Чи впливають пісні на асиміляцію та зміну мовно-культурної ідентичності?

17 Червня 2016
2107
17 Червня 2016
16:20

Чи впливають пісні на асиміляцію та зміну мовно-культурної ідентичності?

2107
Чи впливають пісні на асиміляцію та зміну мовно-культурної ідентичності?

Намагаюся для себе осмислити всі ці квоти, і ще дужче плутаюсь.

Мета цього всього – повернути українській мові її законне місце у повсякденному вжитку, з якого його витіснила російська за роки перебування України в Російській імперії та СРСР. Тобто ініціатори припускають, що, якщо люди будуть чути більше україномовних пісень і менше іншомовних, вони будуть радше говорити і думати українською.

З одного боку, музика була якщо не причиною, то, принаймні, тригером №1 для мене в 14-15 років перейти на українську (образно кажучи, українська спочатку стала «мовою серця» через музику, потім мовою думання, потім мовою повсякденного вжитку).

З іншого боку, таким самим тригером вона була для багатьох моїх друзів і знайомих, які, втім, за рік-два-три «українствування» повернулись до російської мови і, можливо, більше ніколи не використовували українську.

З другого з половиною боку, я знаю масу людей, які в дитинстві та юності говорили і думали українською, а потім перейшли на російську – через переїзд до російськомовного регіону, через роботу, де «корпоративною» була російська, через компанію чи кохану людину. Та що там знаю, серед вас є такі. Людей, які саморусифікувались через музику, я не зустрічав.

Хоча не можу виключати можливість їхнього існування. Знав одного пацана, чиєю першою мовою була українська, але він любив російську класику і через це почав думати російською. Але то був лише період у його досить молодому житті.

З третього боку, з тих самих 14-15 років я слухав і слухаю переважно англомовні пісні, у період від 20 до 25 багато було також угорськомовних. Це не зробило з мене ні англійця, ні угорця; англомовні пісні допомогли розвинути пасивний словниковий запас, хоча говорю англійською я все одно надзвичайно паршиво, зате тепер можу вільно читати. Угорська (яка теж, до речі, стала «мовою серця» через музику) відклалась у підпідпідсвідомості кількома сотнями слів, але в Будапешті я її все одно використовувати не ризикував. І це – роки, десятиліття щоденного контакту з мовою через музику!

Коротше, в мене є сумніви. Чи має хтось компетентні думки або дослідження щодо того, як пісні (література) певною мовою впливають на асиміляцію та зміну мовно-культурної ідентичності?

Джерело - фейсбук-сторінка Отара Довженка

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2107
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду