Українське радіо, його Перший канал, як і годиться, крутить передвиборчу рекламу. Варто зазначити: цього разу вона далеко не тотальна й не всеосяжна. Подивившись на успіх Володимира Зеленського на президентських виборах, наші політичні мастодонти й бронтозаври й собі кинулися опановувати нові виборчі технології. Політики – істоти стадні…

У підсумку склалася анекдотична ситуація, що лідером із кількості рекламно-агітаційних білбордів зовсім донедавна з великим відривом була… «Слуга народу», всі решта пішли в онлайн (от би ще й там і залишилися!). Одиничні білборди різних партій виглядали, мов атавізми старих часів. Лише в останній тиждень перед виборами, мов у казці, виросли білборди «Опозиційного блоку» та «Опозиційної платформи за життя», які, коли не вчитуватися (а білборди й мають бути розрахованими на те, щоб над ними не замислювалися), майже не відрізнити перші від других: ці блокоплатформи, нарешті, збагнули, що їхня цільова аудиторія не надто дружить зі всілякими там диявольськими й неправославними цяцьками на кшталт інтернету та соцмереж.  

Так от, однією з політичних сил, які рекламуються на Першому каналі Українського радіо, є «Сила і честь» пана Смешка. Не впевнений, що буде зовсім дослівна цитата, але звучить це так:

«У парламенті не вистачає сильних і чесних. Україна потребує Смешка. Маємо обрати чесного прем’єра!» Отут я, нарешті, зрозумів, кого мені повсякчас нагадував Смешко, з ким асоціювався. «Країні потрібен Литвин» - пам’ятаєте, був такий «Блок Литвина»?

Тільки от, хоч як це прикро, «сильний та чесний» зманіпулював. У нас – парламентські, а не прем’єрські вибори. І кандидатуру прем’єр-міністра пропонуватиме президент. Жодних зобов’язань щодо конкретних осіб, за Конституцією, президент не має. І немає ніякої гарантії, що навіть у партії, яка набере найбільше голосів і створить кістяк майбутньої більшості, списковий номер перший стане прем’єр-міністром. Ніщо не забороняє президентові запропонувати кандидатуру людини, яка взагалі не брала участі у виборах і навіть ніколи не була в політиці. Нові обличчя – то дайош нові обличчя. Дивувати весь світ – тоді вже дивувати.

І, головне, за всіма опитуваннями, партія Смешка балансує на межі проходження до Верховної Ради з більшою ймовірністю варіанту «ні». За кілька днів, що лишилися, ситуація радикально не зміниться – не може змінитися. І навіть якщо «Сила і честь» пройде до Верховної Ради, навіть якщо вступить до урядової коаліції – у цій коаліції вона буде міноритарним партнером. То з якого дива саме її лідер має стати прем’єром?

Так, у світі бувають ситуації, коли прем’єр-міністром стає лідер партії – міноритарного члена коаліції. Але буває це лише за однієї ситуації – коли коаліція є строкатою й складається з кількох фракцій, а явного лідера серед коаліційних партій немає. У ситуації нестійкої ситуативної коаліції.

В Україні такого явно не буде. То що ж, наш «сильний та чесний» Смешко перебуває в царині солодких мрій та марень? А чи просто бре… ой, та такого ж не може бути!