Токсичні медіа-дріжжі "Інтера"
Я трошки в шоці від таких заявочок Інтера.
Це ж не якийсь аналітичний матеріал, чи критичне історичне розслідування. Це махрова пропаганда, яка за великим рахунком протиставляє владу як таку і політику декомунізації ідеї того, що перемога України над фашистами – це НАША перемога, всього народу, всієї країни.
Це дуже хитра маніпуляція, яка приватизує перемогу 9 травня певними політичними силами, до речі, на пару з Кремлем.
Айм соррі, але ця перемога не належить телеканалу Інтер і Опоблоку, якому вирощують рейтинг на цих токсичних медіа-дріжжях. Вона належить моїм обом дідам, які воювали, які були поранені, які мають ордени. Моїм обом бабусям, які були учасниками війни. Одна з них кілька років провела в німецькому таборі. Тому завтра я збираюся святкувати. І, так, я підтримую smart-декомунізацію.
У 2013 році саме телеканал Інтер своїми ефірами вимостив дорогу російським найманцям у Крим, а потім на Донбас. Три місяці тоді, починаючи з листопада, журналісти розповідали про некерованих екстремістів, головорізів та найманців на Майдані, в унісон підспівуючи Сурковським темникам.
За це ніхто не заплатив. І ця безкарність породжує розпалювання нової ворожнечі в суспільстві.
Чи є підстави розслідувати тодішню інформаційну політику каналу? Безумовно є. По-перше, це була цензура. Як відомо, тоді Янукович створив посаду заступника голови адміністрації та призначив на неї Юрія Чмиря, до обов'язків якого входила комунікація АП зі ЗМІ.
Також використання підконтрольних медіа під час Майдану мали би стати частиною подання Генпрокуратури до Міжнародного Кримінального Суду як доказ вчинених Януковичем злочинів проти людяності. Це могло би стати важливим елементом доведення критерію “системності”, що вимагає юрисдикція МКС.
Шановні юристи та медіа-експерти, підкажіть, будь ласка, яка має бути відповідь демократичної (саме демократичної) держави на такі заяви телеканалу?
Джерело: фейсбук-сторінка Світлани Заліщук