Наталка Пісня
Журналістка, керівниця корпункту "1+1" у США
17:53
П'ятниця, 11 Листопада 2016

Як пережити вибори президента в США

944
Що залишається за лаштунками телевізійної  картинки
Як пережити вибори президента в США

Днями 14-річна дівчина, дитина наших американських друзів сказала: а я хочу бути журналістом. Мене показуватимуть по телевізору, я буду літати з президентами, брати інтерв'ю у політиків і зірок і завжди буду красивою. Це - ідеальна робота для дівчини.
Ми зазвичай не розповідаємо, як виглядає наше життя поза камерою: те, що ми показуємо глядачам, вартує більшого, ніж наша підготовка.  

Ми з Андрієм Васильєвим aka Dorje Batuu домовилися, що кожен із нас напише про те, як ми провели літо (закреслено), відпрацювали вибори президента США, куди приїхали з різних частин Східного узбережжя, весь час зустрічалися в ефірі і жодного разу - наживо. Так само роз'їхалися в різні кутки.

День 1. Понеділок

05:45 мене будить колега - я проспала, мала встати в 04:30. Ми - тут і далі Alex Osyka aka Льоха, Льоша, Льолік і Олексій - їдемо в Нью-Йорк - сонячний яскравий день, рулимо по черзі.

В Бронксі знімаємо майбутню виборчу дільницю- це все ще Нью-Йорк, але з машини виходити стрьомно. Так само стрьомно лишати її без нагляду - поруч стрьомні пацанчики в джинсах на нижньому рівні трусів.

15:00 ми підхоплюємо дозволи на зйомки на виборчих дільницях - звичайні відксерені аркуші паперу.

З 16:00 шифруємо відео і інтерв’ю для ранкових (за Києвом) випусків.

Включення -  о12 ночі за НЙС, 7 ранку за Києвом. Поруч товчуться туристи з Індії, яких голосно вигулює вже місцевий земляк. 

23:59 За хвилину до включення зникає зв’язок - мій телефон сів. Від холоду. Ми встигаємо перезапустити скайп у телефоні Льоліка. Вмикаюся “по приборам” - без тексту під рукою. 

Далі - короткий сюжет на ранок.

Вівторок, день виборів

06:00 Акредитації у штаб Клінтон немає - її скасували надвечір, але продюсери вже замовили включення. Потрібно прориватися тушкою або чучелом. А ще - зняти дільницю і включитися на 09:45 і зробити сюжет для 2+2, перегнати відео і синхрони для себе і Андрія. 

Ми знімаємо і женемо відео, наївно вважаємо, що включаємося в середині випуску. За 5 хвилин до його початку дзвонить продюсер - перевірити якість зв’язку. Ми - перші в випуску. Біжимо на точку, під дільницю: я захекана, бачила текст двічі - вперше, коли його писала і сподівалася на середину, а не початок випуску.

11:00 Ми оббігаємо два кола навкруги Джавітс-Центру і таки знаходимо Сікрет Сервіс - пропускати нас на включення у них жодного бажання. Включення за півтори години, я вимагаю старшого, старшого старшого, найголовнішого старшого і посміхаюся їм всіма своїми зубами. Акредитацію ми отримуємо за годину до випуску. Тексту ще немає. Він приходить вичитаним за півгодини до початку новин - в тексті будуть зміни, але про них ми дізнаємося після включення: я завбачливо ставлю телефон на режим літака - мені часто телефонують під час випуску всі, кому не ліньки - від друзів до сантехніків і викладачів івриту.

13:00 - ми вперше п’ємо каву і їмо, шифруємо синхрони і я пишу текст на 16:45. Включення з тієї ж точки. У мене шмаклі і кашель. Воду забрала служба безпеки. Поки я включаюся, моя сумка, схожа за обрисами і розміром на кіношний вантаж, зникає в невідомому напрямку. В ній паспорт, права і кредитні картки. І пара десятків чеків. Її знаходять чуваки з CNN і завбачливо кидають в свою ПТС-ку і навіть зачиняють її на ключ. 

Сумка знайдеться за півгодини. Я думаю, що за 10 років вся ця фігня не матиме жодного значення.

19:00 Спати не можу, їсти - не хочу. В США зачиняються дільниці - Трамп йде вперед. 

21:00 Ми їдемо спершу на Таймз-сквер: людно, як в новорічну ніч. Публіка принишкла. Радіє кожному голосу виборника за Хілларі.

00:00-02:00 - ми включаємося щогодини. Спершу - з Таймз-сквер, далі - з-під готеля Пенінсула, де Клінтони спостерігають за підрахунком голосів.

02:00 Хілларі програла, п'яні росіяни розповідають агентам секретної служби про те, що Америка - ето іх теріторія. Повертаємося на Таймз-сквер. Ще один стендап. В готелі о 03:30 ранку. 

В 04:00 будить колега: можеш начитуватися. 

В 05:30 - прокидаюся від будильника, вперше не радію його фортеп’янним переливам. 

В 06:00 ми їдемо в ДС крізь дощ - пишу листи, повертаю дзвінок стурбованого виборами демократичного джерела, відповідаю на месенджер і засинаю. Прокидаюся в Меріленді - Льолік засинає і мені потрібно сісти за кермо. 

10:00 За півтори години ми маємо писати інтерв’ю, за дві - включитися. А потім ще раз - за 3 з половиною. В проміжку - написати два тексти на нічний і ранковий випуски і записати ще одного експерта. 

13:00 Шмаклі по коліно. 

По 17:00 ми пишемо стендап для сюжета в ранковий випуск - помічаю, що у Льолік давно не голився. 

17:15 Він їде спати, я - зливати звук і перекладати синхрони. Вашингтон схожий на суцільний затор. На мені камера, рюкзак зі звуком, рюкзак з компом і маленька валіза. Парковки під домом немає - знаходжу її за два квартали. 

19:00 Вдома пахне розмороженою піццею і любов’ю. Вже вечір середи. 

Текст та фото: фейсбук-сторінка Наталкі Пісні

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
944
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду