Підведімо ж деякі проміжні ітогі відносин Зеленського і його «слуг» зі ЗМІ.

1. Початок 2019 року. Кандидат Володимир Зеленський заявляє «Схемам»: «Я вам нічєво нє должен!».

2. Надалі Зеленський цілковито дотримується цього принципу. Його спілкування зі ЗМІ перед виборами президента зведено до мінімуму - аж до межі непристойності.

Вперше з'являється аргументація: нам не потрібні ЗМІ, ми з виборцями спілкуємося напряму в Інтернеті.

3. Минає час. Вже президент Зеленський проводить декілька брифінгів, де «запитань не передбачено».

4. Проходять вибори до ВР. В Трускавці Максим Нефьодов вчить новообраних «слуг», що спілкування з журналістами в кулуарах ВР єсть зло. Далі Нефьодов заявляє, що і прямі трансляції засідань Ради єсть зло.

5. Замглави Офісу Президента Кирило Тимошенко зливає в ЗМІ заяву на звільнення Андрія Богдана. ЗМІ заглатують цей гачок, бо джерело вважають надійним. В сухому залишку: развєлі, як котят.

Тимошенко каже відверту неправду, що сам взяв цю заяву зі ЗМІ.

Богдан знову заявляє, що «традиційні ЗМІ нам не треба».

6. Паралельно новообраний «слуга» Сергій Швець заявляє про намір прийняти закон, який обмежить свободу слова ЗМІ «в умовах війни».

7. Новообраний «слуга» Максим Бужанський називає журналістку НВ «тупою вівцею».

Наступного дня партія вибачається за Бужанського, але каже, що Бужанського можна зрозуміти, бо журналістка його абідєла. І просить журналістів не вдаватися до оціночних суджень (што?!).

8. На тлі цього всього лєпший друг Богдана і Дубінського Андрій Портнов виписує тєлєги з переліком «одіозних» і «задрочених» ЗМІ: «Новое Время», «Радіо Свобода», «Громадське» і «24 канал». Сам гуляє по «незадрочених» Ньюзванах.

***

Ви находітєсь здєсь.

Джерело: фейсбук-сторінка Данили Мокрика