юрист Лабораторії цифрової безпеки
12:30
Понеділок, 3 Червня 2019

Відрегулювати Facebook: нотатки із засідання Міжнародного комітету з дезінформації та фейкових новин

Відрегулювати Facebook: нотатки із засідання Міжнародного комітету з дезінформації та фейкових новин
Відрегулювати Facebook: нотатки із засідання Міжнародного комітету з дезінформації та фейкових новин

Останній місяць я перебуваю на програмі стажування в Канадському парламенті в рамках щорічної Canada-Ukraine Parliamentary Program — програми для студентів та недавніх випускників з України. Серед іншого цінного досвіду робота інтерном в офісі місцевого депутата дозволяє відвідувати засідання різноманітних комітетів та стежити за дискусією наживо. Засідання комітетів дечим нагадують допити, дебати або ж мої улюблені муткорти: запрошені свідки та гості спочатку роблять коротку презентацію, після чого присутні члени комітету можуть задати низку питань.

27–29 травня 2019 року, якраз під час мого перебування в парламенті, в Оттаві відбувалося друге засідання Міжнародного комітету з дезінформації та фейкових новин (International Grand Committee on Disinformation and Fake News), у якому взяли участь представники парламентів Канади, Великої Британії, Ірландії, Німеччини, Естонії, Марокко, Чилі, Еквадору, Коста-Ріки та Сент-Люсії. Комітет провів своє перше засідання минулого листопада у Великій Британії — й він став першою спробою створити глобальний фронт боротьби з дезінформацією на рівні міжпарламентської співпраці.

Серед гостей, які давали свідчення, — професори та дослідники тематики, включно з актуальною останнім часом Шошаною Зубофф та її surveillance capitalism, представники соцмереж — Facebook, Twitter, Google / Youtube, техкомпаній — Amazon, Apple, Mozilla, Microsoft, спецдоповідач ООН із питань приватності, канадський комісар із питань приватності та голова Федеральної виборчої комісії США.

Що обговорювали та які проблеми бачать члени комітету й ті, хто на ньому свідчили?

1. Найбільшою загрозою після Cambridge Analytica всі розглядають передачу наших персональних даних стороннім компаніям. Персональні дані стали однією з основних валют у сучасному світі — й держави майже не мають юрисдикції над компаніями, що контролюють дані. Самі ж техкомпанії «вкрали» технології й використовують їх не для публічного блага, а для максимізації власного прибутку, забуваючи про права людини. Мікротаргетинг у політичній і не тільки рекламі — один із наслідків цього, що дозволяє проводити лінію розколу в суспільстві (віртуальна президентська кампанія в Україні є яскравим прикладом).

2. Соцмережі й техкомпанії самі очікують на регулювання з боку держави, частково — для того щоби змістити з себе низку критики за скандали останніх років. Чого вони хочуть: чіткі дефініції забороненого контенту, уніфікованість законодавства у державах, у яких вони оперують, а також єдине поле регулювання для приватності. Всі представники сучасних інтернет-гігантів стверджують, що GDPR є підходящим регулюванням, хоча низка з них була стійкими лобістами проти документа.

3. Концепт і форма згоди на обробку персональних даних застарілі та потребують оновлення: компанії мають ретельніше пояснювати, куди та для чого йдуть персональні дані користувачів, а також забезпечувати більшу прозорість у цьому напрямі.

4. Бездіяльність соціальних мереж вестиме до жорсткішого регулювання. Із прикладів, які наводили делегати, — відео з Ненсі Пелозі, поширене Трампом, Крайстчерч, Шрі Ланка та М'янма, де бездіяльність Facebook із видалення контенту попри надходження скарг у рамках процедури notice-and-takedown спричинила жорстокість та насильство, а також низка deep fakes. Цікаво вчинила делегація із Сингапуру, яка перед своїм питанням роздала роздруківку з 20–30 постами, які не були видалені, попри надіслані до соцмереж скарги. У всіх є розуміння того, що саморегулювання в соцмережах не спрацювало, але ніхто все ще не знає, яку розумну альтернативу запропонувати. І, що найцікавіше, соцмережі та їхні представники погодилися з тим, що вони несуть власну відповідальність за поширення контенту, якщо до шкідливих наслідків призвела експлуатація алгоритмів платформ.

5. Вибори, іноземний вплив та мікротаргетування: всі розуміють, що без соцмереж на виборах нікуди, всі шукають виходу з обмеження іноземного впливу (заборона оплати політичної реклами з-за кордону, заборона мікротаргетування, прозорість), але лишається проблема ідентифікації акаунтів, які платять за рекламу. Часто навіть останні зміни до практик функціювання соцмереж не дають повної інформації. Тут канадців особливо цікавив Google, який вирішив заблокувати можливість політичної реклами на найближчих виборах через немовбито неможливість розробити відповідне програмне забезпечення, яке би забезпечило відповідність канадському законодавству (водночас Facebook його розробив у належний строк).

Що робити?

1. Міжнародна співпраця — висловлювалися напівбожевільні-напівідеалістичні ідеї про створення якоїсь міжнародної комісії з питань приватності чи підписання міжнародного договору в цій сфері, але це не виглядає можливим у найближчому майбутньому.

2. Вирішувати питання з юрисдикцією та намагатися побудувати систему регулювання, яка би змушувала транснаціональні компанії потрапляти під національні юрисдикції. Механізми — податки, розглядати такі компанії як монополістів на ринку торгівлі даними та застосовувати до них антимонопольне законодавство, активніше використовувати санкції в рамках законодавства про приватність і створювати або підтримувати діяльність незалежних та потужних національних регуляторів у цій сфері, а також встановлення чіткіших правил із регулювання контенту. Можливим шляхом назвали також і застосування особистої відповідальності до СЕО та керівників техкомпаній-порушників. Доходило й до ідей повного блокування платформ на короткий строк (за прикладом Шрі-Ланки після нещодавніх терористичних атак) для того, щоби платформи ставали відповідальнішими (на щастя, це поки що лише думка одиниць).

3. Прозорість, фінансування традиційних медіа та їх підтримка, media literacy. Ці виходи пропонують багато організацій і вони є поширеними панацеями. Втім, на засіданні ці виходи майже не звучали — тривожний сигнал того, що все менше людей очікує на те, що вони працюватимуть.

P. S. Канадські парламентарі були дуже злі на те, що Марк Цукерберг і Шеріл Сендберг не з'явилися на засідання комітету попри запрошення, без пояснення причин. Це розцінюється депутатами як неповага до держави, в якій інтернет-гіганти ведуть бізнес — а тому комітет виніс ухвалу про негайне скликання позачергового засідання для заслуховування голів Facebook, щойно вони з'являться на території Канади. Помріємо, що колись доживемо до такого рівня гідності та свідомості, а також кооперації та впливу на великі транснаціональні корпорації? :)

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
964
Переглядів
Реклама
загрузка...
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop