ПРОЕКТИ
13:00
Субота, 17 Червня 2017

«Інтер» проти доброчесності

«Подробности» приписали координатору Громадської ради доброчесності чужі слова та звинуватили його у правовому безумстві.
«Інтер» проти доброчесності
«Інтер» проти доброчесності

13 червня в «Подробностях» на телеканалі «Інтер» вийшов сюжет під назвою «Отбор судей в Верховный Суд: кто виноват в срыве процесса». Винною (спойлер) виявилася Громадська рада доброчесності (ГРД) — створений у листопаді 2016 року громадський орган, покликаний аналізувати інформацію про кандидатів у Верховний суд та надавати висновки про відповідність їх критеріям професійної етики та доброчесності. Або, якщо вірити «Подробностям», — заангажована спільнота з подвійними стандартами, що лобіює інтереси «Народного фронту», так і не виробивши критеріїв оцінювання суддів.

Наразі телеканал устиг випустити про ГРД два сюжети — 13 червня з критикою роботи Ради та 15 червня з критикою її членів. Симптоматично, що в жодному з цих матеріалів думка самої Ради доброчесності не представлена: ні у виглядів коментарів, ні у вигляді цитування з відкритих джерел. Замість цього експертами в сюжеті виступають суддя-спікер Окружного адміністративного суду міста Києва Богдан Санін, що заборонив «Євромайдан», та адвокат Олексій Шевчук — агітатор за закони 16 січня.

Роботу «Інтера» з приводу забезпечення балансу думок та фактчекінгу довелося зробити нам.

Головна претензія, яку коментатори «Інтера» висувають ГРД, — це відсутність чітких критеріїв для оцінювання суддів. Наприклад, Марина Ставнійчук, екс-членкиня Венеціанської комісії (та екс-заступниця глави Адміністрації Януковича. — ДМ) заявляє: «Критериев добропорядочности судей этот совет практически и не выработал[...] Могут быть и политические, могут быть и коррупционные, могут быть и личностные какие-то риски — это не исключено при том, когда не выработано общих принципов и основ по работе этого совета».

Віталій Титич, адвокат родин Небесної сотні та співкоординатор Громадської ради доброчесності, з нею не згоден: «Це або перекручування, або некомпетентність. Було щонайменше декілька публічних заходів, на яких ГРД презентувала як методологію, за якою працює, так і критерії, якими послуговується для оцінки доброчесності кандидатів. Зокрема, ми пояснювали, що оцінка доброчесності і професійної етики кандидатів, що віднесено до компетенції ГРД, здійснюється відповідно до методології кваліфікаційного оцінювання, яка міститься на сайті ВККС. Ми оголошували, що нічого спеціально для себе розробляти не будемо, оскільки такої потреби просто не існує. Адже за законом, ми сприяємо ВККС і тому будемо послуговуватися їхньою методологією. Про це було тричі сказано на публічних заходах. Це щодо методології. Щодо критеріїв оцінки — вони містяться в Кодексі суддівської етики, що побудований на Бангалорських принципах ООН». Варто зазначити, що цю інформацію справді можна знайти у відкритих джерелах, наприклад, в інтерв’ю Віталія Титича 21 квітня для ТВі.

Та оскільки цієї інформації в ефірі «Інтера» немає, телеканал намагається сам пояснити, як працює Рада. Наприклад, кореспондентка Оксана Григорьєва заявляє: «Как же оценивают кандидатов? Действующие судьи уверяют: на основе публикаций в СМИ. Иногда — сомнительных и непроверенных». Джерелом цієї інформації виявляється згадуваний вище суддя Санін.

А от у самій Громадській раді, у якої цю інформацію чомусь не уточнили, запевняють: «У жодному нашому рішенні немає посилання на повідомлення у ЗМІ як на підставу для негативної інформації про кандидата. Ми робимо висновок не на основі змісту певної публікації, а на основі того, що стало для неї підставою, який негативний вплив вона мала на авторитет судової влади і як кандидат реагував на неї. У Бангалорських принципах сказано, що cуддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача та сприяла збереженню переконання суспільства у неупередженості судді й судових органів. Бездіяльність означає порушення цих етичних принципів», — розповідає пан Титич.

Ще одна ефірна скарга «Інтера» на діяльність ГРД — це те, що комісія оцінює декларації кандидатів. «Ты кто такой? Ты каким образом имеешь отношение к декларации? Если у НАЗК, у компетентного органа, нету вопросов к декларации, размышлять над его декларацией и почему у третьей сестры восьмого брата "Рендж-Роовер". Ну значит есть "Рендж-Роовер". Нельзя оперировать тем, что не можешь доказать», — обурюється адвокат Олександр Шевчук.

Віталій Титич пояснює: «Залучена Інтером особа, очевидно, погано орієнтується у питанні. Відповідно до п. 12 глави 2 Методології оцінювання ВККС, відповідність судді критерію доброчесності оцінюється за показниками відповідності витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, які в тому числі містяться в висновках Громадської ради доброчесності. Це внесено до критеріїв доброчесності в методології на сайті ВККС, тобто за законом входить до нашої компетенції. Крім того, варто розуміти, що конкурс — це не кримінальне чи дисциплінарне провадження. Ми не доводимо вину, це кандидат має довести суспільству свою відповідність посаді судді Верховного суду. У стороннього спостерігача не має виникати запитань до доброчесності судді. Якщо, наприклад, спрощено: суддя написав книгу, за яку йому заплатили 20 мільйонів доларів, і він придбав за ці кошти люксові автівки та елітну нерухомість, — з точки зору кримінального права він чесна людина. Але з точки зору Бангалорських принципів він не відповідає критеріям доброчесності. Бо суддя, що демонструє показну розкіш життя, для переважної більшості громадянин, не обізнаних з його літературними талантами, буде сприйматися як типовий хабарник».

Цікаво, що в сюжеті 15 червня, коли «Інтер» критикував вже саму ГРД, головним аргументом «сумнівності» деяких її членів стали саме декларації. Розповідає Оксана Григорьєва: «Более того, по данным журналистов портала "Резонанс", мать Жернакова — судья Харьковского административного апелляционного суда Ольга Минаева. В ее декларациях — элитные автомобили стоимостью десятки тысяч долларов, квартиры и дома общей площадью больше пятисот “квадратов”». Хоча ще два дні тому тут звучав пан Шевчук: «Ты кто такой? Ты каким образом имеешь отношение к декларации? Если у НАЗК, у компетентного органа нету вопросов к декларации...»

Також координатор ГРД заперечує цю цитату анонімних «адвокатів», на яких посилається «Інтер»: «Есть и другие критерии, выдуманные буквально на ходу членами совета». За його словами, ставлення до всіх кандидатів, як і вимоги до них, універсалізовані й на ходу, звісно, не вигадувалися.

Неправдивою Віталій Титич називає також заяву Олександра Шевчука: «В этом общественном совете на две трети нету даже людей с юридическим образованием». За словами співголови ГРД, всього чотири із двадцяти (1/5) членів Ради не мають юридичної освіти: вони журналісти. Всі інші — адвокати або правозахисники. Це, до речі, можна було легко перевірити на сайті ГРД.

Ще одна фейкова, як заявляє Титич, інформація — це слова судді Богдана Саніна: «Они пытаются получить, наверно, дополнительные какие-то гранты». Справа в тому, що всі члени ГРД, за словами співголови організації, працюють pro bono (безкоштовно, для суспільного добра. — ДМ). Будь-якого фінансування діяльності ГРД не передбачено, організація також ніколи не отримували грантів.

Є в публікації «Інтера» й особистий закид проти Віталія Титича, котрого адвокат Шевчук звинувачує в правовому безумстві: «Титыч — это уму непостижимо — сказал, что все судьи Высшего хозяйственного суда недобропорядочные, потому что они не дают показаний, которые их бы обвиняли в связи с судьей Емельяновым. Это сказал адвокат. Адвокат требовал от судей обвинительных показаний против самих себя. Вы услышьте этот бред. Это правовое безумие». Одразу після цього «Подробности» показують фрагмент відео, де Титич справді заявляє: «Всі ці судді дають покази та відповідають на питання слідчого. Водночас, вони не дають викривальних показань щодо себе, нічим це не пояснюють, таким чином не сприяють викриттю злочинів, встановленню об’єктивної істини у кримінальному провадженні». І все б нічого, але ці слова не належать голові ГРД. На фрагменті, що обрав «Інтер», Віталій Титич зачитує відповідь начальника департаменту спеціальних розслідувань Сергія Горбатюка на запит ГРД стосовно кримінального провадження про втручання суддів ВГСУ у роботу автоматизованої системи суду.

Детальніше про вказану справу можна почитати тут чи тут, але коротко її суть виглядає так: буцімто у Вищому господарському судді Києва ще з 2011 року організували роботу таким чином, що автоматична система розподілу суддів обирала для розгляду справ «правильних людей». А можливим це стало завдяки тому, що в певних суддівських спеціалізаціях (буцімто спеціально створених і надуманих) було всього по одній людині і, відповідно, «промахнутися» система не могла.

«Департаментом Горбатюка були встановленні факти здійснення тиску на суддів ВГСУ. У 23 спеціалізаціях було визначено лише одну людину, що дало можливість призначати конкретного суддю до розгляду визначеної ними справи. Навіть не будучи фактичними бенефіціарами такого “розподілу”, судді, які з 2011 р. голосували на зборах судів ВГСУ за затвердження штучних спеціалізацій, персональних спеціалізацій для окремих суддів або надавали право Голові ВГСУ самостійно, в обхід автоматизованої системи розподілу, призначати суддів, фактично створили ідеальні умови для вчинення злочину. Тобто судді ВГСУ підкорилися тиску і свідомо віддали свою незалежність, чим дискредитували судову систему. Ми не маємо компетенції стверджувати про причетність таких суддів до злочину, але для нас це очевидно означає невідповідність кандидата критеріям професійної етики», — заявляє Титич.

Узагалі ж, телеканал «Інтер» серйозно переоцінює вплив Ради доброчесності на відбір суддів. Заяви кореспондентки, що «от решения совета зависит судьба кандидата» і що «многие обвиняли членов Общественного совета добропорядочности в лоббировании интересов депутатов от “Народного фронта”», якось не стикуються з тим, що ВККС проігнорувала 80 % (!) рішень Ради. На «Інтері» жодного разу так і не пояснили той момент, що саме Вища кваліфікаційна комісія суддів обирає, хто стане суддею ВС, а хто ні. І рішення ГРД для них носить лише рекоменданційний характер: «Рішення приймає ВККС, а наші висновки у більшості випадків просто ігноруються. ГРД не є державним органом, йому не делеговані жодні владні повноваження. Відповідно, ми не приймаємо рішень, не обираємо нікого. Ми просто сприяємо ВККС у частині встановлення доброчесності і професійної етики. Таку ж роль мають НАЗК, НАБУ, самостійно ВККС збирає якусь інформацію», — заявляє Титич.

Звідси виникає найбільше запитання до «Подробностей», а конкретно — до цієї фрази кореспондентки Оксани Григорьєвої: «Верховный суд Украины рискует остаться без судей. Еще три месяца назад должен был завершиться конкурс на назначение 120 судей Кассационного административного, хозяйственного, уголовного и гражданского судов. Однако кресла пустуют до сих пор. Юристы обвиняют в этом Общественный совет добропорядочности». Як Рада, що не має впливу на фактичні рішення ВККС, може бути винною в затягувані процесу, тим паче, що, за словами Віталія Титича, «жодного разу з боку ВККС не було зауважень чи навіть натяків на затягування з боку ГРД»?

Узагалі ж хочеться зазначити, що, на відміну від «Інтера», Мін’юст не вважає конкурс проваленим і пояснює, що ВККС довелося «робити багато нового в короткі строки» та обробити величезну кількість інформації, тож конкурс природно затягнувся. А Lb.ua цитує члена ВККС Андрія Козлова: «Однак чи впорається зі всіма етапами ВККС у визначений піврічний термін — до травня цього року — питання відкрите. “Важко говорити, чи подовжить цей термін законодавець. Але навряд чи хтось може дорікнути нам у затягуванні процесу...”, — зауважує Козлов, додавши, що “суспільство цікавить результат, а не строк”».

P. S.: 15 червня до Віталія Титича все-таки звернулися по коментарі, але він погодився говорити з «Подробностями», посилаючись на ст. 65 Закону «Про телебачення та радіомовлення», лише на умовах того, що ГРД нададуть для висвітлення своєї позиції той же хронометреж у той же ефірний час, в який вийшов оригінальний сюжет. Поки що Рада направила «Інтеру» вимогу забезпечити право на відповідь. У «Подробностях» це озвучили так: «Мы пытались получить комментарий от представителей Общественного совета добропорядочности. Однако в телефонном разговоре координатор совета Виталий Титыч отказался давать комментарии на камеру, пообещав вместо этого прислать письменный ответ в нашу редакцию».

«Детектор медіа» також намагався взяти коментар у кореспондентки Оксани Григорьєвої, але колеги та начальство відмовилися давати її особистий телефон, а прес-служба НІС після двох «вибитих» дзвінків перестала брати слухавку.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3763
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop