Отже, Міхеїл Саакашвілі повернувся в Україну. Не «через роки й через віки», розлука була недовгою.

Знову копирсатися в деталях законності чи незаконності спочатку надання йому громадянства, а потім відбирання його не хочеться, та й мова не про те. Єдине, що отут хотілося б перефразувати відомий вислів одного відомого російського опозиціонера: громадянство — не бутерброд, туди-сюди його не передають.

Саакашвілі заявив, що балотуватися до будь-якого органу влади не стане й на призначення на будь-яку посаду не претендує. Але даруйте, уявити собі Саакашвілі, що десь в усамітненні вирощує кабачки (а чи навіть пише мемуари), не виходить — надто вже він енергійний і, схоже, надто потребує уваги публіки. (Ми кажемо, що це Володимир Зеленський — артист?)

Й от саме тут, попри все, настирливо лунають тривожні нотки. Бо справжньої мети діяльності Саакашвілі в Україні ми теж не знаємо.

А річ от у чім. За три попередні роки перебування Саакашвілі в Україні ми бачили дуже багато прикладів, коли за його спиною розташовувалися два прапорці — України та Грузії. Два прапорці однакового розміру. Він називав себе українським та грузинським політиком в інтерв'ю та синхронах. Він наполягав, що досі є президентом Грузії — бо такий титул він носить пожиттєво.

Але ж це — нонсенс! Фантасмагорія! Україна та Грузія — давно вже не частини СРСР, а абсолютно незалежні одна від одної країни.

Й не може, не міг український політик називати себе в Україні президентом Грузії й «патріотом України та Грузії». Титул президента Грузії там, у Грузії, й мав би залишитися — тут, в Україні, він є нечинним, він — порожнє місце. Президентом Грузії тут, в Україні, Саакашвілі міг називатися в одному-єдиному випадку — коли діяв від імені Грузії й в інтересах Грузії.

Ще одне: чи мала право використовувати титул «президент Грузії» людина, яка відмовилася від грузинського громадянства? А чи, все ж таки, насправді не відмовилася?

То й постає резонне запитання: чи, приїхавши до України й отримавши українське громадянство 2015 року, Міхеїл Саакашвілі не продовжував працювати на користь Грузії — своєї батьківщини, щирим патріотом якої він, поза сумнівом, є? Принаймні, в парламентських виборах на своїй батьківщині він брав хай і не формальну, але дуже активну участь.

То чи може політик (підкреслюю: саме політик) працювати на дві різні держави водночас? Відповідь, яка здається єдиною раціональною: так, може — але лише до найпершого ж випадку колізії інтересів між цими двома державами. Отут він постане перед вибором, і йому неодмінно доведеться вибирати.

А тепер трохи обіцяної конспірології. От припустімо собі абсолютно гіпотетичну ситуацію: обіймає Саакашвілі в Україні якусь вагому посаду — а чи просто набуває помітної політичної ваги. Аж тут телефонує йому Путін і лагідним таким голосом просить: герр Міхо, посприяйте тому, щоб Україна визнала Крим російським і не заважала російським планам на Донбасі — а в нагороду за це Росія Абхазію та Південну Осетію Грузії віддасть.

Про те, яким є фах Путіна, ми всі знаємо. Й можемо припустити, що порівняно з Кримом та Донбасом Абхазія та Південна Осетія для нього — незрівнянно менш важливі. Порівняно з Україною — Грузія для нього незрівнянно менш важлива, тим паче що на шляху «подалі від Росії» її вже однаково не спинити. Власне, цьому сприяв ще сам Сталін, коли навіть у роки найжорстокішого терору дозволяв своїй батьківщині залишатися «не зовсім радянською», «трішечки капіталістичною».

І чом би не припустити, що за ситуації, що склалася, Путін урешті-решт вирішив би пожертвувати менш важливим заради найважливішого для нього?

Тож вважати подібну ситуацію за геть неймовірну ми не можемо. Запитання в тім, як міг би повестися в цій ситуації Саакашвілі — знаючи, що якщо він зможе повернути Грузії Абхазію та Південну Осетію, він не те що до підручників історії, а до легенд увійде? Й як він міг би повестися за менш драматичних ситуацій — коли йшлося б, наприклад, про те, хто з двох — Україна чи Грузія — отримає вигідне замовлення, а чи пріоритетну увагу з боку ЄС або НАТО.

А ще дуже цікаво саме під таким кутом зору поглянути на всю попередню діяльність Саакашвілі в Україні.