Провал: так можно назвать то, что происходило на прошлой неделе  в доступной массам телеаналитике в итоговых еженедельных программах. Отечественное телевидение  не справляется с освещением  тем во времена политического кризиса, не отвечает гражданам на важные вопросы, не разъясняет, что скрывается за публичными действиями и заявлениями политиков.

«ТСН. Підсумки»  («1+1»), 29 апреля.

Мы уверены, что Валентина Степановна Руденко обиделась на Николая Кузякина, а именно на слова вашего автора, что эксклюзивное интервью премьера Виктора Януковича «Интеру» «более чем показательно демонстрирует возможности Игоря Семеновича Чабана, а не Валентины Степановны Руденко находить «подходы» к «Интеру» даже в политически кризисной ситуации». И решила продемонстрировать «высокий класс».

В первую очередь речь идет о «ТСН» (1+1). А  вот этот самый «высокий класс»: «Наталія Мосейчук. Олесю, що ви робите, коли комп’ютерна гра просувається не так успішно, як хотілося б? Олесь Терещенко. Наталю, можна, звичайно, довго догравати її до кінця і навіть у підсумку виграти, але краще перезавантажити спочатку її і врахувати попередні помилки. Наталія Мосейчук. Ну, от саме другим варіантом у політичній кризі і скористався президент».

Высокий класс! Как все легко и просто, и главное – понятно! Оказывается, мы все - в игре, и все мы в ней – статисты. Оказывается, вокруг нас не ПОЛИТИКА – искусство управления, в рамках государстсва имеющая целью, как известно, благосостояние и комфорт каждого человека, а ИГРА, и относится к ней нужно – ИГРАЮЧИ.  Оказывается, Президент может  - элементарно, Ватсон - перезапустить нашу жизнь, как игру. Очень просто это сделав – нажав кнопку «рестарт».

Только – позвольте поинтересоваться, а КТО в этой игре Наталья Мосейчук и Олесь Терещенко? Красивые картинки или динамики компьютера, на котором играют? Ведь ведущие программы, к тому же, и дали прямую позитивную оценку («краще перезавантажити» - Н.К.) действиям Президента.

И пошли дальше, все так же играючи: «Наталія Мосейчук. Указ про дострокові вибори від 2 квітня не мав кришталевої правової чистоти і міг не пройти Конституційний суд». А почему собственно, Наталия, Указ «не мав кришталевої правової чистоти»? Что мешало его разработчикам такой «чистоти» достичь? Вы вообще что имеете в виду?

«Олесь Терещенко. У такій ситуації гра виходила на інший рівень – політичних переговорів. І навіть робоча група зібралася, і вимальовувався традиційно нудний процес пошуку компромісу. Аж раптом Ющенко вирішив почати спочатку». Как аналитично это «раптом»… Почему это вдруг «раптом» Виктор Ющенко «вирішив почати спочатку»? Что «раптом» пришло в голову Президенту? Кто «раптом» последним зашел к Президенту в кабинет?

«Наталія Мосейчук. З гри виведений Конституційний суд, рішення якого щодо першого указу президента могло не порадувати». С какой игры, Наталия? Между прочим, Президент сам заявил, что выполнит ЛЮБОЕ решение Конституционного Суда. Но, оказывается, самого факта  того, что решение КС могло его не порадовать, достаточно для того, чтобы, играючи, перезагрузить Матрицу?:).

«Олесь Терещенко. Більш реальні за терміном вибори 24 червня знову стануть нереальними, якщо коаліція знову на них не погодиться. В оборонній тактиці вона уже пішла по колу. Нове подання, нова постанова про незаконність указу, нова заборона фінансувати вибори, нові розмови про дочасні президентські вибори та імпічмент. Що може зламати таку неприступність? Раніше президент надавав би перевагу вмовлянням. Тепер, на диво опонентам, імідж миротворця принесений у жертву праву сили».  И что вновь имеется в виду? Что значит применение Президентом «права силы»? В какой мере Президент Украины этим «правом» наделен?

«Наталія Мосейчук. Поки що невідомо, як Ющенко змусить працювати ЦВК, а от Генпрокуратура за виконанням його указу вже буде стежити з новим керівником, Святославом Піскуном. Його поновлення на посаді – це відплата за Мороза. Торік "помаранчевий" став коаліційним, тепер "регіонал" – союзником президента». Восстановление Святослава Пискуна – это плата за действия Александра Мороза, это ваша версия, Наталья? А можете это доказать? Докажите! Ведь вы при этом УТВЕРЖДАЕТЕ, Наталья, что действия столичного Шевченковского райсуда по восстановлению Пискуна в должности – это, иронически говоря, не торжество правосудия, а банальная месть… Вы уверены, что вы можете так утверждать? Интересно, судейский корпус Украины разделит такую оценку?

«Олесь Терещенко. Такий поворот змушує Януковича ретельно подумати. Тому заплановане після указу засідання уряду скасували, а наприкінці тижня прем’єр навіть натякнув на готовність до виборів. Віктор Янукович, Прем’єр-міністр України: "Якщо ми сядемо і прийдемо до висновків, що нам треба йти дійсно на вибори, буде таке рішення прийняте. Тоді назва буде тільки друга – не на підставі Конституції, а на підставі політичних консультацій і узгоджень».  Наталія Мосейчук. Допомогти порозумінню навколо ідеї дострокових виборів можуть і неофіційні переговори між фінансово-політичними велетнями обох таборів. За нашими даними, цього тижня мала відбутися зустріч Віталія Гайдука і Ріната Ахметова. Якщо вони домовляться, компроміс не за горами». Как аналитично это «мала відбутися» и «якщо вони домовляться»! Так  была встреча или ее не было? А также нам, вашим зрителям, очень хотелось бы знать,  какие полномочия у посредников Виталия Гайдука и Рината Ахметова для ведения переговоров? Кто делегировал эти полномочия? Предмет переговоров? В чем может быть компромисс? Почему этого компромисса не достигли раньше? Не могли? Не хотели?

«Наталія Мосейчук. Але залишається проблема: кинути свого Мороза, який до наступного парламенту може не потрапити – це якось не "по-донецькі", де за слово звикли відповідати. Минулого року лідер соціалістів був подарунком для "регіоналів". Тепер він може стати тягарем». А вам не приходило в голову, Наталья,  другое – что, скажем, то, что сейчас происходит, это и есть избирательная кампания, в том числе и социалистов, которые и набирают очки за счет имиджа «пострадавших от президентского произвола»?

«Олесь Терещенко. Свої ризики і у Ющенка. Його повернення на опозиційний майдан – вдалий крок, але для "помаранчевих". Тепер для того, щоб залишитися президентом всієї країни і не дати підстав говорити про підігравання поділу країни, Ющенкові непогано б виступити на майдані коаліційному». Как совпала  позиция  Олеся Терещенко со словами «регионалки» А.Герман: «Виступ Президента 28 квітня на мітингу прихильників опозиції є ознакою федералізму та сепаратизму з боку глави держави. Знаєте,  Вікторе Андрійович, сепаратизм – це коли Президент соборної незалежної України однозначно стає на бік лише однієї політичної сили». ПоздравляемJ.

Слава Богу, что дальше  - после явного профессионального позора ведущих программы – шел весьма толковый  сюжет Ирины Павленок.

«Подробиці тижня»,  «Интер», 29 апреля.

Ведущий Руслан Сеничкин начинает внутреннюю политику с дифирамбов Президенту Виктору Ющенко: «Президент Вiктор Ющенко цього тижня руйнував міфи про себе: про нерiшучiсть, про любов до перемов за "круглим столом", про невміння перетягувати на свій бік людей з табору опонентів. Підписання другого указу про дочасні вибори, а також призначення Святослава Пiскуна на посаду генпрокурора України  стали цілковитою несподіванкою для коалiцiї. Поки що Ющенко не має переваги в цьому затяжному конфлiктi – уряд i парламент не виконують i цього указу, тому можна очікувати від нього нових рішучих кроків». Неплохо бы, дорогой Руслан, говорить  только то, что можете доказать.

Дальше идет сюжет Дмитрия Драбика, построенный по хронологическому принципу, и, опять таки, без малейшей даже попытки ответить на вопрос, почему Виктор Ющенко подписал свой второй Указ: «у середу Конституційний суд закінчив досліджувати матеріали справи щодо правомірності указу президента і перейшов до закритого режиму роботи. За законом оголосити вердикт судді мали б до 5 травня. Другий раунд переговорів представників опозиції та парламентської коаліції теж закінчився нічим. До речі, ініціаторами цієї зустрічі були президент з прем’єром, щоправда, участі у ній вони не брали. Віктор Янукович відбув з візитом в Узбекистан. До Литви поїхав і голова Верховної Ради Олександр Мороз. Віктор Ющенко у середу залишився в Україні. Віктор Ющенко, Президент України: "З метою належного проведення виборів задля демократичного політичного рішення проблем і життя країни, і керуючись статтею 5 Конституції України, я підписую указ про призначення позачергових виборів Верховної Ради України на 24 червня 2007 року". Тарас Чорновіл, народний депутат України, Партія регіонів: "Згідно з Конституцією України розпочати процедуру імпічменту президента України як людини, яка здійснила кримінальні злочини, не виконує Конституцію України і штовхає українську державу до безладдя, до хаосу і до беззаконня". З таких заяв почався парламентський четвер». Вывод вашего автора: данный текст – это некролог Дмитрию Драбику как журналисту. Он действительно ничего не умеет, и даже не пытается объяснить зрителю, что на самом деле произошло, при этом насыщая текст не относящимися к сути вещами (к чему именно тут были сообщения о визитах Януковича и Мороза – непонятно).

Во второй студии Руслан Сеничкин немного себя реабилитировал. Вот единственное место, которое выделялось в общем информационном потоке, то, что НЕ СКАЗАЛИ другие телеведущие: «За даними соціологів, розстановка сил у парламенті майже не зміниться. Отже ризик не в поразці, а в тім, що президент повторно не внесе Віктора Януковича на посаду прем’єра. Можливо тому "біло-блакитні" наполягають і на дочасних виборах президента».

И далее ведущий перешел к интервью с Виктором Януковичем, сразу же «удивив» вопросом: «Указ президента останній був оприлюднений на цьому тижні, і він знову говорить про те, що мають бути дочасні вибори у парламент і припинення повноважень Верховної Ради України». Так в чем ВОПРОС, ведущий Руслан Сеничкин? В том, как Виктор Янукович относится к этому УТВЕРЖДЕНИЮ? Тот так вопрос и понял, ожидаемо ответил, что «цей указ фактично – це технологія, яка була використана для того, щоб не отримати відповідь Конституційного суду на попередній указ президента. І не важко було передбачити, якою буде ця відповідь».

Дальше Руслан Сеничкин задает «очень важный вопрос»: «противники президентського указу про дострокові парламентські вибори апелюють до того, що в попередньому указі від 2 квітня там було відсутнє посилання на 90 статтю Конституції України, яка, власне, і дає право президенту розпускати Верховну Раду. В новому указі оприлюдненому це посилання є на 90 статтю. Чи це змінює ситуацію?». Да какое это имеет значение, если Кабмин отказывается выполнять второй Указ, точно так же, как он отказывался выполнять первый? Но сие Руслану Сеничкину, видимо, неведомо, потому, выслушав «дежурный» ответ Виктора Януковича о том, что «на це питання краще відповість Конституційний суд, але не можна так гратися з країною», он задает следующий вопрос: «якщо коротко, Вікторе Федоровичу, варіант такий. Ви домовляєтеся, є компромісне рішення в вищих ешелонах влади. 24 червня вибори будуть?». Янукович отвечает уклончиво: "я вважаю, що на це питання треба відповідати під час переговорів, за столом переговорів". Вот здесь бы ведущему и пойти дальше, и спросить, ЧТО является предметом переговоров, ПРИ КАКИХ условиях Виктор Янукович готов пойти на досрочные выборы. Но ведущий демонстрирует свой уровень, задаваясь малозначительным: «в період між оприлюдненням двох указів президента ви мали з Віктором Ющенком 7 зустрічей. Коли буде наступна, і хто її ініціював?». Виктор Янукович отвечает о «своем»: «я вважаю, що як попередній указ був підписаний без консультацій президента з прем’єр-міністром. Так і цей. Тільки цей, він ще й більше порушив наші попередні домовленості. Фактично він знівелював ці наші всі 7 зустрічей, які були до цього. І я, безумовно, хотів би зараз послухати президента».

Дальше – тема Святослава Пискуна. «Руслан Сенічкін. Поновлення Святослава Піскуна на посаду генерального прокурора України. Що це?» Віктор Янукович: "Мені важко коментувати рішення суду. Я, до речі, його не бачив. Я завжди за те, щоб будь-які рішення судів виконувалися. Я проти того, щоб рішення суддів виконувалися вибірково, як це робиться зараз. Мені зараз важко сказати, чи це відбулося внаслідок будь-яких домовленостей. Я не хочу навіть про це думати. І я ніколи не ображав жодну людину в житті безпідставно. І в даному випадку я не хочу цього робити". И дальше – наивнейший вопрос от ведущего: «Руслан Сенічкін. А внутрішньо, Вікторе Федоровичу, чи не вважаєте ви це зрадою?». Віктор Янукович: "Я так не вважаю. Я вважаю, що пройде час... пройде час і ми подивимося на поведінку генерального прокурора. І можна буде зробити висновки».

А дальше было место – позор для ведущего, спровоцировавшего собеседника на откровенную атаку, и не защитившего  себя при этом элементарным способом: вкладывая в вопрос оценочные суждения, делать это не от собственного имени, а от имени политиков, экспертов и т.д., через слова «дехто вважає» і тому подобные. «Руслан Сенічкін. Чи погоджуєтеся ви з тим, що підґрунтя для сьогоднішньої політичної кризи в Україні поклала недосконала, незавершена конституційна реформа, і що виходом з цієї кризи, тупикової практично ситуації, є внесення певних кардинальних змін до Конституції або взагалі скасування політичної… попередньої політичної реформи? Віктор Янукович: "Я вважаю, що скасування політичної реформи неможливе. Це перше. Друге. Що стосується вдосконалення Конституції і вдосконалення системи влади, безумовно, це треба робити. Тому що ми пам’ятаємо минулі часи, до яких ви, мабуть, хочете повернутися, так чи ні? Якщо ви задаєте мені питання такі».

«Факти тижня з Оксаною Соколовою», ICTV, 29 апреля.

«Прогиб» ведущей Оксаны Соколовой перед Президентом: «Президент перехопив ініціативу. Цього тижня його другий указ про розпуск парламенту стан несподіваним ударом під дих, від якого у коаліції перехопило подих. Ще на початку тижня вона дихала на повні груди, спокійно чекала рішення Конституційного суду щодо законності президентського указу. І про те, що вердикт буде не на користь Віктора Ющенка, не говорив хіба що лінивий. Здавалося, що могло врятувати президента? А виявляється – блискучий і блискавичний бліцкриг. Пізно ввечері 25 квітня – екстрена заява президента про новий указ і нову дату виборів. Вночі – друк указу в офіційному президентському виданні, а вранці – призначення нового керівника Генпрокуратури, відомство, яке контролює виконання президентських указів. А отже нова політична реальність». Оксана, а разве все обстояло именно так? Разве не Президент до того говорил, что выполнит ЛЮБОЕ решение Конституционного Суда? Разве не Президент денонсировал свой Указ, в отношении которого он обещал выполнить любое решение? Почему он это сделал? Он или его окружение не могли 2 апреля СПРОГНОЗИРОВАТЬ негативное для себя решение КС?

Думается, было бы честнее Оксане, как и всем нашим телеведущим аналитических программ, не забыть заметить, что коррупционные обвининения против судей КС есть, но они не доказаны судом. Что Президент испугался негативного для себя решения КС. Что в Украине не идет бороба «света» с «тенью», «добра» со «злом», а банальнейшая, известная во всех странах борьба за власть, в которой нет ни правых, ни виноватых. Но вместо этого   телеведущие  всех трех итоговых программ обошлись  констатацией,  которая не могла не понравиться  окружению Ющенко: «Президент перехопив ініціативу».

Автор следующего сюжета – журналист Александр Ильиных -  также не смог внятно ответить на ключевой вопрос: почему Виктор Ющенко подписал свой второй Указ.

Дальше – опять Оксана Соколова. Оксюмороном, недостойным бывшего пресс-секретаря Генеральной прокуратуры, которая в силу хотя бы ЗНАНИЯ реальных обстоятельств должна быть НА УРОВНЕ, она утверждает: «…змінилася розстановка сил. Коаліція втратила одну з опор – Генпрокуратуру. Ющенко призначив туди нового керівника. Щоправда, назвати Святослава Піскуна пропрезидентським генпрокурором так само важко, як і новим. В цьому кріслі він уже втретє. І щоразу демонстрував відданість лише своїм власним інтересам».

Так почему же, спрашивается, Оксана, Вы считаете, что если Пискун всегда «демонстрував відданість лише своїм власним інтересам», то «коаліція втратила одну з опор – Генпрокуратуру»? Может быть, в определенные моменты и коалиция, и Президент будут извлекать пользу из действий Святослава Пискуна?

Журналистика всегда сдает экзамены в моменты политических кризисов. Демонстрирует уровень понимания, уровень самой политики. Уже только по этой причине журналисты обязаны быть на голову умнее политиков, чьи действия они анализируют. Ибо на основании их информации люди принимают решения, и не не только, за кого голосовать, поскольку в принципе все политики одинаковы, а их средства – и есть их цели. Принимают решения по большому, по гамбургскому счету – оставаться ли жить в этой стране или же делать все возможное и невозможное, чтобы по крайней мере их дети жили в стране с лучшими возможностями для обычных граждан. Украинская журналистика пока не может сдать экзамен на адекватность сложившейся политической ситуации в стране. Профессиональный уровень не позволяет.