Солдати цієї війни не носять одностроїв та не дають присяги на вірність. Втім, їхня диверсійна діяльність може мати руйнівний ефект у сучасному високотехнологічному світі. Головна зброя у цій війні - Ddos атаки, які виводять з ладу функціональність веб-сайтів.

Подібних атак зазнають не лише сторінки ЗМІ, але й офіційні представництва владних органів та організацій. Наприклад, останніми днями через хакерські атаки з ладу на кілька годин був виведений офіційний сайт НАТО. Відповідальність за це взяла на себе невідома досі група «КіберБеркут». Відтак атаки зазнав створений сепаратистами в Криму сайт, присвячений так званому референдуму. Кримська влада звинуватила у цьому хакерів з американського університету в Урбана-Шампейн, штат Іллінойс.

Труднощі ідентифікації

Цьому передували хакерські атаки на сайти Кремля, Банку Росії та інформагенції РІА-Новості. Водночас, як зазначає інформагенція AFP, уряди країн світу та міжнародні організації традиційно не коментують використання хакерських атак проти опонентів. «Ідентифікувати нападників дуже важко. Відповідальність на себе може взяти будь-хто», - пояснює естонський експерт з питань інтернет-технологій Арне Анспер.

За даними британської фірми BAE Systems, що працює у сфері оборонних технологій, Ddos-атаки стали вже звичною частиною протистояння в українському інтернет-просторі. За її оцінками, починаючи з 2013-го року принаймні 22 рази проти українських веб-сайтів використовували особливо небезпечний вірус «Snake».

«Фішинг» чи кібер-зброя?

Його розробили ще 2006-го року, але відтоді він зазнав низки модифікацій, ставши ще агресивнішим, а головною мішенню залишається Україна. За оцінками BAE Systems, за його розробленням та використанням стоїть «добре організована і технічно потужна група».

Офіційно аналітики не беруться стверджувати, яка країна може за нею стояти. Водночас за оцінками голови російської Лабораторії Касперського Євгена Касперського, Росія б діяла більш дискретно, а вірус «Snake», на його думку, швидше нагадує не кібер-зброю, а фішинг-вірус, який використовують онлайн-шахраї для викрадення банківських і персональних даних необережних користувачів.

Дмитро Каневський, Deutsche Welle

Фото - http://www.dw.de