Фейсбук нагадав... Що рівно два роки тому я зробила остаточний крок щоб піти у політику, на з’їзд НФ.

За ці два роки я часто чула питання чи не шкодую про це... Скажу відверто: сама про це думаю. Політика не є зоною комфорту, як дуже правильно написав Сергій Рахманін. Це жорсткі змагання - рідко за ідеї та їх реалізацію, частіше за владу та гроші, ще частіше банально за виживання. В журналістиці значно комфортніше - тебе поважають, з тобою рахуються, ти впливаєш на громадську думку...

Але. Політика дає можливість змінювати правила значно швидше, ніж журналістика.

За ці два роки вдалося:

- вивести суспільне з під контролю держави і дати йому серйозні можливості на рівні закону;

- забезпечити ухвалення закону про роздержавлення преси;

- схвалити закон про іномовлення (і скоро послухаємо як його створює мінінформ);

- бути одним із авторів закону про декомунізацію разом з Володимиром В’ятровичем, ідеологічне значення якого неможливо переоцінити;

- провести закони про заборону російських серіалів та фільмів;

- доробити та провести закон про прозорість медіавласності;

- зробити та провести закон про виведення російського медіапродукту з квоти європейського;

- зробити та провести закон про 35% пісень в радіоефіри українською мовою і тд.

... Вчора в Берліні мені казали, що в українському парламенті багато лобістів. Подумала, що я теж лобіст: України і українського. Бо все це не були хаотичні рішення, це осмислена програма, як український інформаційний простір зробити українським... В продовження цієї теми буде закон про новини на українських телеканалах українською мовою і новий модерновий закон про аудіовізуальні послуги...

Знаю, що мало хто дочитає до кінця цей пост. В ньому багато професійних термінів і лише професіонали достеменно розуміють скільки змін стоїть за кожним з цих законів.

Пост з критикою «всіх і вся» в стилі багатьох моїх колег отримає значно бльше лайків. Одне з головних питань в політиці – як люди оцінюють їхню роботу? За результатами, чи за словами? Звідси – настільки низька ефективність та компетентність, бо це не важливо щоб мати рейтинг...

Але... Нехай. Для себе я давно зрозуміла: в парламенті буду приймати закони. Проукраїнські. І створювати новий інформпростір.

І можете писати мільйон критичних коментарів, але я дякую своїй фракції «Народний фронт» за підтримку своїх законів і за одностайні голосування. Без фракції у 80 людей за спиною я б не зробила того, що вдалося за ці два роки...

Бо в політиці головне - результат. Закони – це основа, далі – імплементація. І ми проконтролюємо, аби виконавча влада їх втілила в життя.

Так буде. Бо лише так буде країна.

Джерело: Facebook