Ще раз про «Катерину»

7 Грудня 2016
1648
7 Грудня 2016
18:16

Ще раз про «Катерину»

Сергій Васильєв
Кінокритик
1648
Важко рухатись назад, коли стоїш, впершись спиною у стінку російського телесеріального продукту
Ще раз про «Катерину»

Два місяця тому на "УП. Культура" була стаття, присвячена "Століттю Якова", в якій були цілком знехтувані реалії кіно- та телесеріального виробництва, з якими мусять давати собі раду усі, хто створює кіно, і українська специфіка цього виробництва, з якою мусять ладнати усі, хто створюють кіно в Україні, нині.

І от новий, на щастя, більш виважений, але так само неготовий говорити про кіно з урахуванням реалій аудіовізуального творення в Україні, матеріал -- тепер про серіал "Катерина", що він за шевченковою поемою створений.

"Катерину" не дивився, тож не годен оцінити силу і адекватність кінокритичних аргументів і влучність літературознавчих атак. Але, так само як і раніше у випадку статті "УП. Культура" про "Століття Якова", матеріал прагне систематизувати широкі реакції на продукт і на цій основі зробити певні узагальнення, які присутні, зрештою, уже у назві.

А називається стаття "Серіал, який доводить, що Шевченку з нами не пощастило". Вийшла на "Детекторі медіа".

Власне, вже це твердження відгонить максимальним нерозумінням того, що відбувається в українському кіно.

Бо йдеться у статті аж ніяк не про те, що нічого Шевченкового, серіального і повнометражного, до цього серіалу втілено -- говоримо про 2000-і -- не було. І в тому -- нещастя.

Зокрема, що стоїть вже кілька літ "Толока" Михайла Іллєнка, наполовину відзнята -- за мотивами тієї ж "Катерини" (ось тут, дійсно, можна сказати, що не пощастило, що канал "1+1" вирішив не вкладати власні ресурси для того, щоб увійти у виробництво фільму і допомогти його завершити, а на ту ж тему зняти своє, але це інша історія).

Йдеться у статті саме про те, що цим серіалом Шевченку зроблено нами всіма нещастя. Але що може довести -- от саме так, "довести" (як у назві) -- перший серіал за шевченковим твором?

Щоправда, авторка не розглядає його таким-першим, вибудовує аргументацію, розміщуючи його в шерезі інших.

Вірніше, іншого.

"Свого часу (у 2004-му) канал «1+1» уже мав справу з класикою і зняв прекрасний серіал за драмою Івана Франка «Украдене щастя». У ньому хорошим було все – і сучасні реалії кінця 90-х, і музика від Вакарчука, і режисерська робота Дончика, і мова, і актори (у тій версії грали переважно з театру Франка, у «Катерині» ж – все зірки Молодого). Каменяра – подолали, а Кобзаря – не можемо".

Про які узагальнення можна вести мову, якщо для того, щоб говорити про серіал сьогоднішній, треба згадувати серіал 12-річної давності? Сам один?

А прекрасним -- практично непогрішним, де хорошим було усе -- серіал "Украдене щастя" роблять значною мірою вади пам'яті. Воно завжди так -- у минулому бачимо найкраще. При тому, що головну роль грав Анатолій Пашинін, свіжий успіху у російському тисячесерійному "милі" "Ундіна".

Ну, й Фейсбуку тоді ще не було, щоб оцінити...

Ось трохи критики фільму: "Каті – 22 (хоча актрисі Валерії Ходос, яка її зіграла, 30, і на 22 та ніяк не тягне), вона закінчила училище культури й повернулася в село, чим надзвичайно задоволені її батьки (єдині актори, які адекватно володіють навичками орфоепії й мають більш-менш природне мовлення – професіонали Анатолій Хостікоєв і Наталя Сумська), а батьки її – шкільні вчителі".

От, маєш. 30-літнім 22-літніх грати не можна, бо не виглядають на той юний вік. Бо ж, ідучи вулицею, чи попід інститутом якимсь, так легко, дивлячись на фізіономії, визначити вік студентів тих. Ще й непрофесіонали усі в кадрі, окрім Хостікоєва і Сумської.

Ну, таке... Я ж серіал не дивився...

А от у підсумку авторка зазначає, що серіал "Катерина" – "це просто «пшик», завдяки якому кілька тисяч людей зробили рейтинг каналу. І якщо говорити про «Катерину» як прецедент на серіальній ниві, то це, як на мене, ще один крок назад".

Завдяки першому -- першому (!) -- серіалу за Шевченком, створеному для українського ринку і знятому українською мовою, зроблено рейтинг каналу -- і це крок назад.

Важко рухатись назад, коли стоїш, впершись спиною у стінку російського телесеріального продукту і телесеріалів, створених для російського ринку.

Але, як бачимо, можна.

Вибаглива українська авдиторія. Нічого не скажеш.

Штовхає телеканали і на таке. 

Джерело: фейсбук-сторінка Сергія Васильєва

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1648
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду