Підприємство, чий головний офіс розташований під найвищою спорудою у столиці - відомою київською телевежею - вчора був оточений пікетувальниками із плакатами та горами з гумових шин. Цей, вже традиційно революційний, символ ніби натякав на тривожні очікування якихось силових дій на цьому стратегічному підприємстві, яке управляє телевізійною та радійною інфраструктурою по всій країні: антенами, передавачами, центрами зв'язку, передавальними станціями. Проте самі пікетники насправді виявилися не стурбованими працівниками державного концерну з профспілким, а рекрутованими за гроші волоцюгами, які й гадки не мали про сенс свого зрежисованого псевдопротесту 

Пікетники: а хто організатор пікету, з якою метою, можна поспілкуватися? - он туда, центральный вход. - А ви? - А що мы, мы стоим. - Тобто ви не співробітники концерну РРТ? - Нє. - А ви співробітники концерну РРТ? - Ні. - А з якою метою? - Не знаю. 

У другій половині дня на сайті Державної служби спецзв’язку на захисту інформації, яке керує Концерном, з’явилося звернення її голови пана Звєрєва.  У ньому він повідомив, що на підприємстві проводять внутрішній аудит фінансово-господарської діяльності. Суттєвих претензій до виконувача обов’язків гендиректора Концерну РРТ Захаренка він поки що немає, а всі його останні дії розцінює як прояв ним елементарної боротьби за посаду. Справді керівник РРТ Захаренко у своїх останніх інтерв’ю б’є на сполох, критикує перевірки, які проводять на підприємстві аудитори Держспецзв’язку, та взагалі імітує бурхливу діяльність із нібито захисту концерну від ворожих посягань диверсантів. Як привід використовуються факти захоплення телевізійних веж Краматорську.

Костянтин Захаренко, в.о. гендиректора концерну РРТ:

«Ми чекаємо, щоби під посилену охорону були взяті приблизно 40 основних об'єктів, які забезпечують інфраструктуру для держави в галузі інформаційної безпеки. Бо зараз перед нами стоїть необхідність не просто хуліганів ловити, а вберегти нашу інфраструктуру від дій диверсійного характеру. Ми звернулися до трьох приватних охоронних агентств, які охороняють наші об'єкти в різних регіонах, із проханням збільшити кількість постів. У цілому, практично на всіх наших об'єктах є озброєна травматичною зброєю охорона, практично всі об'єкти обладнані тривожною кнопкою для виклику міліції, але на сьогодні ми вважаємо, що цих заходів недостатньо».

Насправді у такий спосіб, прикриваючись риторикою посилення безпеки, Костянтин Захаренко намагається уникнути звільнення, яке вочевидь загрожує йому після кількох років керівництва Концерном РРТ за часів минулої влади. Тоді, які відомо, телепростір фактично без спротиву з боку Концерну був монополізований цифровим оператором ЗЕОНБУД із корупційними зв’язками на найвищому владному рівні.

Олександр Півнюк, експерт у сфері телекомунікацій:

«Певно що була співпраця  тому що той же Зеонбуд, користуючись адміністративним ресурсом, розбудовав свою мережу та він був однім з керівників концерну. Зараз він кричить, що Зеонбуд забирає бізнес у концерну, а де він раніше був? Захаренко має піти з тієї посади з честю і нести відповідальність за те, що він робив і напевно зараз робить».

Так само колишній керівник РРТ Вадим Самсоненко підтверджує тісні зв’язки Захаренка із найбільш одіозними персонажами минулої влади.

Вадим Самсоненко, колишній генеральний директор концерну РРТ:

«Он начал мне угрожать: вы Вадим Феодосиевич, не знаете с кем связываетесь и с кем я пью водку каждый день. Он назвал несколько фамилий — это сыновья наших великих бывших: и прокуроры, и премьер-министры, и те, кто были у власти министрами юстиции и, не думаю, а знаю, люди были  представители от старшего сына нашего бывшего президента. Со всеми ими он общался».

Окрім цього чинний керівник державного концерну РРТ Костянтин Захаренко протягом 2010 року перебував у буквальному сенсі під пильним оком під час глибокої оперативної розробки керівництва концерну РРТ Антикорупційним бюро ГУБОЗ МВС України, яка проводилася із застосуванням відео та аудіо-спецтехніки. Ось витяги з довідки складеної оперативниками за результатами кількамісячної роботи спеціально для тодішнього першого заступника міністра внутрішніх справ Сергія Черниха:

«У провадженні Антикорупційного бюро ГУБОЗ МВС України  знаходиться  оперативно-розшукова справа категорії  „ Захист ” № 201001026 під умовною назвою “АБЫРВАЛГ”, заведена 14 липня 2010 року відносно організованої групи, члени якої займаються хабарництвом та розкраданням державного майна. До складу ОГ входять генеральний директор Концерну РРТ Антоненко Анатолій Миколайович, 26.10.1952 р.н., перший заступник Самсоненко В.Ф., та головний бухгалтер Концерну РРТ Шило Л.В, які зловживаючи владою та службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави з корисливих мотивів, займаються розкраданням державного майна та вимаганням хабарів від директорів підприємств що приймали участь та перемогли у тендерних торгах, яким були надані переваги у виграші.

Розміри хабарів становлять від 20 тис. доларів США до 50 тис. доларів США.

07.09.2010 на підставі постанови про об’єднання ОРС під умовним найменуванням «АБЫРВАЛГ» категорії «Захист» №201001026, з ОРС під умовним найменуванням «БАШТА» категорії «Захист» №201001038 заведеної відносно заступника генерального директора – голови тендерного комітету Концерну радіомовлення радіозв’язку та телебачення Захаренка К.В., та секретаря тендерного комітету Концерну радіомовлення радіозв’язку та телебачення Косенка О.П., які в супереч інтересам держави з корисливих мотивів,  займаються хабарництвом. Хабарі вони отримують за надання переваг у тендері підприємству яке домовилось з генеральним директором Концерну РРТ СФ. про суму відката у розмірі 15% від загальної суми проведення тендеру.     

У вересні 2010 року, при проведенні тендерної процедури по закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, при проведенні тендеру по реконструкції та фарбуванню веж по всій території України, на яких розміщенні радіопередавачі члени організованої групи вступили в злочинний зговір з директором ТОВ «Альпініст» та ТОВ «Технології енергозбереження сервіс» Богословцем Максимом Павловичем,  якому надано переваги під час проведення тендеру по закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.  

25.08.2010 за допомогою відео зйомки та аудіо запису  задокументовано факт отримання хабара  генеральним директором Конценру РРТ Антоненком А.М., від директора вищезазначених підприємств громадянина Богословця Максима Павловича в сумі 136000 грн.  купюрами різним номіналом. Того ж дня у період часу з 18:27 до 19:13 Антоненко А.М., разом з Захаренко К.В., починає перераховувати гроші та ділити їх між іншими працівниками,  які увійшовши з ними в злочинний зговір та приймали участь у наданні переваг при проведенні тендерної процедури на якій перемогло підприємство Богословця М.К.( ТОВ Альпініст) та ТОВ «Технології енергозбереження сервіс»…

У зібраних матеріалах вбачається кримінальна відповідальність передбачена ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 368 КК України»

А ось і відео, яке підтверджує ці факти отримання та розподілу хабарів.

Тоді ці оперативні матеріали не були реалізовані шляхом порушення кримінальних справ і не дійшли до суду через наявність у фігурантів корупційних зв’язків на найвищому правоохоронному рівні. Але сьогодні cтало відомо, що МВС вже реанімувало розслідування за цими фактами. Ось свіжий документ МВС, який це підтверджує.  

Насправді у своїй діяльності Костянтин Захаренко на посаді керівника РРТ, хіба що імітує захист національних інтересів країни. Адже  саме за його керівництва та за його безпосередньої участі було фактично знищено такий стратегічний об’єкт як Броварський радіопередавальний центр. Під приводом нібито списання застарілого та непотрібного обладнання, а насправді заради цінних 130 гектарів землі і, не виключено, з метою відвертої диверсії, було демонтовано антену, яка забезпечувала радіомовлення на тільки на всю територію країни, але і далеко за її межами. Детально про це нещодавно писала газета «Урядовий кур’єр». І пан Захаренко точно приклав до цього руку. Тільки тепер, відчуваючи, як мінімум - неминуче завершення кар’єри, а як максимум - перспективу реального кримінального переслідування, він намагається недолуго захищатися, удаючи із себе псевдожертву.

Артем Шевченко, «Еспресо.TV»