Знаєте, що мене найбільше вражає в публікаціях наших ЗМІ на тему глобального потепління?

Але ні, передусім дисклеймер: я аж ніяк не ставлю під сумнів факт глобального потепління й шкідливих наслідків від нього. Абсолютно рівною мірою я не сталю під сумнів сумніви як у самому факті глобального потепління, так і в тому, що це, навіть якщо загроза, — аврал і полундра, а не просто чергова проблема, з якими людство протягом своєї історії стикалося тисячами. Я в тому — не фахівець і можу лише брати до відома інформацію, яку отримую. Або не брати — якщо її тональність мене насторожує.

Я — про манеру подання проблеми в наших ЗМІ, в більшості публікації із даної теми. Про ту саму тональність.

А привертає увагу одна обставина. У багатьох публікаціях про глобальне потепління фігурує страшнючий газ СО2, він же це-о-два. Окрім нього, в цих публікаціях багато згадок про ще жахливішу речовину — двоокис вуглецю. Нарешті, як виявляється, в атмосфері накопичується взагалі пекельний газ — діоксид вуглецю. Але й це ще не все: з проблемою глобального потепління міцно пов'язаний карбоновий діоксид — узагалі чорт знає, що воно таке, й звідки тільки він узявся.

І зовсім рідко в публікаціях про глобальне потепління зустрічаються згадки про вуглекислий газ — той самий, про який усі ми знаємо ще зі школи: він є невід'ємною частиною земної атмосфери — хоч і в малих кількостях, і саме ним живляться рослини, у спосіб фотосинтезу переробляючи той вуглекислий газ на органічні сполуки.

І справді: та що там той вуглекислий газ, коли страшна небезпека нависла — карбоновий діоксид вуглецю? Хіба ж тут до вуглекислого газу?

І ошелешена та приголомшена, налякана публіка вже не одразу й збагне: СО2, двоокис вуглецю, діоксид вуглецю, карбоновий діоксид — усе це одна й та сама речовина, один і той самий газ. Той самий, що зветься вуглекислим. Це — різні назви вуглекислого газу, які не змінюють його суті.

Але коли сказати «діоксид вуглецю» — авдиторія аж затремтить. Коли ж сказати «вуглекислий газ» — ні, не той ефект, зовсім не той. Буденно якось.

Тільки така от не полишає думка. Якщо ЗМІ прагнуть розкрити проблему, щоб авдиторія її зрозуміла — вони вживають найпростіші, найбільш звичні назви. Ті, які будуть найзрозумілішими. Якщо ж ЗМІ мають на меті налякати авдиторію, полоскотати їй нерви, навіяти їй відчуття «всепропалозрада», то вони вдається до найзаковиристішої термінології. Цілком за принципом: «Тепер уже точно розумними виглядатимемо». От тільки якщо ЗМІ прагнуть нажахати авдиторію, то про розкриття теми глобального потепління можна забути: ця тема — лише привід, і на її місці могла б опинитися будь-яка інша. А за всією цією діоксидністю починає виразно бовваніти щось дуже-дуже жовте.

А може, й самі журналісти просто не знають, що двоокис вуглецю та діоксид вуглецю — це простий вуглекислий газ? Точнісінько так само, як окис водню та дігідрогеновий монооксид — це звичайна вода?