ПРОЕКТИ
16:22
П'ятниця, 1 Вересня 2017

Розмовне радіо витісняється з ефіру – Куликов

Розмовне радіо в Україні продовжує витіснятися музичним. Про це заявив голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов під час брифінгу «Чому Нацрада не дала частоту в Луцьку “Громадському радіо”?», який «Громадське радіо» провело сьогодні, 1 вересня, в УКМЦ в Києві.
Розмовне радіо витісняється з ефіру – Куликов
Розмовне радіо витісняється з ефіру – Куликов

Брифінг мовник влаштував у відповідь на рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення виділити частоту в Луцьку 106,2 МГц радіомережі «Хіт ФМ», яке регулятор ухвалив напередодні: в конкурсі на отримання цієї частоти крім «Хіт ФМ» (холдинг «ТАВР Медіа» Миколи Баграєва та Віктора Пінчука) та «Громадського радіо» брали участь Power FM (холдинг Business Radio Group Анатолія Євтухова та Віталія Хомутинніка), регіональна радіостанція «Львівська хвиля» та нова місцева радіостанція «Радіо 12 ФМ».

«Вчорашнє рішення Національної ради відбиває тенденцію, яка існує в Україні давно: витіснення розмовного радіо з ефіру. Радіо, на наше переконання, є найдемократичнішим засобом залучення так званих простих громадян до обговорення важливих питань життя країни. Радіо просвітлює, просвіщає і освічує. І витискати з ефіру живе спілкування, замінюючи його потоком часто низькопробної, роботизованої музики – це не мудро з огляду на майбутнє нашої країни. Тим більше, що в “Громадського радіо” вже є успішні музичні програми, які містять і просвітницьку, пояснювальну, популяризаторську складову», – заявив Андрій Куликов.

Як пояснив директор ПГО ТРК «Громадське радіо» Олександр Бузюк, нині в мовника є 17 частот, три з яких ще не впроваджені: їхнє впровадження «Громадське радіо» запланувало на осінь. Але переважно вони дають змогу мовити лише в малонаселених містечках та селищах, на які не претендують комерційні мовники. Крім того, право мовити на дев’яти з цих 17 частот «Громадське радіо» отримало тимчасово – на час військових дій на Сході України.

«Як тільки закінчиться війна і “Громадське радіо” перестане отримувати грантову підтримку від урядів іноземних держав, різних фондів, а також пожертви від громадян, ми не зможемо існувати, не побудувавши мережу, в якій будуть комерційно привабливіші міста. Ці міста нам потрібні для того, щоб ми могли розбудувати комерційну мережу. І кошти, які ми могли б залучати з продажу реклами або ж виготовлення аудіо- і відеопродукції, ми будемо витрачати тільки на розвиток “Громадського радіо”: за нашим статутом, засновники не мають права розподіляти прибутки між собою.

Регулятор має право розподіляти частоти на власний розсуд. Але вже кілька конкурсів підряд в тих містах, на які не претендує суспільний мовник, а претендують “Громадське радіо” і комерційні мовники, “Громадське радіо” отримує відмову», – сказав Олександр Бузюк.

Відсутність конкуренції з суспільним мовником підкреслив і Андрій Куликов, який нагадав, що з 4 вересня програма виробництва «Громадського радіо» «Громадська хвиля» повертається на перший канал «Українського радіо».

«Це важливо ще й тому, що зараз уже є спроби протиставити суспільне мовлення і “Громадське радіо”. Протиставлення немає. Ми цього не хочемо. Ми цього не робимо. І на мою думку, і керівництво радіо на суспільному мовнику теж цього не прагне. Тому ми шукаємо і знаходимо форми співпраці», – пояснив пан Куликов.

Очільник «Громадського радіо» також сказав, що «Громадське радіо» не припинить участі в конкурсах на отримання ліцензій на мовлення.

«Часто-густо ми йдемо на ці конкурси, знаючи, що не досягнемо успіху. Але участь потрібна. Потрібна видимість і чутність “Громадського радіо”. Принципове рішення “Громадського радіо” – виборювати ліцензію в обласних містах з населенням більше 100 тис. Ми, на жаль, поки що не можемо дозволити собі пройтися по всіх 100-тисячниках, тому що навіть за участь у конкурсі треба платити поважні гроші. Але 25 обласних центрів – це велика мета. І крім того, ми вирішили змагатися також за ті міста, де близько 250 тис. населення», – пояснив стратегію Андрій Куликов і додав, що в ефірі чи в інтернеті, але «Громадське радіо» не має наміру припиняти мовлення.

Читайте також

Нагадаємо, 31 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки конкурсу на 26 ФМ-частот для добудови існуючих радіомереж, оголошеного 31 травня. За результатами конкурсу 20 частот дісталося Національній суспільній телерадіокомпанії України (6 – «Українському радіо», 1 – радіо «Промінь», 13 – радіо «Культура»), дві частоти – радіомережі «Хіт ФМ» холдингу «ТАВР Медіа», одна частота – радіомережі Power FM холдингу Business Radio Group, дві частоти – запорізькій радіокомпанії «Великий луг», яка ретранслює радіостанцію «Максимум ФМ» холдингу «Люкс».

На одну частоту в Кривому Розі Нацрада не змогла визначити переможця. На неї претендували «Мелодія ФМ» і «Максимум ФМ», обидва не набрали 5 голосів, тому Нацрада виставить цю частоту на повторний конкурс.

Без частот залишилися «Львівська хвиля» (подавала 6 заявок), «Шансон» (5 заявок), «Радіо М» (5 заявок), «Люкс ФМ» (4 заявки), «Мелодія ФМ» (3 заявки), «Громадське радіо» (1 заявка), «Радіо 12 ФМ» (1 заявка), РАІ (1 заявка), «Рідне» (1 заявка).

Ще раніше, 27 грудня, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки конкурсу на 12 частот у семи областях, оголошеного 11 жовтня. Тоді «Громадське радіо» подало дві заявки на конкурс: на міста Біла Церква і Чонгар (мовлення на Крим). Але програло конкурс: у Білій Церкві – комерційній радіомережі «Мелодія» (радіохолдинг «ТАВР медіа»), а в Чонгарі – «Українському радіо».

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1432
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop