Я не хочу бачити «танців» на кістках

Я не хочу бачити «танців» на кістках

27 Серпня 2018
21939
27 Серпня 2018
10:50

Я не хочу бачити «танців» на кістках

Тетяна Пушнова
Журналістка, продюсерка
21939
Я не хочу бачити «танців» на кістках
Я не хочу бачити «танців» на кістках

Учора ввечері я таки подивилась інтерв'ю з Медведчуком. А сьогодні вранці я методично натискаю кнопочку «не стежити» на фб-сторінках своїх колишніх колег з «плюсів». Я не хочу бачити в своїй стрічці танців, тому що вони на кістках. Навіть якщо ніхто не згадуватиме дружини Медведчука, я все одно відчуватиму, як скрегочуть кістки вбитих цією війною людей, які щедро розсипала по танцполу Оксана Марченко («она владеет активами, а я управляю». Тут саме українські смерті ще з часів Стуса і по нині працюють для медведчуків активом, хі ба ж ні?). І всі, хто танцює, і всі, хто дивляться, відчувають цей скрежет – кісток багато і не наступити на них неможливо, який би покерфейс не робив кожен танцюрист, кожен продюсер і кожен глядач.

А ще я натискаю кнопочку «не стежити» на сторінках своїх колег з ТСН. Тому що тепер, коли я бачитиму селфачі з окопів, пафосні статуси зі святкових ефірів, сюжети про порятунки інвалідів, дітей і котів, я не віритиму жодному з них: знову цей аматорський театр, думатиму я. Для керівників цих людей, і відповідно й для самих журналістів, хочуть вони того чи ні, патріотизм став лише політичною технологією, до якої долучились всі підписанти листа про репутацію. Грою в патріотизм, який не про батьківщину і відповідальне громадянство, а про «нічого правдивого і все можливе» (в мене є враження, що багато людей сприйняли цю книжку пітера померанцева не як застереження, а як підручник). Тому що як можна робити оці всі селфачі, і статуси, і пафос і не відчувати скрежету кісток з сусідньої програми, з сусіднього кабінету, з сусіднього екрану. Коли тепер за всіма «цінностями» що ними розписані стіни в офісі «плюсів» мав би вчуватися цей пекельний скрежет. Сміливість станцювати по людських кістках, чому б ні.

Я прекрасно розумію всі наслідки такого допису – світ тісний, а світ медіа і поготів. І я пишу цей текст з велики жалем – шість з половиною років в цій компанії дали мені стільки ж, скільки рідний університет. Та в ситуації, що ми її переживаємо нині, важливо означити свої позиції тут і зараз. І констатувати: я вірю у відповідальне громадянство попри всі спроби пекла звести це поняття на пси.

І на останок. Я хотіла закрити коментарі до цього допису, тому що не хочу розводити більше хайпу, не вірю в дискусію довкола цього питання і не люблю повчального тону, який передбачає коментування подібних тем. Але фейсбук, здається, прибрав цю опцію. Тому я просто не відповідатиму на коментарі, щоб там не писали – мені важливий це допис як висловлювання, а не як срач.

Джерело: Facebook Тетяни Пушнової, колишньої генеральної продюсерки каналу Ukraine Today, що входив у групу «1+1 медіа».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21939
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду