ПРОЕКТИ
10:40
П'ятниця, 15 Грудня 2017

Нацрада не карає мовників за джинсу, бо їй бракує повноважень

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на двох останніх засіданнях розглядала питання про порушення рекламного законодавства одеським 7-м каналом, радіомережею «Авторадіо» й телеканалом «Інтер». Під час планових і позапланових перевірок цих мовників Нацрада виявила різні порушення закону «Про рекламу»: невідокремлення рекламних роликів, сюжети рекламного характеру в інформаційних випусках, трансляція реклами пива в недоречний час. Але в результаті регулятор не застосував санкцій до жодного з мовників, оскільки вважає, що йому не вистачає для цього повноважень. Вирішити ситуацію можуть законодавчі зміни.
Нацрада не карає мовників за джинсу, бо їй бракує повноважень
Нацрада не карає мовників за джинсу, бо їй бракує повноважень

Порушення різні — санкцій немає

Одеський 7 канал (це дві юридичні особи — ТОВ «Ріак-інформ» і ТОВ «ТРК “Арт”») не відокремлював як рекламу ролик про будівельну компанію «Кадорр». Власник 7-го каналу Аднан Ківан — один зі співвласників цієї будівельної компанії, і керівництво 7-го каналу не вважає цей ролик рекламою. «Це був інформаційний сюжет, у ньому не було жодних логотипів компанії, ніяких контактів. Сюжет був про те, що компанія, незалежно від складних економічних умов, не підвищує вартості своїх послуг і не знижує якості», — розповів гендиректор 7-го каналу Михайло Малишев. Утім, телеканал після перевірки ролик зі свого ефіру прибрав.

Голова Нацради Юрій Артеменко зауважив: у журналістиці такі «сюжети» називаються джинсою (прихованою рекламою). А заступниця голови Нацради Уляна Фещук процитувала визначення із закону, згідно з яким реклама — це інформація, яка привертає увагу до особи чи товару. «А отже, цей сюжет однозначно є рекламою», — сказала вона.

Невідокремлення реклами в теле- і радіопередачах Нацрада трактує як порушення частини 2 статті 9 закону «Про рекламу», а також порушення пункту «е» частини 1 статті 59 закону «Про телебачення і радіомовлення» (телерадіоорганізація зобов'язана виконувати правила рекламної діяльності і спонсорства, встановлені законодавством).

До речі, Нацрада виявила в 7-го каналу під час планової перевірки ще низку порушень: відхилення від програмної концепції та відсутність інформації про автора й виробника у програмах «Мира и добра», «Одесі потрібен мир» та «С привкусом рижского бальзама». Телеканал вважає ці продукти міжпрограмними роликами, на яких не поширюється вимога закону про зазначення автора й виробника, але після перевірки додав копірайт у ці ролики.

Проект рішення Нацради передбачав оголосити 7-му каналу попередження, та Уляна Фещук запропонувала не карати мовника, а дати йому строк на усунення порушень. За словами Михайла Малишева, 7 канал одразу після перевірки вже виправив усе, до чого мали зауваження перевіряльники Нацради.

У результаті члени Нацради 7 грудня одноголосно підтримали рішення взяти до відома низку порушень 7-го каналу та зобов’язати його протягом тижня привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства. Якщо ж цього не буде зроблено — Нацрада проведе позапланову перевірку та / або застосує до телеканалу санкції.

В ефірі радіомережі «Авторадіо» Нацрада виявила інформаційний сюжет рекламного характеру про торговельну марку «Шустов». Дискусія між членами Нацради точилася з приводу того, чи визнавати порушення закону про рекламу і звертатися до Держспоживстандарту, чи брати результати перевірки до відома і звертатися до Держспоживстандарту. Питання призначення Нацрадою санкції взагалі не обговорювалося, бо регулятор не може карати за порушення закону «Про рекламу».

Чому немає санкцій — пояснив член Нацради Сергій Костинський: «Є певна колізія: з одного боку, закон зобов’язує Національну раду здійснювати моніторинг порушень закону про рекламу, а з іншого боку — накладати санкції та взагалі вирішувати, чи є порушення, чи ні, має Держспоживстандарт. За результатами дискусії членів Національної ради є пропозиція не визнавати порушення, оскільки ми можемо накладати санкції лише за порушення закону про телебачення і радіомовлення. Пропозиція — взяти до відома і направити інформацію про це порушення до Держспоживстандарту».

Виявилося, що прихована алкогольна реклама в інформаційних блоках трапляється не лише на «Авторадіо». За словами Уляни Фещук, таке порушення є типовим для мовників: «Це тепер відбувається в ефірі всіх телерадіокомпаній: так звані новини, які насправді не є новинами і містять якусь рекламну інформацію. До цього питання треба підійти серйозніше і для всіх розробити якісь правила. Тому що перед новорічними святами, в час, коли вживання алкоголю стає популярнішим, ми бачимо інформаційні повідомлення, які, на нашу думку, мають рекламний характер. Але це (чи є це порушенням закону. — ДМ) все одно вирішує Держспоживстандарт».

Тож члени Нацради більшістю голосів підтримали рішення визнати порушення радіостанцією «Авторадіо» закону про рекламу та звернутися до Держспоживстандарту для вжиття заходів. Утримався один Валентин Коваль.

Телеканал «Інтер» порушив іншу норму закону про рекламу — він транслював рекламу пива «Львівське 1715» до 23:00 — о 22:52. А це є порушенням частини 2 статті 22 закону «Про рекламу», а також пункту «е» частини 1 статті 59 закону «Про телебачення і радіомовлення».

Керівник регіональної служби медіагрупи Inter Media Group Олександр Кравцов пояснив помилку технічним збоєм: «Під час перевірки ми представили монтажні листи: в ефір мала вийти реклама за законом. Це перший випадок, не системна помилка, не злий умисел — відбулася програмна помилка при синхронізації ефірного сервера та архівного. І замість цього вийшов рекламний ролик пива. Це був чисто технічний збій, від якого не застрахована жодна компанія».

Члени Нацради без обговорення одноголосно підтримали рішення визнати порушення «Інтером» закону «Про рекламу» та звернутися до Держспоживстандарту, щоб він ужив заходів.

Хоча якраз «Інтеру» Нацрада мала право оголосити попередження за це порушення, на відміну від інших неоднозначних ситуацій із джинсою та прихованою рекламою. Про це сказала Уляна Фещук уже після того, як колеги ухвалили інше рішення: «Насправді за це порушення компанія могла отримати попередження, хоча ми проголосували за інше. Тут ідеться про час виходу реклами. А час виходу Нацрада має контролювати, і порядок розміщення спонсорства — теж». Чому ж члени Нацради вирішили інакше? Можливо, їх переконало пояснення про технічний збій, зауважила пані Фещук.

Читайте також

Закон потребує змін

За підсумками розгляду цих питань Сергій Костинський запропонував колегам розробити зміни до законодавства, які дозволять Нацраді застосовувати санкції за порушення закону «Про рекламу»: «Можливо, є сенс розглянути підготовку невеликого законопроекту з одного речення, який дозволяв би нам усе ж таки виносити санкції за порушення закону про рекламу, а не перенаправляти це на Держспоживстандарт».

Юрій Артеменко додав, що аналогічних повноважень регулятору потрібно і щодо законодавства про вибори: «Можливо. Це ж саме стосується і законодавства про вибори, хоча там є політична складова. Під час виборів ми відправляємо виявлені порушення до ЦВК, а вони в метушні нічого не роблять. Наша робота вилітає в трубу. Давайте задумаємося».

Юрій Артеменко висловив іще кілька своїх побажань до нового законодавства. По-перше, щоб для запрошення / повідомлення ліцензіата було достатньо відправлення Нацрадою листа, а не його отримання компанією (тому що в конфліктних ситуаціях ліцензіати ухиляються від листів). По-друге, щоб для отримання ліцензії від мовників не вимагалося фінансово-економічного обґрунтування. «Бо збрехати може кожен — сказати, що вони багаті. А ми перевірити не можемо», — зауважив він.

Ідея Костинського та Артеменка не нова. На початку 2016 року громадська організація «Детектор медіа» публічно виступила за те, щоб узгодити між собою наглядові та контрольні повноваження Нацради. Тобто передбачити застосування Нацрадою санкцій не лише за порушення норм закону про телебачення і радіомовлення, а й законів про рекламу (щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на ТБ і радіо), про захист суспільної моралі, про кінематографію (щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію), законодавства про вибори. Джинса (прихована реклама), незбалансована інформація під час виборів, недитячі програми в дитячий час — ці речі, на думку представників «Детектора медіа», обов’язково мають контролюватися регулятором, і телерадіоорганізації мають нести відповідальність за такі порушення. Детальніше читайте в спеціальному звіті ГО «Детектор медіа» «Доцільність розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення».

Та коли ухвалювалися зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо санкцій Нацради, пропозиції ГО «Детектор медіа» враховано не було.

Свої рекомендації Нацраді щодо регулювання контенту розробила у 2016 році й Незалежна медійна рада — орган саморегулювання медійної галузі. НМР нагадала, що стаття 70 закону «Про телебачення і радіомовлення» містить бланкетну норму, яка встановлює повноваження Національної ради зі здійснення контролю за дотриманням та забезпечення виконання вимог закону «Про рекламу» щодо спонсорства й порядку розповсюдження реклами на телебаченні й радіо. Крім цього закон «Про рекламу» надає регулятору ще низкою повноважень:

  • вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
  • надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
  • приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами;
  • із метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами й учасників рекламного ринку звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування;
  • робити подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (нині — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) щодо накладення штрафів, передбачених Законом про рекламу (п’ятикратна вартість розповсюдження реклами для її розповсюджувачів).

Незалежна медійна рада рекомендувала Нацраді проактивно реагувати на порушення, вчинені мовниками у сферах реклами та виборів, у рамках повноважень, передбачених рекламним та виборчим законодавством. Водночас НМР констатувала, що окремі положення, які стосуються можливостей втручання в контент і притягнення до відповідальності, є недостатньо чіткими й потребують додаткового доопрацювання регулятором або ж чіткішої деталізації в рамках чинного законодавства. Детальніше — читайте «Рекомендацію Незалежної медійної ради щодо повноважень Нацради в регулюванні контенту».

«Наша індустрія свідомо закладала в законодавство обмежені норми, обрізала можливості регулятора — наприклад, прописуючи, що він має право накладати санкції тільки за порушення Закону “Про телебачення і радіомовлення”, що не включає, наприклад, порушення Закону “Про рекламу”, “Про вибори” чи інших. І це потім вело до скасування рішень Нацради судами», — казав член Незалежної медійної ради, директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

Громадськість і Нацрада покладають надії на новий закон про аудіовізуальні послуги (про аудіовізуальні медіасервіси) — що в ньому вдасться збалансувати нагляд і контроль регулятора. 14 грудня довгоочікуваний законопроект нарешті зареєстровано. Які саме норми в ньому запропоновано — дізнаємося найближчими днями, щойно його оприлюднять.

Фото: 112.ua

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1232
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
Ні, не користуюсь!
Не знаю що таке push-сповіщення
Інше або коментар:


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
14.9% (13)
 
Ні, не користуюсь!
54.0% (47)
 
Не знаю що таке push-сповіщення
26.4% (23)
 
Інше або коментар:
4.6% (4)
 
Загалом відповідей: 87
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop