Я, як кажуть, хлопець із села. Живу в маленькому Ужгороді. Майже 40 років відпрацював журналістом-відеооператором на Першому національному й на телеканалі «Рада». Заслужений журналіст України. У закарпатському селі про щось таке негодяще, пусте, зайве мовлять одним словом – «лупина». То лушпиння. Перебуваючи на заслуженому пенсійному відпочинку, звісно, професійно шукаю добірні плоди й лупину на провідних українських телеканалах.

Як на мене, останнім часом найрясніший телеврожай намагається зібрати Прямий канал (колишній «Тоніс»). Тут стільки новацій, експериментів, пошуків, несподіванок! Прямі ефіри журналістів-зубрів і зубрих Матвія Ганапольського, Євгена Кисельова, Миколи Вересня, Кароліни Ашіон, Світлани Орловської, Василіси Фролової, багатьох інших підкуповують гостротою, безпосередністю, прямотою, відвертістю, цікавістю. Це завжди вияв справжніх журналістських стандартів, коли немає примітивної пропаганди, нав’язування своїх думок, а подаються кілька точок зору, завжди можуть висловитися глядачі. Правда, на Прямому поки що домінують радійні форми, ще малувато суто телевізійних програм, репортажів. З цікавими зйомками, майстерним монтажем, емоційними інтерв’ю. Але, певен, це все буде з часом. Відчувається, що Прямий відкритий для дискусій, думок. Він уже як ті файні дорідні крумплі (картопля) з городу дбайливого закарпатського газди.

А лушпинням (лупиною), гадаю, на Прямому є програма «Закрита зона». Уважно подивився останні випуски. Й весь час шукав на «Детекторі медіа» таку новину: стовпи новоствореного каналу Ганапольський, Кисельов заявили, що «Закрита зона» є вчорашнім днем, пережитком, коли «мочать» політичних опонентів і тому вимагають від керівництва відмовитися від неї. На диво, чомусь досі мовчать про цю болячку пани Матвій та Євген. «Закриту зону» творить і веде журналіст, народний депутат України від «Блоку Петра Порошенка» Володимир Ар’єв. В останніх програмах він розбив вщент Юлію Тимошенко, Валентина Наливайченка (вони, мовляв, зрадники України, прислужники Кремля, недолугі політики, діячі). А в останній передачі дотла спопелив Надію Савченко. Вона сяка-така, терористка, прихвостень Москви… Всі зйомки, авторські коментарі, розмови з двома експертами в студії слугували остаточному, безжалісному добиванню усіх цих «антиукраїнських гідр». Володимир Ар’єв у своїх програмах стовідсотково комуністично-радянський, з гаслом «Без суду і слідства!». У нього нема і не може бути інших позицій, думок, крім звинувачувальних. Від такої псевдожурналістики стає ніяково, соромно, все глядацьке єство обурюється.

Як може вдаватися до такої зухвалості, примітиву депутат Верховної Ради, який представляє Україну в Парламентській Асамблеї Ради Європи? Там, у Європі, в Страсбурзі пан Ар’єв на словах заявляє про те, що Україна за 27 років Незалежності, особливо після революцій Помаранчевої та Гідності стала демократичнішою, а ЗМІ майже припинили використовуватися у війнах влади й опозиції. Не перестає мене цікавити, навіщо така «Закрита зона» самому пану Ар’єву? Невже це його власна ініціатива – продукувати бездоказові тези, не даючи й слова тим, на кого напускається із лютим завзяттям? Мало віриться. Скоріше, всього: «партия сказала надо!».

Друге непокоїть. Для чого потрібна така злощасна «Закрита зона» так стрімко прогресуючому Прямому каналу? Для нього це ложка дьогтю у діжці з джерельною водою. Можуть силкуватися, пнутися з останніх сил Ганапольський-Кисельов і молода команда, а врешті-решт глядачі винесуть усім суворий вердикт: ага, це ви всі пливете в одному човні з Володимиром Ар’євим. Коли глибоко символічно, саме на День Незалежності, 24 серпня 2017 року, Прямий почав своє ефірне життя, була оприлюднена така інформація від нового генерального продюсера Олексія Семенова:

«Ми будемо повертати старий і перший формат, який свого часу класно зайшов в Україну як проект розслідувань, — це "Закрита зона" Володимира Ар’єва. Ми попередньо домовилися, але це буде нова програма, абсолютно інший формат. Все буде сучасно і гарно подано, елегантно. Обіцяю, буде круто», — розповів в інтерв’ю газеті «День» Олексій Семенов.

Програма журналістських розслідувань «Закрита зона» виходила з березня 2004-го по грудень 2005 року на 5-му каналі, за цей час здобула дві премії «Телетріумф». Її виробляв продюсерський центр «Закрита зона» Володимира Ар’єва і Наталки Фіцич. Згодом продакшн виробляв програми розслідувань «Перший відділ», «Останнє попередження», «Попередження», документальний цикл «Відкрита зона», знімав документальні фільми.

Володимир Ар’єв з 2007 року обирався народним депутатом трьох скликань: 6-го – від НУНС, 7-го – від «Батьківщини» та 8-го – від БПП. У січні 2015 року був обраний головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президентом ПАРЄ. У січні 2016 року був обраний президентом Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа.»

Оце так «сучасно і гарно подано, елегантно»! Та ні, то щоперадачі обухом по головах. Володимир Ар’єв – голова комітету ПАРЄ з питань медіа. Яких то медіа? Типу «Закритої зони»?

В Ужгороді постійно дивлюся телеканали сусідніх Угорщини, Словаччини. Там просто нема і не може бути, аби депутат Парламенту мав свою авторську тенденційну програму. Там взагалі всі передачі збалансовані, на кожне «за» є неодмінно «проти», якщо комусь щось закидається, то мусить йому бути надане слово.

На Галичині, звідки я родом, коли щось дурне, якийсь непотріб, то кажуть «Кинь той ровер» (велосипед). Прямому каналу, переконаний, треба негайно так вчинити зі зловісною «Закритою зоною» В.Ар’єва, бо то вже є ганьбою для такого окриленого творчого колективу. Поки малою.