Очередная неделя политического кризиса стала испытанием для наших итоговых программ. Главные события недели – квартальная пресс-конференция Президента, противостояние его и Премьера, «война» за Конституционный суд, митинги коалиции и оппозиции.

Это была неделя, с которой каждый телеканал справился с разной степенью успешности.

Самым странным, не побоимся этого слова, стало НАЧАЛО итогового выпуска «Фактов», ICTV. Ведущая Оксана Соколова начала его следующим материалом: «Українські нелегали – у польському рабстві. Українці не раби, але запросто можуть стати рабами, коли виїжджають за кордон у пошуках роботи. Сенсаційну новину про існування в сусідній Польщі таборів праці для українців опублікував впливовий журнал Wprost. "Факти тижня" провели власне розслідування, адже, за неофіційними даними, на заробітки до Польщі виїхали близько мільйона наших співгромадян».

Ставка на социальные новости на ICTV работает независимо от политики… Вот только бы еще желтизны поменьше.

А затем – вот такой переход, наверное, претендующий на оригинальность: «В Україні створені тисячі нових робочих місць – на Майдані, Європейській площі, біля ЦВК або Конституційного суду. Майданне заробітчанство – нова галузь українського бізнесу». Оставим на совести авторов выпуска сравнение украинских заробитчан на Западе и Востоке с записными митинговщиками… Хотя – это признак дурного тона, коллеги... Который стал подводкой к довольно объективному сюжету Сергея Смальчука.

Неплохо, что журналист Александр Ильиных дал в своем сюжете синхроном слова Юлии Тимошенко: «Юлія Тимошенко, лідерка БЮТ: "Масова хвороба косить членів Центральної виборчої комісії. І коли по певним повідомленням, які лунають з самої Центральної виборчої комісії, за хворобу сьогодні платять 2 мільйони доларів, щоб людина пішла на лікарняний». Давать такие заявления синхроном всегда лучше, чем закадровым текстом. (См. предыдущий обзор вашего автора.)

Достаточно объективным был и вот этот анализ Оксаны Соколовой: «2 квітня багатьом повернуло зір, бо стало видно, що ми живемо в країні безправ’я. Конституція, м’яко кажучи, недосконала. Закони суперечать один одному. Судова система мало подібна на незалежну гілку влади. Навіть спостерігаючи за Конституційним судом, суспільство спокійно обговорює, хто із суддів заангажований чиєю політичною силою і хто кого перетягне. Якщо ми вважаємо, що це нормально, тоді не повинні дивуватися тому, що жоден конфлікт не розв’язується за законом, що все вирішують політичні домовленості і вони не мають юридичної сили, тож порушуються залежно від ситуації». Но рядом с этим – сюжет Владимира Соколова. Неплохой в целом, со всеми точками зрения. Кроме сомнительного вывода, портящего сюжет: «У травні, у червні чи то у вересні, – сумнівною залишається хіба що дата проведення дострокових виборів. А от що відбудуться, тепер мало хто сумнівається». Давайте дождемся либо политических договоренностей, либо решения Конституционного суда, коллеги?

Самым слабым местом ведущей Оксаны Соколовой был вот этот пассаж: «І схоже, робить усе можливе, аби взагалі не ухвалювати жодного рішення і залишитися лояльним і до прем’єра, і до президента. Люди в червоних мантіях говорять про тиск, але не звертаються до Генпрокуратури, а виходять на прес-конференції. Або роблять заяви просто вдома. І звісно, не називають жодних імен».

Нет, Оксана, не все так, все не так, Оксана. Повторим опубликованное «ТК» ранее – «Проблема в том, что наши телевизионщики, скорее всего, невнимательно прочитали само заявление судей Конституционного суда. Цитата: «У заяві суддів сказано, що подання 3 квітня надійшло до Конституційного суду. "З цього часу на суддів здійснюється відвертий тиск з метою термінового відкриття конституційного провадження по цій справі, розгляду цього подання і прийняття рішення по суті у терміни, визначені Верховною радою", – йдеться в заяві». То есть, давят те, кто требует СРОЧНОГО рассмотрения конституционности Указа Президента. А этого кто требует? Коалиция».

Как видим, ошибка из ежедневных новостей перешла в итоговый выпуск. К сожалению, это случилось и в «ТСН» («1+1») в сюжете Сергея Кудимова: «Вони нарешті заговорили. П’ятеро суддів Конституційного суду перед телекамерами випустили пару. Опіки для одних та приємний вітерець для інших. Навіть політично непідковані зрозуміли: хтось із маститих гравців нарешті дістав із рукава джокера. Петро СТЕЦЮК, суддя Конституційного суду: "Відверті публічні погрози суддям Конституційного суду України, тиск на них певних політичних сил не дозволяє ухвалити правосудне рішення"». И тут непонятно, с чьей стороны осуществляется давление, а журналист этого не объяснил.

Но в целом итоговый «ТСН» («1+1») в объективности превзошел сам себя. То ли подействовала критика коллеги Платона Лебедева, то ли были какие-то другие причины, но ведущие Олесь Терещенко и Наталия Мосейчук пытались вести себя не то что объективно, а даже отстраненно. И все у них получалось очень интересным.

Попробуйте придраться, например, к такому повороту: «Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Як розв’язати таку задачку, щоби результатом були задоволені обидві сторони? Ющенко пропонує алгоритм із 15-ти ходів, Янукович вважає себе не гіршим математиком… Наталія МОСЕЙЧУК: Президентська логіка – визнати Указ про розпуск парламенту законним, а поповнення коаліції перебіжчиками – нелегітимним. На майбутнє застрахуватися від коаліційної самодіяльності імперативним мандатом, а від війни повноважень – новими конституційними змінами. Написати їх Ющенко запрошує юристів, журналістів і громадських діячів. Політики – поза списком. Ну і вибори, звичайно, провести, можна навіть пізніше… Олесь ТЕРЕЩЕНКО: І прем’єрська логіка – чекати вироку Конституційного суду, навіть якщо для Президента він буде позитивний – і ЦВК не встигає підготувати парламентські вибори до 27 травня, отже, треба їх переносити. А якщо вирок буде негативним, то ще й додавати президентські вибори і, можливо, навіть референдум щодо НАТО».

Да, кто-то может сказать, что это не анализ. Да, это скорее ОПИСАНИЕ ситуации. Но внятное, объективное описание. К которому придраться невозможно.

И вот еще. «Наталія МОСЕЙЧУК: Яким, враховуючи обидві логіки, може бути компроміс? Президент видає новий указ із датою голосування на жовтень, парламент ухвалює новий закон про вибори, можливо, з модернізованою виборчою системою. Підготовкою опікується новий склад ЦВК. Імперативний мандат для народних обранців обмінюють на реформу місцевого самоврядування. Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Проте, залишаються питання. Дострокові вибори потребують законодавчих змін, але рішення парламенту, який би міг їх ухвалити, президент вважає нелегітимними. Як вийти із такого зачарованого кола? Друге, президент вимагає виконання указу про дострокові вибори. Якщо призначать нову дату, сам же його й не виконає, а саме конституційну норму про двомісячний термін обрання парламенту після розпуску. Чи бути компромісу між трьома сторонами, і це третє, коаліцією, президентом і опозицією, або ж тільки між першими двома? Бо "Наша Україна" і БЮТ і далі стоять на голосуванні 27 травня».

Тоже неплохо. Но, отвечая на заданный Натальей Мосейчук вопрос, каким же может быть политический компромисс, следует исходить не только из того, что может сделать Президент Виктор Ющенко, но и из того, на что пойдет или не пойдет Премьер Виктор Янукович. Проще говоря, рассказали ведущие Олесь Терещенко и Наталья Мосейчук о ситуации правильно, но неполно. А почему Премьеру может быть выгодно то, что, как говорит Мосейчук, «Президент видає новий указ із датою голосування на жовтень, парламент ухвалює новий закон про вибори, можливо, з модернізованою виборчою системою»? Что он получает взамен? «Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Проте, залишаються питання». Терещенко прав, ставя вопрос, что «дострокові вибори потребують законодавчих змін, але рішення парламенту, який би міг їх ухвалити, президент вважає нелегітимними. Як вийти із такого зачарованого кола?». Так как же «вийти»?

Очень неплохой поворот в тексте Натальи Мосейчук: «У минулих "Підсумках" ми зосередили увагу на атакувальній тактиці президента та опозиції. Цієї неділі поговоримо про оборону і контрудари коаліції. Її військам спочатку вдалося втримати наступ і на деяких ділянках фронту навіть перейти в атаку». Конечно, в идеале это надо было делать неделю назад, после сюжета о блицкриге Президента, но будем снисходительны к идеалу. Дальше – сюжет Сергея Швеца: «Власне, коаліція і почала бити по ключових точках президентських наступальних з’єднань. Уряд утримує гроші, які потрібні на вибори. Робота Центральної виборчої комісії майже заблокована і балансує на межі легітимності. Верховна Рада під головуванням спікера Мороза повернула до повноважень склад ЦВК на чолі з Ківаловим, а п’ятеро нинішніх комісарів злягли від хвороби. Саму Раду теж вдало використовують як базу пропагандистських контратак. Армійська смуга оборони – це Майдан. Наразі головне його завдання – телевізійна картинка… Щоправда, у протилежної сторони були підготовлені контрзаходи для ураження суперника. Тож, рішення були скасовані так само швидко, як і з’явилися. Головна ж битва, за Конституційний суд, так і не відбулася».

Затем – тема Конституционного Суда. «Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Увага до відомства шалена. Мало того, що оцінити президентський указ про розпуск парламенту – завдання непросте з правової точки зору, так ще й політики не дають спокійно спати. Табори звинувачують один одного у тиску на суддів. При цьому різні побажання висловлюють: працювати швидше або підійти з усією ретельністю. Наталія МОСЕЙЧУК: Для коаліції без рішення Конституційного суду немає ніяких виборів. А немає виборів – влада і далі в руках. Для президента вибори і судові слухання – справа паралельна. Причому перше може відбутися без другого. Ющенко готовий на будь-який вирок. Якщо він буде взагалі, бо можна, наприклад, свою квоту суддів відкликати».

Стоп, ребята. Вот тут у вас не получилось. Не «можна», дорогая Наталия, «наприклад, свою квоту суддів відкликати». А можно, например… смотреть ежедневный итоговый «ТСН» с Виталием Гайдукевичем. Во вторник, 10 апреля: «Віталій ГАЙДУКЕВИЧ: Одне з видань поширило інформацію, що президент уже підготував указ про відкликання президентської квоти із Конституційного суду. Наскільки це відповідає дійсності? Роман ЗВАРИЧ: "Ну, по-перше, президент не може відкликати суддів. Відповідно до закону про Конституційний суд, суддя може бути звільнений у тих випадках, які передбачені законом». Хотя, понимаем, ежедневное смотрение телеэфира в должностные обязанности не входит… У политиков тоже – ведь во вторник, 17 апреля, об отклике указа Президента попросили уже лидеры оппозиции.

Был в воскресных «ТСН» и гость Александр Турчинов, фракция БЮТ. Неплохим было вот это место: «Наталія МОСЕЙЧУК: Ну і поки Конституційний суд ховається від відповідальності, а політики зріють до переговорів, ми вирішили провести один раунд опозиційно-політичних консультацій в нашій студії. Сьогодні тут мав бути присутній депутат-соціаліст Олександр Баранівський. Як бачите, його крісло зараз порожнє, я дякую, що прийшли, Олександр Турчинов, заступник лідера фракції Блоку Юлії Тимошенко. Спасибі. Ми досі не знаємо, з яких причин пан Олександр Баранівський не завітав до нашої студії. Прес-секретар СПУ повідомила, що вона так само не знає причин, чому він не прийшов на ефір, тому маєте трошки більше часу. Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Пане Олександре, добрий вечір. Ми запрошували до цієї студії лідера БЮТ Юлію Володимирівну Тимошенко, але, очевидно, вона не змогла».

Дальше был диалог с Александром Турчиновым, где самым ценным местом было непризнание БЮТом невыгодного для этой политической силы решения Конституционного суда. «Олександр ТУРЧИНОВ (перебиває ведучу – "УС"): "Я хочу сказати, що в таких умовах, безумовно, Конституційний суд правосудне рішення практично не може прийняти, тому що… пробували купити Верховну Раду, тепер купують Конституційний суд і так далі". Олесь ТЕРЕЩЕНКО (перебиває гостя – "УС"). Ви його не визнаватимете? Олександр ТУРЧИНОВ (перебиває ведучого – "УС"): "Ми вважаємо, що указ Президента ніхто не скасував, він почав свій відлік, і ми повинні все зробити для того, щоб українські громадяни могли обрати собі парламент…"»

Достаточно объективными были и «Подробиці тижня» («Интер»), хотя надо работать над внятностью выражений. «У студії – Руслан СЕНІЧКІН. Президент і Кабмін цього тижня знову видавали укази та постанови, які суперечать одне одному. Чиновники вже традиційно виконують їхні рішення на власний розсуд, керуючись політичними симпатіями. Місцеві суди тим часом винесли ще кілька ухвал, які виходять за межі наданих повноважень, а Конституційний суд мовчить. Хоча вже зараз цілком очевидно: будь-який його вердикт будуть піддавати сумніву доти, доки самі політики не домовляться».

Это все и так, и не так. Стоит ли упрощать? Местные суды то запрещали проводить выборы, то отменяли свои же решения. Конституционный суд не молчал, а переносил заседание. И разве нельзя точнее сказать, что означает «будь-який його вердикт будуть піддавати сумніву доти, доки самі політики не домовляться»? Скажите проще – любое решение Конституционного суда не устроит какую-либо из сторон политического процесса!

С другой стороны – толковый сюжет Надежды Павлик-Вачковой – еще одной журналистки К1, перекинутой на «Подробиці тижня» -  о реакции российских и западнях политиков на события в Украине. Который только бы выиграл, если бы журналистка решила отреагировать на сообщение УНИАН по этому поводу: Сивец «також зазначив, що не хоче робити ніяких висновків з того, що не відбулася його зустріч з Президентом України Віктором Ющенком». Вот было бы интересно узнать, почему не было встречи одного из руководителей Европарламента с Президентом Украины!

Важная информация Руслана Сеничкина – «виборів 27-го травня не буде? Їх просто не встигнуть організувати, адже Центральна виборча комiсiя не зробила жодного передбаченого законом кроку для підготовки до голосування. Тобто, указ Президента ЦВК не виконує. Але не виконує в межах закону. Просто у Центрвиборчкомi немає кворуму: чотири члени комiсiї вже тиждень на лікарняному. А дев’ятеро тих, що здорові, без них не можуть почати підготовку призначених президентом виборів. Зараз на роботу не ходять тi члени ЦВК, яких делегувала коалiцiя. На що захворіли вiдповiдальнi за вибори в Україні люди, невідомо, це таємниця, яку охороняє закон. Якщо хвороба справжня, залишається поспівчувати» – дополняется неплохим журналистским расследованием Романа Винтонива. «Щоб з’ясувати, де зараз перебувають четверо хворих членів ЦВК, зв’язуємося з їхнiми помічниками... Через півгодини нам розповідають, що вдалось зв’язатись i поговорити тільки з Юрiєм Донченком. СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "У нього був дуже тяжкий, ну, десь до кризу гіпертонічного в нього стан наближався, може навіть і криз, але він мені достеменно не сказав. Він обурений, звичайно, тим, що їх звинувачують, там, у хабарах і в чому їх тільки не звинувачують"».

В целом – объективные выпуски. Так держать, ребята, и работать над ошибками.