Та, що біжить по розумах
Про прес-конференції не пишуть через два дні після їх проведення. Моветон. Але випадок з Ксенією Ляпіною – особливий. Тут вже краще пізніше, ніж ніколи.
Адже якщо не написати нічого, то Ксенія Михайлівна залишиться з твердим переконанням у тому, що журналісти – народ покірливий і частково тупий. І що варто кинути цим шакалам пера інформаційну кістку, як вони тут же накинуться на неї, підвиваючи від задоволення і не дивлячись на те, який запах від неї виходить. Ну що ж: кістка кинута, поговоримо про запах. Отже.
Ксенія Ляпіна скликала народ для того, щоб розповісти світу про те, що вона жодним чином не причетна до діяльності Тендерної палати України. Хоча більше року була її віце-президентом.
Для того, щоб зайвий раз не описувати, що воно є таке - Тендерна палата України - запозичимо у наших колег з газети «Справа» схематичний опис:
Схема
![]() |
Ну і про всяк випадок нагадаємо, що ТПУ – це суспільне об’єднання громадян, яким депутати Верховної Ради дали право контролювати десятки мільярдів державних грошей. Охочих приєднатися до такого «суспільного руху» прохання не розкочувати губу. Людей з вулиці не беруть.
Серед діячів «третього сектора» - виключно слуги народу і слуги слуг. Богатирьова, Ляпіна, Ткаченко, Кириченко, Осика... Список налічується десятками. Тих же, хто час від часу примикав до боротьби за «становлення громадянського суспільства» – і зовсім сотні: від Хомутинника до Єханурова.
«Об’єднання» трудиться на ниві «прозорості держзакупівель» вже більше двох років. Плодом діяльності вибраних громадян стало не тільки те, що за цей час завили всі підприємці середньої руки (хто б у нашій державі звертав увагу на таку дрібницю). Дійшло до того, що структурою держзакупівель турбувалися навіть на владному Олімпі.
З викривальними промовами і вимогою виправити ситуацію виступили: Ющенко, Янукович, Бондар, Азаров, Шлапак, СБУ, десятки політиків і клерків рангом нижче.
Не варто, однак, спокушатися, що всі ці гучні заяви намагалися змінити ситуацію. Ні в якому разі. Просто в країну прийшли чергові вибори. І можновладці вирішили нагадати середньому класу, що вони за нього – горою.
Про те, що ця схема два роки не зазнавала істотних змін, не нагадували.
Природно, свою дещицю критики повинна була видати і Ксенія Ляпіна. Однак пікантність ситуації даного народного депутата полягала в тому, що їй би довелося критикувати себе саму. Потрібний був привід. Хоч якийсь. Цим приводом стали чергові зміни до Закону про держзакупівлі, що набули чинності 11 березня цього року. Ксенія Ляпіна 6 червня подала прохання про відставку з поста віце-президента ТПУ. А подала вона його тому, що в нових правилах держзакупівель з’явилася така річ, як «Тематичний каталог», куди учасникам тендерів обов’язково треба вписуватися. Причому за гроші, і немаленькі 5-7 000 плюс видача довідки 500-700 грн. Природно - на рахунок «об’єднання громадян», тобто ТПУ.
Все це до такої міри обурило Ксенію Михайлівну, що вона вирішила добитися від своєї організації правди, хто такі цифри придумав, а не добившись – поклала «партійний квиток».
Тим часом допитливий розум пошукових машин Інтернету з легкістю може знайти, що саме Ляпіна була одним з головних лобістів вищезазначеного закону. Саме Ляпіна офіційно зверталася до Віктора Ющенка з проханням «якнайскоріше» підписати Закон. Цитата з прес-конференції: «ТПУ видає тематичний каталог учасників процедур держзакупівель. Ця норма – абсолютно безневинна. Відомо, що для громадського контролю, для аналізу ринків – це корисна річ. Такий каталог видавати треба».
Більше претензій у пані Ляпіної до Тендерної палати не було. Більш того, вона двома руками «за» її подальше існування. З одним лише «але».
Це «але» у виконанні народного депутата прозвучало так: «Я точно і стовідсотково, знаючи про всі проблеми, матиму на увазі наявність такої структури і буду дуже уважно як депутат контролювати кожен крок Тендерної палати. Для того, щоб це був дійсно громадський контроль. Навіть якщо мене там немає в керівництві – це жодним чином мені не заважатиме подавати запити і отримувати інформацію, і контролювати громадський контроль».
Як вдасться Ляпіній контролювати ТПУ – сказати важко. Адже за її ж власним визнанням, будучи депутатом і віце-президентом, вона з квітня по червень не змогла добитися інформації про «Тематичний каталог».
Решта відповідей Ксенії Ляпіної були не менш змістовними. Наприклад, на питання про те, що Тендерна палата України пов’язана з Європейським консалтинговим агентством, пані Ляпіна відповіла так: «Ви знаєте, що сьогодні працює лише один сайт – «Європейського консалтингового агентства». Це не сайт Тендерної палати. Я знаю, що там існують якісь зв’язки. Але так би мовити, зв’язки заочні. Очних зв’язків немає».
Після такої відповіді будь-якій розсудливій людині варто задуматися: якщо він син свого батька – це який зв’язок – очний чи заочний? Принаймні, логіка міркувань буде як у відомого політика.
Наступна відповідь народного депутата була настільки витонченою, що для отримання повного задоволення захотілося прокрутити диктофонний запис кілька разів.
На питання, як може віце-президент прокоментувати те, що сайт ЄКА є штучним монополістом, а від того гребе купу грошей, Ляпіна відповіла:
«Я хочу вам доповісти, що подібна ситуація – приклад непрозорого ухвалення рішень. Я як віце-президент не брала участі у рішенні, який сайт виконуватиме функції (знову таки передбачені законом) обов’язкового оприлюднення інформації про тендерні закупівлі. До речі, було ухвалене рішення, щоб Тендерна палата розробила свій сайт».
Отже. По-перше, Ксенія Ляпіна зізналася, що їй загалом все одно, що такий монополіст існує (адже живе він вже давно, принаймні всю «каденцію» її віце-президенства);
По-друге, що єдиним виходом з цієї ситуації було б перемкнути всі фінансові потоки з приватної структури на «суспільну». Мабуть, в цьому й полягає захист дрібного й середнього бізнесу.
Для учасників ринку залишається втішатися лише даними Держкомстату, згідно з якими, середня кількість учасників у відкритих торгах в 2006 році впала майже в два рази і склала два учасники (3,6 в 2005-му і 3,9 — в 2004-му) .
Загалом, Ксенія Ляпіна за годину прес-конференції наговорила багато. Цікаво розповіла про Світовий банк. Який в червні опублікував принизливу критику існуючої системи держзакупівель.
Ксенія Ляпіна повідомила журналістів, що Світовий банк під впливом зустрічей з народним депутатом вже дещо змінив свою думку. На резонне питання журналістів, чому ж це «змінена думка» жодним чином не відображена на сайті СБ, віце-президент прояснила репортерів, що подібне дослідження готується цілий рік. А тому нові думки туди потрапити не встигають.
Спантеличені таким поясненням, ми вирішили уточнити, що ж там відбулося – в Світовому банку? Як і передбачалося – нічого особливого. «Всі наші пропозиції знаходяться в звіті. Звіт знаходиться на сайті», - відповіли в СБ.
І накінець. Ксенію Ляпіну кілька разів запитали, після кар’єри в ТПУ - чи не вважає вона для себе неможливим знаходитися в першій десятці такого демократичного блоку як НУНС?
Народний депутат вирішила не відповідати на такі питання. Сказала лише, що в ТПУ гроші не заробляла і «оскільки Луценко про це добре знає, у нього не було зауважень до її знаходження в першій десятці». Ну що ж, хоч стрілочника назвали.
Для нас же Ксенія Ляпіна, не дивлячись на всі прес-конференції, залишиться людиною, яка багато зробила для становлення Тендерної палати України. Так само як Почесний президент ТПУ Раїса Богатирьова, перший віце-президент Людмила Кириченко, голова наглядової ради ТПУ Олександр Ткаченко, голова ревізійної комісії Сергій Осика і багато-багато інших, яких не злічити.
P.S. Цей текст жодним чином не стосується дивної до ідіотизму ситуації з публікацією Закону про держзакупівлі в «Урядовому кур’єрі» і «Голосі України». Для proUA загалом все одно, хто контролюватиме тендери держпідприємств: ТПУ або самі підприємства: чистішою від цього система держзакупівель не стане.
Олексій Шалайський, proUA
