Зміна влади та спроби нормалізувати ситуацію в країні поки що не принесли очікуваних результатів. Нові політики діють за старими принципами розподілу «портфелів». Майдан залишається на радикальних позиціях. А в регіонах виникають чергові протистояння і навіть збройні сутички. Повернути країну до норми, зменшити градус напруги й показати шляхи виходу з кризи повинен був національний інформаційний простір... Але він в Україні в сенсі національних інтересів далеко не такий. Не розібравшись із існуючими проблемами, українська журналістика упродовж Майдану та особливо останніх днів зіткнулася з новими - поверховістю і таблоїзацією. Вітчизняні телеканали й раніше виконували функції важелів впливу у великій та регіональній політиці, формували електорат для певних політичних сил, створювали міфи, виступали виразниками чиїхось інтересів.

На жаль, навіть в умовах останніх трьох складних місяців глядачі вкотре мали змогу оцінити весь спектр маніпулятивних технологій - від замовчування фактів до відвертої дезінформації. До чого це призвело? Українське телебачення підготувало ескалацію насилля. Дешевими російськими серіалами, бойовиками, детективами та криміналом. А ще - відвертою брехнею в ефірах.

«Журналісти мусять зрозуміти, що людина, яка бреше, - недалека від тієї, що вбиває. Адже вона готує підґрунтя для вбивства. І таку функцію великою мірою виконувало українське ТБ», - сказав у коментарі «Дню» інтелектуал, публіцист, учасник ініціативної групи «Першого грудня» Євген СВЕРСТЮК.

І сьогодні це продовжилося. Більше того, у надскладний для країни час журналістика замість того, щоб говорити про головне - заради чого мітингували й гинули люди, - «смакує» розкішшю Межигір'я. На першому плані - антикваріат, золото, сауни і навіть червона спідня білизна Януковича. У медіа багато пишуть про цивільну дружину екс-президента та її дитину: в якій кімнаті жила, чи працювала на президента офіціанткою, які іграшки полюбляла і де навчалася дитина? Якщо Янукович - публічна людина, то втручатися в особисте життя інших осіб щонайменше неетично. Звинувачуючи колишню владу в десятках злочинів, журналісти незаконно вдираються в приміщення екс-генпрокурора Віктор Пшонки... Чи хтось скасував право на приватну власність?

«Журналістам треба вгамувати амбіції щодо змагання в розважальну гру «Поїздка в Межигір'я». Треба давати глибокий аналіз того, що відбулося, - зауважує інтелектуал, публіцист, учасник ініціативної групи «Першого грудня» Євген СВЕРСТЮК. - Є журналісти, які створюють оптимістичні, бадьорі, творчі настрої, дають справді професіональну аналітику. Але їх небагато. Більша частина продовжує розважати Межигір'ям або нагнітати ситуацію, поширюючи оперативну брехню, наприклад про переслідування російськомовних людей. Взагалі, висновок останніх тижнів - за брехню в ЗМІ потрібно карати».

ОКУПОВАНІ КАНАЛИ

У вітчизняному інформаційному просторі абсолютно комфортно почуваються десятки перебіжчиків та одіозних фігур із Партії регіонів, і не тільки. Вони знову з'являються у студіях каналів і влаштовують театральні каяття. А журналісти продовжують їх слухати, зрідка ставлять гострі запитання, від яких гості уже звично ухиляються або незвично плачуть. І все це виглядає ще більш блюзнірським з огляду на останні події. Чи бачив хтось Михайла Гаврилюка в ефірі, доки відео зі знущанням із нього «Беркуту» не облетіло весь світ? Скільком представникам Небесної Сотні, доки ті були живі, дали можливість висловити на камеру своє бачення країни, за яку вони боролися? Натомість ми бачимо розтиражовані й затерті обличчя певних політиків, яким уже можна давати умовну картку «постійного клієнта» того чи іншого каналу.

«Важливо без зволікань повернути на шлях українського державотворення окуповані «путінщиною» телеканали. Їхня окупація таки зробила свою чорну справу. Здоровий інформаційний простір - дуже важливо для заспокоєння, об'єднання штучно розшматованої України. Це дуже потужно», - написала у своєму Facebook заступник головного редактора IA ZIK Тетяна ВЕРГЕЛЕС.

ВИМОГА ЗДОРОВОГО ФОРМАТУ

Оздоровити інформаційний простір повинен передусім держаний регулятор - Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Шанс є, але... «Коли 2004 року прийшла нібито нова влада, мені було дивно, чому підхід до інформаційного простору не змінюється, - розповідає «Дню» колишній член центрального апарату Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, екс-керівник прес-служби Національної ради Микола ГРИЦЕНКО. - Більше того, ті члени, які прийшли в Нацраду з питань телебачення і радіомовлення від нової влади, почали лобіювати створення нових каналів, які абсолютно не відрізнялися за програмним наповненням, а лише засновниками. Тож зараз я боюся, щоб усе не залишилося на тих самих позиціях. Цей орган формувався за принципом, коли олігархи, засновники ТРК делегували туди своїх представників. Тому структура виявилась безпорадною. Як наслідок, сьогодні після новин, у яких показують похорон майданівців, іде російський серіал про фашистів, який створює підсилення військового нагнітання. Диктат комерції захопив телебачення уже настільки, що права глядачів узагалі поза увагою - зникло дитяче, молодіжне, аналітичне мовлення. Натомість з'явився продукт, який дебілізує суспільство. Для того щоб зараз, на революційних подіях, ми могли повернути наш інформаційний простір до здорового формату, потрібно не поспішати змінювати закони про телебачення і радіомовлення, а просто почати чітко їх виконувати. Найперше - потрібно провести зміну кадрів у Нацраді, але не похапцем. Дуже важливо не допустити знову напливу лобістів від олігархів. Також важливо посилити вплив громадських рад. Якщо не вдасться реформувати Нацраду - ситуація не зміниться ніяк».

Телебачення останнього десятиліття, насправді, збудник, для якого найважливіше - шокувати, роздмухати скандал, залякати «чорнухою», покопирсатися в чужій білизні... Воно стимулює до деградації та нівелювання культурних цінностей. Варто лише порівняти, скільки людей прийшло на Майдан пом'янути загиблих після «кривавого четверга» і скільки людей фотографувалися на тлі палаців Межигір'я, створивши кілометрові затори ще на в'їзді до Нових Петрівців. Чому так сталося? Відповідь можна знайти у ще одному порівнянні: скільки разів канали транслювали «Пливе кача» і скільки - сюжети з резиденції екс-президента про шуби, машини і золоті батони?

ПРО ЩО ГОВОРИТИ?

- Думка Майдану зараз передусім має бути почутою, - переконаний Микола Гриценко. - Але ми не те що не бачили на телеефірах, ми її навіть не чули зі сцени. Уявляю, як проривався сотник Володя, про котрого зараз стільки розмов і котрого точно не було у сценарії... Але саме ці люди стали рушійними. Тому зараз на каналах має бути дискусія не лише на рівні політиків, а й на рівні тих людей, яким уже нічого втрачати. Ці люди не просякнуті амбітністю посад, і в цьому їхня сила.

На думку Євгена Сверстюка, зараз варто акцентувати увагу в медіа на позитиві та принаймні перших, нехай незначних, але досягненнях.

- Мені дуже не подобається сьогодні формулювання, яке вже затерла преса, яке журналісти дають для визначення драматичної ситуації, що склалася: «велика національна трагедія». Цю складну тему не можна подавати так поверхово, у домінуючих настроях скиглення без упину, - зауважує Євген Сверстюк. - Ми пережили період страшної ганьби, яку терпіли чотири роки. Ми від цього звільнилися. Я не бачу в журналістських матеріалах усвідомлення та оцінки цього. Варто говорити про виборення свободи. Ціна втрати - Небесна Сотня - занадто дорога. Але вона не для того, щоб зараз тільки те й робити, що скиглити. А це робиться, зокрема, шляхом пропагування теми розколу. Я не бачу в регіонах реального прагнення до відокремлення від країни. Страх, спантеличеність, невизначеність місцевих керівників - усе це є. Разом із тим, наші медіа весь час говорять про розкол. Або через інфантильність розуму, потрапивши на гачок і не розуміючи, яку тему-наживку їм підкинули. Або свідомо, бо живляться від російських джерел. Немає чого сьогодні говорити про громадянську війну. Немає чого розпускати нюні. Давайте говорити про реальні речі - як жити далі, що реально думають і роблять керівники у центрі й на місцях. Зрозуміло, що сьогодні буде багато тертя, переполоху, відповідно - такої ж реакції в медіа. Але панічні настрої недоречні та дуже шкідливі.