Комітет свободи слова 5 квітня нарешті спромігся розглянути питання про ситуацію, яка склалася навколо спроб замінити члена Наглядової ради Суспільного мовника від фракції Радикальної партії Олега Ляшка В’ячеслава Козака.

З одного боку, краще б він у такий спосіб її й не розглядав, а з іншого, добре, що присутні мали змогу не тільки побачити «театр одного актора» (слава Богу, без вил), а й дивну позицію членів Комітету.

Я стежу за роботою цього Комітету понад 10 років, тому можу порівняти діяльність комітету різних скликань, коли керівниками були Андрій Шевченко, Ганна Герман, Юрій Стець, Микола Томенко, нагадаю, це завжди були представники опозиції. У них були різні проблеми, іноді через політичні конфлікти Комітет не збирався на засідання упродовж 5 місяців. Але якщо були факти перешкоджання діяльності журналістів, чи наступу на свободу слова, чи політичного тиску, то члени Комітету (всі, або декілька) завжди оперативно робили заяви.

Комітет цього скликання також раніше завжди оперативно розглядав такі ситуації і робив заяви і звернення до ГПУ, СБУ, поліції та ін. Але не цього разу.

А ситуація, як на мене, була неординарна – прямий політичний тиск на члена Наглядової ради суспільного мовлення за його голосування. Все почалося після 8 лютого 2017, коли відбулося голосування за голову Наглядової ради. Більшістю голосів було обрано Тетяну Лебедєву. Голосування було таємним. Через кілька днів після голосування до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення надійшов лист від фракції Ляшка з проханням замінити їх представника В’ячеслава Козака на Валентину Руденко. Але відповідно до ст. 10 закону про Суспільне є виключні дев’ять підстав припинення повноважень члена Наглядової ради, і серед них немає такої «хотєлки» фракції, як «просимо замінити». Це могла бути тільки добровільна відставка, і щоб не бути голослівною, я ці підстави ще раз перелічу: 1) закінчення строку повноважень; 2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням; 3) припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 4) настання підстав, передбачених частиною другою ст. 9 закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» (перелік умов, за яких особи не можуть бути членами наглядової ради); 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 6) неможливість виконувати свої обов’язки за станом здоров’я протягом шести і більше місяців за наявності відповідного медичного висновку; 7) набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним; 8) смерть або визнання безвісно відсутнім; 9) відсутність на трьох засіданнях наглядової ради НСТУ, крім випадків, коли стан здоров’я не дозволяє брати участь у засіданнях, що підтверджується медичною довідкою.

Члени Наглядової ради не відразу дізналися про тиск на свого колегу. Як виявилося, голова парламентської фракції був дуже незадоволений тим, що В’ячеслав Козак нібито проголосував за пані Лебедєву. Цікаво, звідки він дізнався про результати таємного голосування? За словами Козака, обговорюючи цю ситуацію, Ляшко слів не добирав. Тому після такого  «обговорення» В’ячеслав і потрапив до лікарні з гіпертонічним кризом, де перебував кілька тижнів.

Члени Наглядової ради ПАТ «НСТУ» 13 березня виступили із публічною заявою проти спроби втручання в діяльність Наглядової ради з боку парламентської фракції Радикальної партії Олега Ляшка.

Після цієї заяви 14-15 березня незалежність Наглядової ради НСТУ підтримали Національна спілка журналістів, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хаґстрьом (Martin Hagström), спеціальний Представник Генерального секретаря Ради Європи для України Режі Брійя. 16 березня на Платформі Ради Європи для захисту журналістики і безпеки журналістів з’явилося повідомлення про загрозу, що має негативні наслідки для свободи медіа в Україні.

І ми дуже чекали, що підставить плече і наш рідний Комітет ВР з питань свободи слова, адже він так багато зробив для впровадження реформи Суспільного мовлення, в тому числі, виписавши закон так, щоб і Суспільне загалом, і члени Наглядової ради зокрема, були максимально незалежні. Спроба замінити члена НР  політичною фракцією у такий спосіб могла стати прецедентом, коли й інші фракції в незаконний спосіб будуть робити те саме. Ще й перед конкурсом на голову правління ПАТ «НСТУ», який має відбутися 10 квітня. Але Комітет не спромігся на оперативну заяву ні на черговому засіданні 15 березня, ні 22 березня. І тільки в порядку денному засідання 5 квітня з’явилося обговорення ситуації з Козаком.

І що ми побачили 5 квітня? Бенефіс Олега Ляшка, який ще раз засвідчив, що закони йому не писані? Лідер фракції у звичній показній манері Леніна на броньовику гучним голосом, що особливо був недоречним в невеликому приміщенні, звинуватив В’ячеслава Козака в тому, що він нібито взяв гроші за голосування за пані Лебедєву. Потім двічі по кілька хвилин звинувачував Тетяну Лебедєву в  усіх можливих гріхах. Склалося враження, що пред’явити щось серйозне В’ячеславу пан Ляшко не міг, окрім непідтверджених заяв про отримання грошей, тому його тактикою було максимально принизити Тетяну Лебедєву.

Але такою поведінкою він принизив лише себе. Разом зі своїми радниками він таки не зміг знайти підстав для відкликання відповідно до ст. 10, тому вирішив, що вагомим аргументом буде те, що В’ячеслав не відповідає вимогам до члена НР (ч.1 ст. 9 закону про Суспільне «Членом Наглядової ради НСТУ може бути громадянин України, який має високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет…»).

Цікаво, а чи відповідає сам Ляшко вимогам ч.1 ст.8 закону «Про статус народного депутата»: «1. У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу»? Якщо так, то чому безпідставно (без рішення суду) звинуватив В’ячеслава Козака? Чи морально повівся щодо Тетяни Лебедєвої? Та й, взагалі, якщо проаналізувати е-декларації членів парламенту, то там лишиться осіб 30 справді моральних і чесних. А після появи інформації про купівлю будинку за 15 млн і задекларованих 940 тис. доларів, 130 тис. евро, а також 3,7 млн грн., так і хочеться запитати у пана Ляшка, коли він заробив ці кошти: коли ще працював скотарем колгоспу «Прогрес», чи коли працював журналістом? Бо з 2006 року він працював народним депутатом, і навіть якщо додати на калькуляторі депутатську зарплату за ці роки і припустити, що він не їв і не купував одяг, то такі гроші не наскладав би.

Та й звинувачення Лебедєвої у зв’язках з олігархами з вуст Олега Ляшка звучать дуже смішно. Людина, яка позиціонувала себе як опозиціонер до режиму Януковича і радикальний політик, весь час з’являвся в ефірі ток-шоу. Ведучий програми Шустер live Савік Шустер заявив 29 грудня 2013 року, що Олег Ляшко в ефірі «Шустер Live» неодноразово подавався на запрошення адміністрації президента Віктора Януковича. І Вікіпедія зазначає, що «Значна частина українських політологів і журналістів скептично оцінюють щирість політичних поглядів Олега Ляшка, розглядаючи Радикальну партію і самого Олега Ляшка, як особливий політичний проект Сергія Льовочкіна, вказуючи на «розкрутку» Олега Ляшка підконтрольним каналом «Інтер» і наявністю в партійному списку осіб, пов'язаних з іменами Льовочкіна, Фірташа…». А зараз він «прописався» в ефірі каналу «Україна», який належить іншому олігарху, Ахметову.. Цікаво, чому така увага каналу саме до цього політика?

Присутнім на засіданні Комітету представникам громадських організацій, журналістам, членам Нацради, юристам під час розгляду цього питання слова не дали, хоча сам Ляшко виступав двічі. Тому вони не мали змоги пояснити Олегу Ляшку, що фракція делегувала В’ячеслава Козака не для того, щоб він стежив за пропорційним висвітленням політичних сил в ефірі НСТУ. І що це не політична квота, і фракція не має законного права втручатися в діяльність члена Наглядової ради. І що він не має права відкликати члена Наглядової ради за голосування. І взагалі, що треба уважно читати закони, які ухвалюєте.

Але це могли зробити члени Комітету свободи слова. Хоча б запитати, а звідки ви, Олеже Валерійовичу, знаєте про те, як голосував Козак? А чому ви, заявляючи, що Козак нібито взяв кошти за голосування, не подали на нього в суд? Бо маючи позитивне рішення суду, фракція точно могла би відкликати Козака.

Лише заступниця голови Комітету Ольга Червакова намагалася зупинити хамство лідера фракції і домогтися вибачень щодо образ на адресу Тетяни Лебедєвої. За що й вона теж отримала порцію лайна на свою голову з вуст вилоносного.

Припускаю, що є якісь вагомі причини такої поведінки членів Комітету, але жодну навіть хорошу справу не можуть виправдати брудні методи.

І повторюсь, добре, що цей перфоманс побачили представники міжнародних організацій та посольств, які були присутні на засіданні. Бо вони і журналісти були здивовані змістом тієї заяви, яку ухвалив Комітет, особливо припущенням, що можливо будуть внесені зміни до закону, які дадуть можливість фракціям відкликати членів НР. Комітет ніби не підтримав дії Ляшка, але в такий спосіб, що той цього не зрозумів.

Фото: ZN.ua