ПРОЕКТИ
13:25
П'ятниця, 7 Липня 2017

Висновок Незалежної медійної ради щодо сюжету «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса» у «Подробностях» на «Інтері»

Висновок № 17, м. Київ, 5 липня 2017 р.
Висновок Незалежної медійної ради щодо сюжету «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса» у «Подробностях» на «Інтері»
Висновок Незалежної медійної ради щодо сюжету «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса» у «Подробностях» на «Інтері»

І. Обставини справи

1. 14 червня 2017 року до Незалежної медійної ради надійшло звернення від Громадської ради доброчесності з проханням про незалежну експертизу щодо можливих порушень телеканалом «Інтер» та його працівниками законодавства України, міжнародного права, міжнародних стандартів із питань діяльності ЗМІ та журналістської етики, допущених при трансляції сюжету «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса» у програмі «Подробности» на телеканалі «Інтер» 13 червня 2017 року.

2. 20 червня 2017 року Незалежна медійна рада, відповідно до пункту 12 Положення про Незалежну медійну раду, визнала звернення в цій справі прийнятним з огляду на факт трансляції передачі на одному з найрейтинговіших українських телеканалів, а також актуальність судової реформи в Україні та критику діяльності громадських активістів у рамках оновлення суддівського корпусу.

3. Сюжет «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса» було показано в програмі «Подробности» на телеканалі «Інтер» 13 червня 2017 року о 20:00. Його присвячено конкурсу з обрання суддів до оновленого Верховного Суду України — і, зокрема, діяльності Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

4. У підводці до демонстрації сюжету ведуча поставила питання про те, наскільки доброчесною є сама Громадська рада доброчесності, а також зазначила, що до діяльності ГРД є питання. У сюжеті йдеться про те, що Громадська рада доброчесності, від якої залежить доля кандидатів, не виробила критеріїв оцінки, а її висновки нібито ґрунтуються на сумнівних та неперевірених публікаціях зі ЗМІ. У сюжеті використано коментарі колишньої членкині Венеційської комісії та екс-заступниці голови Адміністрації Президента України Марини Ставнійчук, судді-спікера Окружного адміністративного суду м. Києва Богдана Саніна та адвоката Олексія Шевчука. У коментарях стверджуються підозри щодо наявності політичних і корупційних ризиків у діяльності ради. Також стверджується, що спостерігаються спроби просунути через Громадську раду доброчесності певних кандидатів до Верховного Суду.

5. Повна розшифровка сюжету, а також його відео доступні за посиланням.

6. 21 червня 2017 року у відповідь на запит секретаря Незалежної медійної ради Ігоря Розкладая до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України Незалежній медійній раді було надано Редакційний статут АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація».

ІІ. Регулювання

1. Конституція України

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

2. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини)

Стаття 10. Свобода вираження поглядів

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

3. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»:

Стаття 57. 1. Редакційний статут телерадіоорганізації містить вимоги до створення та поширення інформації.

 

Стаття 59. 1. Телерадіоорганізація зобов’язана:

            в) поширювати об'єктивну інформацію.

Стаття 60. 1. Творчий працівник телерадіоорганізації зобов'язаний:

ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.

 

4. Кодекс етики українського журналіста

6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.

9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано.

5. Редакційний статут Акціонерного товариства закритого типу «Українська незалежна ТВ-корпорація» (правонаступником є ПрАТ «Телеканал «Інтер»)

3.1. Будь-яка інформація, що розміщується на телевізійних каналах Товариства повинна відповідати стандартам журналістики (телевізійної журналістики), бути точною та об’єктивною, оперативною та неупередженою, достовірною та збалансованою, з забезпеченням відокремлення фактів від коментарів та оцінок, повноти інформації, чіткості висловлювань тощо.

III. Оцінка дотримання професійних стандартів діяльності журналіста

1. Під час реформ, що тривають в Україні, ЗМІ часто використовуються як арена для битви прихильників змін та частин суспільства, які таким змінам опонують. У подібних випадках відповідальність медіа має бути надзвичайно високою: саме завдяки інформації у ЗМІ більшість населення формує свою думку з того чи іншого питання. Відповідно, щоби бути справді відповідальними, ЗМІ мають дотримуватися етичних стандартів: не спотворювати інформацію, висвітлювати її різнобічно та залишати глядачеві можливість формувати погляд максимально безсторонньо, на підставі максимально об’єктивного фактажу або збалансованого показу різних точок зору на певне питання.

2. Як уже зазначала у висновку щодо трансляції програми «Слідами грантоїдів: спеціальний репортаж» телеканалом «Україна» (№ 16 від 27 червня 2017 року) Незалежна медійна рада, одним із основних стандартів, якими має керуватися інформаційна журналістика, є збалансованість; цей стандарт передбачає надання слова всім сторонам із конфліктного питання.

Тим часом у сюжеті, який є предметом розгляду, присутня однобічна критика діяльності Громадської ради доброчесності. Зокрема, стверджується, що та розробила критеріїв оцінки кандидатів до Верховного Суду на доброчесність — а тому рішення, що приймаються, є ситуативними, базуються на сумнівних джерелах та почасти спрямовані на лобіювання окремих кандидатів до найвищої судової інстанції України.

Як випливає із сюжету, до представників Громадської ради доброчесності не зверталися по коментарі з цього приводу. Так само не було вміщено коментарів незалежних експертів, які би висловлювали думку, протилежну до висловленої журналістами, адже Марина Ставнійчук та Богдан Санін або близько пов’язані з особами, що формували чинний суддівський корпус України, або самі його представляють. Таким чином, інформацію у випуску новинної передачі «Подробности» було подано незбалансовано.

3. Твердження телеведучої передачі «Подробиці» про те, що «є питання» до Громадської ради доброчесності, по суті, є оцінним судженням, у якому виражається сумнів щодо коректності роботи останньої. А її запитання про те, чи є доброчесною сама ГРД, ще перед переглядом сюжету критично налаштовує глядачів щодо її діяльності. Оскільки передача «Подробиці» є випуском новин, то, на думку Незалежної медійної ради, при трансляції цього сюжету було допущено порушення професійного стандарту відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Висловлення в новинних програмах коментарів чи оцінок з боку ЗМІ або журналіста є неприпустимим і спричиняє порушення відповідного професійного стандарту.

4. Варто пам’ятати, що обов’язок дотримуватися стандартів журналістики найчастіше відбито в редакційних статутах телерадіоорганізацій, які містять вимоги до створення та поширення інформації. Незалежна медійна рада в низці своїх висновків (щодо запису передачі за участі Вікторії Шилової в ефірі телеканалу «Репортер» (Одеса) (№ 2 від 16 березня 2016 року); щодо випусків передач «Трафік з Кивою» від 28 лютого, 3 та 24 квітня 2016 року (№ 10 від 12 жовтня 2016 року); щодо трансляції програми «Слідами грантоїдів: спеціальний репортаж» телеканалом «Україна» (№ 16 від 27 червня 2017 року)) наголошувала: редакційний статут має бути живим інструментом у роботі редакції, документом, що використовується в щоденній діяльності кожного журналіста та працівника медіа.

З огляду на це, журналісти телеканалу «Інтер» при підготовці сюжету до ефіру мали би врахувати вимогу дотримання стандартів. Тому, на думку Незалежної медійної ради, при трансляції відповідного сюжету було допущено порушення стандартів збалансованості подання інформації та відокремлення фактів від коментарів та оцінок, передбаченого п. 3.1 Редакційного статуту АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація», дотримання якого також випливає з вимоги до телерадіоорганізацій поширювати об’єктивну інформацію, передбаченої статтею 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

5. У контексті цієї передачі варто звернути увагу також і на стандарт точності подання інформації, дотримання якого передбачає перевірку та підтвердження всіх фактів, які подаються у програмі. Із сюжету не зрозуміло, як журналісти намагалися перевірити точність тверджень і фактів, озвучених експертами, чиї коментарі було подано, і чи намагалися вони це зробити взагалі.

Тезу про відсутність критеріїв оцінки доброчесності вже спростували члени ради; одне з подібних спростувань надав співкоординатор Громадської ради доброчесності Віталій Титич в інтерв’ю телеканалу ТВі від 21 квітня 2017 року. Так само в сюжеті порушено питання компетенції ГРД аналізувати декларації в рамках перевірки доброчесності, коли цим має займатися профільний орган (Національне агентство України з питань запобігання корупції). Тут варто зазначити, що з норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» випливає: інформація щодо відповідності судді критерію доброчесності включає, зокрема, інформацію про відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції (див. п. 12 частини четвертої статті 85, а також п. 12 частини першої статті 106 Закону тощо). Отже, одним із потрібних для встановлення доброчесності елементів є саме аналіз декларацій кандидатів на посаду судді.

Також Олексій Шевчук стверджує, що фраза: «Всі ці судді дають покази та відповідають на питання слідчого. Водночас, вони не дають викривальних показань щодо себе, нічим це не пояснюють, таким чином не сприяють викриттю злочинів, встановленню об’єктивної істини у кримінальному провадженні», — яка лунає в сюжеті у проміжку між 03:06 та 03:33, належить саме панові Титичу. А проте, як з’ясувалося згодом, у цей момент співбесіди пан Титич зачитує відповідь начальника департаменту спеціальних розслідувань Сергія Горбатюка.

Такі маніпуляції, допущені в сюжеті, дозволяють Незалежній медійній раді дійти висновку стосовно наявності в передачі порушення стандарту точності подання інформації, передбаченого п. 3.1 Редакційного статуту АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація» і такого, що випливає з вимоги до телеканалів поширювати об’єктивну інформацію.

IV. Висновки

Незалежна медійна рада вважає, що при трансляції сюжету «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса» у програмі «Подробности» на телеканалі «Інтер» 13 червня 2017 року було допущено порушення стандартів збалансованості, відокремлення фактів від коментарів і точності подання інформації, відображених у статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та редакційному статуті каналу.

Результати голосування: «За» — 10;
«Проти» — 0;
«Утримуюсь» — 0.

Голова Незалежної медійної ради Наталія Лигачова
Секретар Незалежної медійної ради Ігор Розкладай
Секретар Незалежної медійної ради Роман Головенко

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
468
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop