До Чернівців докотилося відлуння героїчного прориву Саакашвілі через польсько-український кордон. Головним редакторам Газети «Час» і сайту «Букінфо» Петру Кобевку і Сергію Зарайському, які висвітлювали цю подію, прислали  копії повісток з вимогою явитися до Львова у поліцію на допит у якості свідків у справі вищезгаданій справі. Саме копії, а не оригінали були доставлені чернівецькими поліціянтами.

Слідчому СУ ГУНП України в Львівській області Я. В. Захарчуку вони знадобилися на шосту годину вечора 12 вересня. Тим часом, копії повісток були доставлені адресатам біля першої години дня того ж таки 12-го числа.  Якби журналісти зненацька кинули всі свої справи і рвонули би до Львова, то вони б за всього свого бажання не встигли б на призначений час.

Взагалі-то, цю подію висвітлювали десятки журналістів не лише з України, але й з інших країн світу. Щось не чути, щоб когось із них викликали до Львова  на допит у якості свідки. Чому сконцентрувалися на чернівчанах – лишається загадкою.

За наявності багатьох людей, котрі бачили цю подію, викликати журналістів як свідків не є конструктивною ідеєю. Надто часто журналістам доводиться висвітлювати події, які можуть викликати інтерес правоохоронців. Якщо кожного разу їх викликатимуть на допит, то їм ніколи буде працювати. Звісно, мова не про випадки, коли, крім журналістів, свідків нема.

Крім того, за законом свідкам мають бути компенсовані витрати на проїзд та втрати від зупинки роботи. У копії повістки про це жодним словом не згадано. Виходить, що потреби державного органу журналісти мають забезпечувати за власний кошт.

Непогано було б, якби львівські правоохоронці пояснили всі ці неузгодженості. Зокрема, чому саме чернівецькі колеги так їх зацікавили.