Савік Шустер після тривалої відсутності несподівано з'явився на «5-му каналі», щоправда, як він оголосив, з одноразовою програмою. Звісно, студія «5-го» - це не розкішні хороми «Інтеру» або Першого національного, зате все було набагато динамічніше, ніж раніше. Обов'язкові новини щопівгодини, які переривали «Свободу слова», змушували бути компактнішими. Жорсткіші умови пішли на користь. Менше було пустопорожньої говорильні, поливання депутатами один одного відомою пахучою рідиною, бенефісів пихатих осіб. Словом, усе пройшло по-діловому й по суті.

Говорили, природно, про найактуальніше, про те, що сталося в Києві. Але більше про те, як з цього всього вийти, не допустити ескалації хаосу. Згадали про переговори лідерів опозиції з громадянином Януковичем В.Ф. під патронатом міністрів закордонних справ Франції, Польщі й Німеччини   за участю спеціального посланця РФ, російського омбудсмена Володимира Лукіна. Обговорили персону пана Лукіна, відомого російського демократа й ліберала, одного із засновників партії «Яблоко». Утім, незважаючи на весь його демократизм, колишній посол РФ у США є носієм традиційних великоімперських цінностей, що для Росії цілком звичайна справа. До речі, й існування нашої держави (судячи з його публікацій 90-х років) пан Лукін вважає прикрим непорозумінням. Як повідав московсько-білоруський журналіст Павло Шеремет, який був присутній у кулуарах, атмосфера на переговорах була надзвичайно напруженою. Громадянина Януковича, за словами Шеремета, охороняла «Альфа».

Атмосферу в Адміністрації президента Шеремет не без гумору порівняв зі ставкою Гітлера в квітні 1945 року. А московський автор Д.Шушарін нещодавно нам розповів, як чудово В.Янукович усе контролює в Україні. Ну, з Москви завжди видніше.

Свою оцінку того, що відбувається, запропонував і нардеп, кримчанин Андрій Сенченко. На його думку, всі ці чотири роки Партія регіонів і президент абсолютно неадекватно оцінювали ситуацію в країні, як, утім, і наші європейські партнери, які «не зауважили», що в нас має місце колосальна корупція з використанням західних банківських установ. Тут втрутився політолог Володимир Фесенко: «Якщо розслідувати походження українських грошей, то доведеться розслідувати й російські, а з РФ Захід сваритися не хоче».

Андрій Сенченко досить скептично оцінив угоду між Януковичем і опозицією, передбачивши, що угода створить у Януковича ілюзію нового шансу реваншу та повернення до автократії. На думку кримчанина, президент має підписати ухвалені Верховною Радою закони й піти у відставку. І це без будь-яких гарантій, які ще можна було обговорювати до бійні кривавого четверга 20 лютого. А виступаючи на Майдані, Сенченко заявив, що перебування Януковича при владі ще 9 місяців, до грудня 2014 року, загрожує Україні непередбачуваними наслідками. Адже ми можемо лише здогадуватися, що нам влаштує ця  публіка в Харкові на зборищі «Сєверодонецьк-2». І на що піде громадянин Янукович, який нестримно втрачає адекватність і відповідальність і зі своїм найближчим оточенням вирушив на цей сепаратистський з'їзд. Щоправда, туди, в президію, він не доїхав.

Між іншим, Шустер поставив запитання публіці, хто вірить, що домовленості з Януковичем будуть виконані. Вірять 33%, а 67% - не вірять. До речі, всі спроби Януковича відновити статус-кво наражатимуться на відчайдушний спротив мільйонів українців. Як висловився в студії інший кримчанин, нардеп Сергій Куніцин: на Майдані люди втратили страх, вони готові вмирати за Україну. Дійсно, психологічні особливості українців такі, що насильство над ними часто доводить їх до стану не страху, а шаленої люті. І про цей чинник слід пам'ятати всім кандидатам у диктатори України.

ЗНОВУ ЛЯКАЮТЬ ФЕДЕРАЛІЗМОМ

Андрій Сенченко сказав, що нас лякають федералізмом, але для боротьби зі спробами розчленовування України в нас є ресурси й у Харкові, й у Донбасі, й у Криму. А по телемосту з Криму голова Меджлісу кримськотатарського народу Ріфат Чубаров заявив, що кримськотатарська молодь готова дати відсіч сепаратистам, захистити свою землю й територіальну цілісність України.

З'явився в студії Шустера й Леонід Кравчук, який виступав у своїй звичайній ролі мудрого гуру. Він закликав до примирення всіх з усіма, до відмови від боротьби й дуже напирав на законність.

Хочу процитувати екс-президентові слова відомого юриста-міжнародника, професора Володимира Василенка: «Режим, який узурпував владу в Україні, систематично порушує Конституцію та закони, не має морального права вимагати законопокірності від громадян». Нардепи в студії на повчання Кравчука реагували дуже гостро. Андрій Сенченко звинуватив першого президента в спробах демократизації кримінальної влади замість її руйнування. Важко не погодитися, маючи на увазі те, що 1991 року Кравчук дав друге життя радянській номенклатурі. Він служив «новому класу» (як назвав комуністичну номенклатуру югославський дисидент Мілован Джилас), допомагаючи йому пересісти з комуністичного крісла в капіталістичне.

Кравчук був хрещеним батьком Кучми (за нього Кучма став прем'єром і чинником української політики), Кучма створив олігархат, Ющенко зберіг цю систему, а Янукович довів до гротеску. Усе це - одна лінія розвитку. Непохитна відданість Леоніда Макаровича ідеї законності, звісно, добра, але де ж він був з його повчаннями, коли 2010 року відомий фігурант присвоїв собі повноваження, з якими його президентом не обирали? Де був Кравчук, коли незаконним чином скасували Конституцію 2004 року?.. А от образили його опоненти марно, він навіть на знак протесту покинув студію. Усе-таки людині 80 років, і він був не найгіршим президентом України (решта виявилися гіршими)...

СИЛОВІ СТРУКТУРИ ВИХОВУЮТЬ В АНТИУКРАЇНСЬКОМУ ДУСІ

На ICTV у програмі «Свобода слова» обговорювали те саме коло проблем. Визнавали той простий факт, що складні соціально-політичні проблеми не розв'язуються тупим насильством влади. Якщо влада не здатна вести постійний діалог з суспільством - вона не має перспектив. А для цього влада має бути елементарно інтелектуальною, володіти мізками. У даному випадку слід було зрозуміти, що якщо відстрілювати беззбройних людей, вони дуже скоро перестануть бути беззбройними, оскільки не схочуть бути безпорадними мішенями. А судячи з того, як люди з голими руками стояли за Україну, зі зброєю вони захищатимуть її ще самовідданіше. І тоді буде непереливки тим, хто звик вбивати беззбройних. І їхнім начальникам. До речі, Микола Княжицький стверджує, що людей на Майдані вбивав кримський спецназ. Допускаю. На жаль, багатьох працівників силових структур на Півдні й Сході країни виховують в антиукраїнському дусі. Чимало майданівців, які побували в полоні у «Беркута» й внутрішніх військ, розповідають, як на їхніх очах солдати рвали державні прапори України й, поставивши захоплених на коліна, глумливо пропонували їм виконати гімн України.

У процесі радикального реформування силових структур ці питання мають стати предметом особливої уваги, й у першу чергу виховна робота в СБУ, МВС, Збройних Силах і діяльність офіцерів-вихователів.

Якщо у солдатів і офіцерів не виховане ставлення до Гімну, Герба й Прапора України як до святині, вони ніколи по-справжньому не служитимуть нашій країні.

І ще один важливий момент. Журналіст із Західної України, який опинився в руках урядових спецпідрозділів, розповідав, як, побачивши в його паспорті місце народження - Львів, спецназівці зраділи: «А, бандерівець, зараз ми тебе стратимо». І жорстоко побили. Ось цій постійно пропагованій політиками й номенклатурою Південного Сходу міжрегіональною ненавистю треба покласти край, зокрема й засобами кримінального переслідування й ухваленням спеціального закону про відповідальність за подібну агітацію.

А потім події почали розгортатися стрімко. Спочатку в Харкові «солодка парочка» Добкін-Кернес заявили, що тепер Південний Схід керуватиме собою сам. Це ж який Південний Схід? У Харкові на мітинг під гаслом «Слава Україні!» вийшли десятки тисяч людей. У Дніпропетровську повалили пам'ятник Леніну. Здається, за такі діяння Кернес обіцяв поламати руки й ноги. Але замість обіцяних репресій разом з Добкіним розчинився в геополітичному просторі. У Луганську - проукраїнський мітинг під обласною адміністрацією. У Криму, в Керчі, на такий мітинг напали кримінально-проросійські штурмовики й почали бити людей. Стовпи Партії регіонів розбігаються врізнобіч. Сам Янукович з якогось бункера дає телеінтерв'ю, де звинувачує опозицію в «бандитизмі й нацизмі», зовсім забувши, що саме під його керівництвом знищили понад сотню людей на вулицях Києва. Складається враження (в дуже багатьох людей), що Віктор Федорович з вражаючою швидкістю втрачає залишки адекватності.

Тепер дуже багато чого залежатиме від позиції Кремля. Якщо він не втрутиться, то в нас все заспокоїться. А якщо втрутиться - Європу чекає велика війна, яка охопить і територію Росії та Білорусі.