ПРОЕКТИ
19:00
Вівторок, 16 Травня 2017

Заборона доступу до «ВКонтакте», «Однокласників», «Яндексу» та Mail.ru: коли, як і для кого

Експерти не впевнені, що указ президента й рішення РНБО має виконуватися приватними компаніями та особами, а не лише державними органами
Заборона доступу до «ВКонтакте», «Однокласників», «Яндексу» та Mail.ru: коли, як і для кого
Заборона доступу до «ВКонтакте», «Однокласників», «Яндексу» та Mail.ru: коли, як і для кого

15 травня Президент України Петро Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Це вже п’ятий за останні півтора роки указ президента про санкції, але вперше до санкційного списку потрапили російські соцмережі «ВКонтакте» та «Однокласники», інтернет-портал «Яндекс» (та його українська «дочка») і поштовий сервіс Mail.ru. Крім того, суттєво розширено коло російських телерадіокомпаній, IT-компаній і виробників програмного забезпечення, які потрапили під обмеження. Зокрема, крім розробників популярних антивірусів «Лаборатория Касперского» і «Доктор Веб» до санкційного списку включено розробника бухгалтерського програмного забезпечення 1С. Усім їм встановлено санкційний термін у три роки.

У цьому указі значною є не лише кількість осіб, щодо яких застосовано санкції (1228 фізичних та 468 юридичних осіб), а й види застосованих обмежень. Зокрема, щодо юридичних осіб «Яндекса», «Яндекс Україна», Mail.ru, «ВКонтакте» та «Однокласників» передбачено такі заходи:

- блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

- обмеження торговельних операцій;

- запобігання виведенню капіталів за межі України;

- зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

- обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;

- заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

- анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

- припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

- повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

- заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

- заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

- заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів/сервісів на доменах yandex.ru, yandex.ua (у тому числі такі сервіси, як пошта, мапи, перекладач, новини, таксі тощо), а також дочірніх проектів «Яндекса» auto.ru і kinopoisk.ru, до ресурсів/сервісів Mail.ru (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «ВКонтакте» (www.vk.com) та «Однокласники» (www.ok.ru).

В Україні вже не вперше чиниться спроба блокування певних сайтів, але вперше на державному рівні заборонять доступ до цілих соцмереж і порталів. Поки що громадськості вдавалося не допустити можливості досудового блокування ресурсів в інтернеті. Законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні» передбачено можливість досудового блокування піратського відеоконтенту за скаргою правовласника (але лише окремого контенту, а не всього сайту).

Наскільки правомірною та законною є такий вид санкції, як заборона провайдерам надавати послуги з доступу інтернет-користувачам до певних інтернет-ресурсів і сервісів, коли має розпочатися таке блокування та за якою процедурою, чи залишиться в користувачів можливість обходити ці обмеження та взагалі – на кого поширюється дія указу президента? На ці питання «Детектор медіа» попросив відповісти експертів.

Читайте також

Тетяна Попова, голова ради асоціації «Телекомунікаційна палата України»:

- Як ви оцінюєте указ Президента України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», який передбачає в тому числі санкції щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», а також російських розробників програмного забезпечення?

- В указі президент на самому початку посилається на статтю 107 Конституції України, яка говорить, що рішення Ради нацбезпеки й оборони розповсюджується виключно на державні органи. Тому я не впевнена, що цей указ має виконуватися приватними компаніями. До речі, більш за все користувачів mail.ru, «Однокласників» і «ВКонтакте» у нас знаходиться в державних органах. Можливо, вони перестануть користуватися російськими поштовими сервісами і соцмережами.

- Тобто ви думаєте, що дія цього указу поширюється виключно на державні органи та їх співробітників?

- Я не впевнена, ми це питання ще вивчаємо. Президент посилається на статтю 107 Конституції України, де йдеться: «Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони». Стаття 10 закону «Про Раду національної безпеки і оборони України» говорить: «Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади», тобто рішення РНБО не поширюються на приватних осіб і приватні компанії. Укази президента сили закону не мають. Тому на сьогодні однозначної відповіді на ваше запитання в мене немає.

Треба також уважно читати закон «Про санкції», хто є суб’єктами цього закону, на кого він розповсюджується. Як мені здається, цей указ президента поширюється на ті юридичні іноземні компанії або компанії з іноземними інвестиціями, які перелічені в першому стовпчику додатків, і на виконання цього указу державними органами. До речі, за виконання цього указу відповідають РНБО, СБУ, Кабмін і Нацбанк.

- Як ви оцінюєте такий вид санкцій, як заборону провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів і сервісів Yandex.ru та Yandex.ua, Mail.ru (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «ВКонтакте» (www.vk.com) та «Однокласники» (www.ok.ru)? Наскільки правомірною є вимога до провайдерів блокувати сайти, встановлена указом президента? Чи не суперечить це законодавству та Конституції?

- У законі про санкції немає такого формулювання, як «заборона інтернет-провайдерам надання послуги з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів і сервісів». Є такий вид санкції, як «обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування». Але в законі про санкції є також «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим законом». Питання правомірності та законності – це до юристів.

Моє особисте ставлення як людини та громадянина України: я своїми діями не фінансую російського агресора. Я ніколи не користувалася mail.ru, а після 2014 року я принципово не працюю з адресами на mail.ru – я прошу людей дати мені будь-яку іншу адресу. У мене немає акаунту «ВКонтакте», я не користуюся «Однокласниками» (у 2014 році зламали мій акаунт). Якщо раніше кілька років поспіль я була користувачем «Касперского» (купувала ліцензійний антивірус), то я перестала ним користуватися принципово. Я не знаю, чи правильно указом президента забороняти людям користуватися цими сервісами. Я вважаю, що це має бути свідоме особисте рішення кожного. Я впевнена, що ми не повинні користуватися російськими соцмережами, поштовими сервісами та антивірусами. Але це не указами робиться (ще й через три роки після початку війни), а за рахунок підвищення свідомості громадян.

- Яким чином процедурно має виконуватися вимога до провайдерів щодо блокування певних інтернет-ресурсів?

- Ніхто не знає процедури. Був указ президента про Стратегію кібербезпеки, на виконання якого Кабмін у березні 2017 року ухвалив рішення, згідно з яким МВС (департамент кіберзлочинності Нацполіції) мав ще у квітні розробити процедуру блокування доступу. Де ця процедура? Фактично рішення Кабміну не виконано.

Я сьогодні була в НКРЗІ, де була велика нарада з іншого приводу, і ми обговорювали цей указ президента. Ніхто зараз не розуміє, чи виконувати цей указ, як його виконувати. Всі проводять консультації та розбираються.

- Коли інтернет-провайдери мають припинити надавати послуги?

- Указ набирає чинності з дня публікації в «Урядовому кур’єрі» чи «Офіційному віснику Президента України». Поки що він опублікований на сайті президента.

- Чи залишиться в користувачів можливість обходити ці заборони?

- Залишиться. Ще ніхто не відміняв VPN. І «ВКонтакте» вже придумав спеціальний додаток. Тобто з одного боку, технічно блокування можливе. З іншого боку, практично будь-яке блокування дуже легко обійти.

- Чи підпадають під дію цього указу та заборону доступу мобільні додатки VK та OK?

- Як на мене, то ні.

- А чи вважаються Vodafone, «Київстар» і Lifecell інтернет-провайдерами? Адже багато користувачів «ВКонтакте» та «Однокласників» заходять у ці соцмережі з мобільних пристроїв з допомогою 3g своїх мобільних операторів.

- Цікаве запитання, яке краще поставити юристам цим компаній. «Київстар», Vodafone і Lifecell – це оператори, а не провайдери. А взагалі хіба в нас у законі «Про телекомунікації» є слово «інтернет-провайдери»? Немає такого. Є «провайдер телекомунікацій» та «оператор телекомунікацій».

- Які з передбачених указом президента санкцій щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», розробників програмного забезпечення ви вважаєте обґрунтованими і правомірними, а які – ні? Чому?

- Я думаю, якщо РНБО прийняла таке рішення і всі види санкцій перераховані в законі «Про санкції», то з точки зору нашого законодавства вони правомірні. Крім єдиного пункту – про заборону інтернет-провайдерам надавати доступ інтернет-користувачам до певних ресурсів. Ми ще консультуємося з цього приводу.

 

Юрій Крайняк, медіаюрист, керівний партнер юридичної компанії Jurimex:

- Як ви оцінюєте указ Президента України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», який передбачає в тому числі санкції щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», а також російських розробників програмного забезпечення?

- Якщо суто юридично, то цей указ (як і всі попередні), м’яко кажучи, далекий від досконалості. Головна проблема в тому, що закон «Про санкції» не містить порядку їх застосування. Більше того, він навіть не визначає, що застосовані санкції є обов’язковими до виконання. За відсутності такої примітки застосовується загальна норма закону «Про РНБО», за якою рішення Ради нацбезпеки і оборони є обов’язковими лише до органів виконавчої влади, і більше ні до кого. Тобто не те, що провайдери програмної послуги, навіть Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не може на нього посилатись, оскільки вона також до виконавчої влади не належить.

За таких обставин, якщо провайдер не блокуватиме трафік користувачів із заборонених ресурсів, це не вважатиметься формальним порушенням.

Очевидно, що при введенні обмежувальних заходів варто було би врахувати специфіку відносин, перевірити, що потрібно провайдерам для блокування, та працювати над тим, щоб такий документ з’явився. Відповідний інструментарій свого часу з’являвся в одному з так званих «диктаторських законів», що приймались Верховною Радою 16 січня 2014 року. За його відсутності виконати таке рішення буде, щонайменше, не дуже просто.

- Як ви оцінюєте такий вид санкцій, як заборону провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів і сервісів Yandex.ru та Yandex.ua, Mail.ru (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «ВКонтакте» (www.vk.com) та «Однокласники» (www.ok.ru)? Наскільки правомірною є вимога до провайдерів блокувати сайти, встановлена указом президента? Чи не суперечить це законодавству та Конституції?

- Частково щойно відповів. Треба лише пам’ятати, що поширення інформації перебуває під захистом статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і гарантовано Конституцією. Однією з підстав для запровадження обмежень є необхідність захисту національних безпеки. На жаль, в оприлюдненому рішенні РНБО відсутні обґрунтування цього, але думаю, що ініціатори цього зможуть спробувати якимось чином це пояснити.

Тут ще треба пам’ятати, що фактично дана санкція стосується змін до порядку виконання договорів між провайдером та абонентом щодо надання йому телекомунікаційних послуг. Такі зміни не так складно було б здійснити, якби мова йшла про встановлені законом підстави. Але знов-таки, напряму таких підстав в законодавстві немає, тож як це буде впроваджуватись, чесно кажучи, незрозуміло.

- Яким чином процедурно має виконуватися вимога до провайдерів щодо блокування певних інтернет-ресурсів? Коли провайдери мають розпочати блокувати ці ресурси? Чи залишиться можливість у користувачів обходити це блокування?

- Як казав вище, закон «Про РНБО» не поширює дію рішень Ради нацбезпеки і оборони на приватних осіб. Але в нас уже є досвід застосування аналогічних санкцій до приватних банків, які блокують банківські операції клієнтів, до яких застосовані санкції. Це зроблено на рівні підзаконного акту, який, на відміну від рішення РНБО, є обов’язковим до виконання банками. Тож можливо сама процедура з’явиться в актах регуляторів телекомунікаційного ринку. Але як вона виглядатиме – про це вести мову зарано.

- Які з передбачених указом президента санкцій щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», розробників програмного забезпечення ви вважаєте обґрунтованими і правомірними, а які – ні? Чому?

- Я не можу сказати, які санкції є обґрунтованими. У рішенні РНБО обґрунтування немає. Це не означає, що його немає взагалі, але те, що його немає у відповідному рішенні, – це, щонайменше, не дуже добрий знак.

 

Тетяна Попова, експертка ГО Information Security, керівна партнерка рекламного агентства Media Expert, колишня заступниця міністра інформаційної політики:

- Як ви оцінюєте указ Президента України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», який передбачає в тому числі санкції щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», а також російських розробників програмного забезпечення?

- Я би робила такі заборони через суд. Я про це говорю з 2014 року, що потрібно це робити через суд – це було би більш легітимно. Але звісно, що сайти, які закликають до вбивства українців та порушення територіальної цілісності, так само, як і дитяча порнографія, мають бути виключені з користування. І в нас є міжнародний досвід у цій сфері – це міжнародні рішення щодо «Радіо тисячі пагорбів» у Руанді в 1994 році.

- Як ви оцінюєте такий вид санкцій, як заборону провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів і сервісів Yandex.ru та Yandex.ua, Mail.ru (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «ВКонтакте» (www.vk.com) та «Однокласники» (www.ok.ru)? Наскільки правомірною є вимога до провайдерів блокувати сайти, встановлена указом президента? Чи не суперечить це законодавству та Конституції?

- Щодо правомірності краще консультуватися з юристами. Але я думаю, що провайдери будуть виконувати цей указ президента. Знов-таки, я вважаю, якби була заборона суду – це було би більш легітимно і президент не підпадав би під шквал критики, який, я впевнена, зараз буде з боку міжнародних організацій.

- Яким чином процедурно має виконуватися вимога до провайдерів щодо блокування певних інтернет-ресурсів? Коли провайдери мають розпочати блокувати ці ресурси? Чи залишиться можливість у користувачів обходити це блокування?

- Звісно, блокування буде обходитися. Думаю, приблизно 10% користувачів перейдуть на VPN і Tor, щоб мати доступ до заблокованих ресурсів. Думаю, блокування інтернет-провайдерами доступу буде відбуватися поступово, як це свого часу відбувалося з кабельними операторами, коли припинялася ретрансляція російських каналів. Приблизно рік ми з Нацрадою моніторили, що відбувалося в регіонах, і виявляли провайдерів, які продовжували транслювати заборонені канали, виявляли нові російські канали, на яких був контент, що порушує законодавство України.

- Які з передбачених указом президента санкцій щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», розробників програмного забезпечення ви вважаєте обґрунтованими і правомірними, а які – ні? Чому?

- Я вважаю, що ми маємо вибраного президента і маємо підкорятися його указам. Звісно, це ліпше було зробити через суд.

Я працюю ще й у рекламній агенції. І перше, що я зробила, - це зателефонувала нашим діджитал-байєрам і рекомендувала швидко робити пересплітування бюджетів на користь українських чи міжнародних діджитал-ресурсів. Адже клієнти й агенції не зможуть використовувати бюджети на рекламу в російських ресурсах, які підпадають під санкції. Я працюю переважно з міжнародними клієнтами, і в них принципова позиція, що ми можемо використовувати виключно легальні ресурси, а указом президента легітимність деяких російських ресурсів поставлена під сумнів. Тож навіщо ризикувати?

 

Роман Головенко, юрист ГО «Інститут масової інформації»:

- Як ви оцінюєте указ Президента України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», який передбачає в тому числі санкції щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», а також російських розробників програмного забезпечення?

- Звичайно, санкції повинні мати місце. Під них потрапили різні види російських бізнесів. Але російські соцмережі – це особливе питання. На мою думку, щодо них варто було дати якийсь перехідний період.

Цей указ прийшов на заміну всіх попередніх, які передбачали санкції. І, на жаль, запровадження санкцій відбувається без широкої дискусії про те, щодо яких галузей чи суб’єктів застосовувати обмеження. Наприклад, є законопроекти щодо обмеження імпорту російської книги в Україну, які виглядають як цензура. А якби російські книги (чи, наприклад, російські виконавці) потрапили під санкції як певний вид інформаційного продукту – це б уже не виглядало цензурою. Схоже на те, що цей указ готувався поспіхом – як у 2015 році указ про санкції, яким обмежили в’їзд десяткам журналістів, у тому числі західних, які нічого не зробили протиправного – вони просто з’їздили в «ДНР» чи «ЛНР» та об’єктивно висвітлили ситуацію. (Після міжнародного скандалу їх виключили із санкційного списку. – ДМ).

- А вам зрозуміло, звідки взялися в цьому указі Yandex, mail.ru, «ВКонтакте» та «Однокласники», якщо в попередніх п’яти указах були російські телеканали, розробники програмного забезпечення, але соцмереж, пошуковика і поштового сервісу не було?

- Я думаю, це може бути пов’язано з тим, що Кремль останнім часом намагався взяти під контроль російські соцмережі та поштові сервіси: вимагав, щоб усі дані обов'язково зберігалися в Росії. Відтак, є підозри, що ФСБ може в них втручатися, якось моніторити контент і листування тощо.

- Як ви оцінюєте такий вид санкцій, як заборону провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів і сервісів Yandex.ru та Yandex.ua, Mail.ru (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «ВКонтакте» (www.vk.com) та «Однокласники» (www.ok.ru)? Наскільки правомірною є вимога до провайдерів блокувати сайти, встановлена указом президента? Чи не суперечить це законодавству та Конституції?

- Дискусії можуть бути з приводу того, чи має бути для такої заборони рішення суду. В указі пішли іншим шляхом. Але я маю сумніви щодо того, наскільки технічно буде здійсненною ця заборона. Провайдери, певно, ще не знають про указ і не знають, як його виконувати.

Зрозуміло, що є випадки, коли доведеться блокувати окремі сайти через пропаганду тероризму чи груп смерті, наприклад. Але такого досвіду в Україні немає, і буде багато притирки, коли на практиці провайдери не знатимуть, як це робити, а користувачі будуть обурені обмеженнями. Крім того ми знаємо досвід Китаю та інших країн, які намагалися блокувати соцмережі чи деякі сайти, – і все одно люди обходять ці блокування.

На мою думку, варто було б на інше звернути увагу – на те, що в нас два провідні оператори мобільного зв’язку (Vodafone і «Київстар») мають велику частку російської власності.

- У Facebook уже трапляються оцінки цього указу як цензури. Чи можна вбачати цензуру у вимозі в указі президента до провайдерів заборонити доступ до певних інтернет-ресурсів?

- Таке трактування може бути.

Соцмережі – це дуже комплексна річ. Можна один і той самий контент розмістити що у Facebook, що в «Однокласниках». Люди мають друзів на цих сайтах, зберігають там певний контент, своє листування. Якщо указ набирає чинності з моменту опублікування – доступ мають одразу й блокувати. Але технічно це одразу неможливо. І це мали передбачити в цьому указі.

Стосовно санкцій щодо програмного забезпечення. Хтось міг замовити собі певні програмні продукти, а тепер не зможе ними користуватися (наприклад, завантажувати оновлення). Але закуповуючи російський продукт, слід було мати на увазі, що між Росією та Україною йде війна. З іншого боку, деякі російські продукти не ідентифікують себе як російські, вони цього не афішують, і споживач може й не знати їх походження.

- Яким чином процедурно має виконуватися вимога до провайдерів щодо блокування певних інтернет-ресурсів? Коли провайдери мають розпочати блокувати ці ресурси? Чи залишиться можливість у користувачів обходити це блокування?

- Це технічні питання. Указ не містить винятків щодо набуття чинності. Він має весь виконуватися з моменту опублікування. Це недолік – слід було зважати на технічні можливості провайдерів, на те, що люди зберігають на цих ресурсах свій контент, і їм потрібен час, щоб забрати його.

- Які з передбачених указом президента санкцій щодо mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники», розробників програмного забезпечення ви вважаєте обґрунтованими і правомірними, а які – ні? Чому?

- Коли немає детального обґрунтування, за що застосована санкція – важко говорити про обґрунтованість. Ми висловлюємо підозри, про які багато говорилося раніше (можливий контроль Кремля та ФСБ за цими ресурсами), але ніхто не сподівався, що ці сайти можуть заблокувати. І тут раптом указом президента їх забороняють.

Повторю, що блокування сайтів соцмереж – складне й комплексне питання, тому що це не лише інформація й контент, який належить власнику мережі, це також і користувацький контент та інформація.

Максим Дворовий і Віта Володовська, медіаюристи (юридичний аналіз опубліковано на Facebook):

- Президент України своїм Указом №133/2017 від 16 травня 2017 року увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Зокрема, серед передбачених заходів: «заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів «Mail.ru», «Яндекс» та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» та «Одноклассники».

На нашу думку, блокування зазначених ресурсів не відповідає усталеним стандартам свободи вираження поглядів, зокрема суперечить принципам законності та пропорційності обмежень.

Відповідно до норм частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», який став основою для застосування обмежувальних заходів до відповідних юридичних осіб, перелік санкцій, що можуть застосовуватися не містить подібного заходу. Водночас, відкритий перелік дозволяє передбачати інші види санкції, але лише якщо вони відповідають принципам застосування, встановленим законом. Такими принципами, зокрема, є законність, відповідність меті та ефективність.

Категорія «законність» передбачає собою задоволення критерію «передбаченості законом», що випливає з положень статті 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статті 10 Європейської конвенції про права людини. Така законність включає вимогу передбачуваності закону – тобто забезпечення веб-сайтові можливості передбачити застосування до нього певних норм законодавства. На сьогодні, унеможливлення доступу до певної інформації (не всього ресурсу/веб сайту як такого) законодавчо передбачена лише у контексті статті 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та стосується лише захисту авторських та суміжних прав.

Також, нещодавно прийнятою Доктриною інформаційної безпеки України справді закріплено, що одним з пріоритетів державної політики в інформаційній сфері має стати законодавче врегулювання механізму виявлення, фіксації, блокування та видалення з інформаційного простору держави, зокрема з українського сегмента мережі Інтернет, інформації, яка загрожує життю, здоров'ю громадян України, пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення територіальної цілісності України, загрожує державному суверенітету, пропагує комуністичний та/або націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими та їхню символіку. Втім, натепер такий механізм лише перебуває на стадії розробки.

У контексті блокувань сайтів у мережі Інтернет, Європейський суд з прав людини висловив свою позицію у справі Cengiz and Others v Turkey. Ця справа стосувалася блокування у 2008 році доступу до YouTube в Туреччині через розміщення на сайті відео, що ображали пам’ять Ататюрка. Суд негативно висловився щодо відповідності цього обмеження критерію «передбачуваності законом» та статті 10 Європейської конвенції про права людини, оскільки законодавство Туреччини на той момент передбачало винятково можливість блокувати доступ до окремих сторінок, але не до сайтів загалом. Понад те, суд у п. 52 рішення відзначив, що така платформа як YouTube є унікальною для політичної дискусії та можливості розвитку громадянської журналістики через можливість подання інформації, що ігнорується традиційними медіа.

З огляду на це, попри контраверсійність значної кількості матеріалів, що циркулюють сайтами, на які розповсюджується дія указу, ми вважаємо, що законодавство України не було належною мірою передбачуваним щодо такого виду обмежень. Отже, блокування цих трьох сайтів є таким, що суперечить праву на свободу вираження поглядів.

Обмеження, передбачені Указом Президента також не відповідають принципам пропорційності, меті обмеження та не є ефективними. Так, унеможливлення доступу до сайтів у повному обсязі, попри заявлену мету захисту національної безпеки, також обмежує доступ до сервісів, які носять інформаційно-розважальний характер: електронна пошта, месенджери, можливість обміну фото- та відео- файлами, а також доступу до власних архівів листування, в тому числі і ділового. В той час, як обмеження доступу до окремих сторінок могло би бути пропорційним (і мало б відбуватися за наявності судового контролю), обмеження доступу до всього сайту є явно непропорційним.

Стосовно ефективності санкцій, то подібні санкції у світі сучасних інформаційних технологій так само не забезпечать досягнення легітимної мети. Натепер існує широка можливість використання анонімайзерів, VPN та проксі, а також різноманітних дзеркал, завдяки яким широка аудиторія матиме доступ до подібних матеріалів. Крім цього, за своїм формулюванням передбачені Указом санкції покладають обов’язок блокування на третіх осіб – Інтернет-провайдерів без визначення механізму реалізації такого обов’язку.

Таким чином, заходи, передбачені Указом №133/2017 суперечать українському законодавству, не відповідають принципам, передбаченим Законом України «Про санкції» та створюють небезпечний прецедент Інтернет-цензури. Зокрема, внаслідок цього рішення існуватиме можливість блокувати доступ до сайтів на підставі законодавчих актів, якими така можливість прямо не передбачена. Така надширока дискреція держави зможе бути легко застосована в подальшому не лише для забезпечення інтересів національної безпеки, а й для придушення ЗМІ, що висвітлюватимуть несумісні з офіційною точкою зору погляди.

Фото: НАМ, "Укрінформ", архів "Детектора медіа"

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21483
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop