Для начала, думаю, стоит вернуться к «пройденному» материалу. Такую мысль навеяли комментарии моих читателей, коим, конечно, выражаю искреннюю благодарность. Именно они заставили вашего покорного слугу задуматься о том, все ли он правильно делает, не обижает ли кого, и вообще - как выглядит со стороны. В конце концов, постоянно оценивая работу других, не грех посмотреть  и на собственную.  Что касается самих обзоров, то ответ, стоит ли их продолжать,  однозначен – статистика читателей (то бишь рейтинг) растет, обзоры  Николая Кузякина стали брендом «Детектор медіа» (теперь это можно утверждать наверняка), их ждут, на них реагируют, их обсуждают.

А ведь начало работы в этом жанре Кузякина  было вовсе не таким радостным. Документы контент-анализа писало множество штабов, сформировалась целая когорта специалистов (кое-кто из них – мои учителя), но они редко были востребованы. Поэтому очень даже было неизвестно, будет ли вообще кто-то читать на «Детектор медіа» подобные обзоры,  предназначенные ну никак не ниже заместителю начальника избирательного штаба по СМИ. Мое, то есть Николая Кузякина, нововведение было простым – добавить в штабные разборки немного «попсы», немного «поэзии» и обратить все это не к штабным работникам, а к рядовым, ну, не совсем рядовым… Или скажем так - совсем нерядовым  журналистам.  

Замысел удался. Нерядовых журналистов оказалось достаточное количество, и именно они мои сегодняшние читатели и «фаны». Более того, если аналитику требовалось работать и, как разведчику, держать руку на пульсе СМИ, то теперь информация идет ко мне рекой без всяких «резидентов», «паролей» и «явок». Все тайное быстро становится явным, и читатель (если он, конечно, имеет склонность анализировать) получает такую информацию и в таком объеме, в каком он никогда и нигде не получит.

На этом можно было бы закончить, но автор сам писал, что кроме вопросов рейтинга есть вопросы совести. Ведь обзор выставляет в неприглядном свете молодых журналистов, делающих первые шаги на этом поприще, известных менеджеров, которые годами руководят СМИ, политиков, наконец, которые имеют рейтинг поболее Кузякина, как бы тот своим рейтингом не хвастался. И это чистая правда. Правильно ли добывать дешевую популярность, издеваясь над «мальцами», выдавая секреты «внутренних разборок» и рисуя «несуществующие» схемы влияния? Если бы дело касалось узкого круга лиц, то ответ однозначен – неправильно!

Но давайте посмотрим на этот вопрос с другой стороны. Что делает молодой коллега, когда лезет в камеру, заслоняя собой события, о которых он должен был рассказывать? Он УЧИТ народ. Его распирает от собственного величия, значимости и мудрости. Так почему бы Кузякину  не поучить его завязывать шнурки, мыться и иногда причесывать свои немногочисленные мысли. Кузякин не учит народ, он учит конкретного молодого человека.

Что делает менеджер СМИ, обдирая своих собратьев, тех, чьим талантом он кормится? Он спекулирует на НЕЗНАНИИ журналистов о тех взятках, которые он получил. Так почему бы критику не заработать на этом ЗНАНИИ? Знании этих самых центров, из которых управляются редакции, и от которых зависит настроение и мнение редакторов и продюсеров. Ведь если, благодаря глупости менеджера, места для творчества и квалификации не остается, то почему же этой глупостью и алчностью менеджера не пожить критику (все равно ни на что больше не сгодится)?   

Что делает политик, который вместо того, чтобы разобраться в важном для страны вопросе, обливает грязью своего оппонента? Что делает политик, доверяя СМИ, свою коммуникацию с окружающим миром (если быть циником, то это электорат) людям, которые вместо этого удовлетворяют свои комплексы (денежные, личностные, творческие)? И ведь все возвращается – и «Украина без…», цензура, и унижения, а там не за горами и Майдан… А, может,  и не Майдан, а расстрел Белого Дома (Верховной Рады)? Кстати, во время штурма Белого Дома был штурм и Останкино. Между прочим, были погибшие…

А основные новости на этой неделе были такие:

1. Оппозиция, прознав от Путина  о том, что часть газотранспортной системы страны хотят, якобы,  отдать России,  заставила парламент проголосовать за Закон, который запрещает передавать кому-либо имущество Нефтегаза.

2. Президент Ющенко подал в Конституционный суд Закон о Кабинете министров, сделав ответный ход на  принятие его в парламенте силами  Антикризисной коалиции и БЮТ, с последующим опубликованием в официальной прессе, несмотря на старания «НУ» и  Секретариата Президента этому опубликованию воспрепятствовать.

3. Внесение Президентом кандидатур Виктора Короля и Владимира Огрызко на должности, соответственно,  главы СБУ и министра иностранных дел.

4. Подписание Президентом Закона об императивном мандате.    

Вот ваш  автор  и хотел хоть что-нибудь понять, что происходит  в газотранспортной системе страны, а также понять, что именно сделал Президент и к каким последствиям это может привести.  Увы, не вышло.  А ведь эти вопросы были подняты с самого начала недели и их анализ не прекращался практически до субботы. Ведь именно в понедельник, 5 февраля,  Президент сделал  окончательное заявление, что ему лично Закон о Кабмине не нравится и ввел в игру нового игрока – Конституционный суд. Именно в понедельник БЮТ и НСНУ заявили, что будут блокировать работу Верховной Рады, а во вторник, 6-го,  таки сдержали свое обещание, пока не получили  - через положительное голосование  ВР по предложенному ими соответствующему закону  -  подтверждения, что газотранспортная система останется в руках государства Украины.

Каналы орали,  перебивая друг друга. Кроме того, шло соревнование между премьером и Президентом. Было видно, что над Ющенко и Януковичем вовсю работают имиджмейкеры. Президента настолько отредактировали, что выхолостили его окончательно. Янукович, наоборот, явно бегает от своих гувернеров, и из-за слепленного «из того, что было» образа премьера нет-нет, да и появится образ донецкого управдома (в смысле того, который  «друг человеку»). Склочная Тимошенко начинает уступать спокойному и всегда уравновешенному Морозу. А Луценко с бубнами и барабанами начинает уходить на второй план. Короче, этот тайм был за  Антикризисной коалицией.  Но справедливо ли это? Удалось ли «синим»  и впрямь спрятать какие-то договоренности по газу  с Москвой  или «оранжевые»  просто нагнали шума?  Это можно было бы  прознать  только через тщательный анализ. Разумеется,  первыми это должны были сделать общенациональные каналы, но не сделали этого.

Ну не тянет в последнее время  журналистов к пропрезидетским силам. Вот пример - эфир ТСН («1+1») 6 февраля. «СТУДІЯ: Віктор Ющенко запропонував депутатам призначити керівником СБУ Віктора Короля – це депутат "нашоукраїнець", який 10 років тому працював заступником міністра внутрішніх справ.

РЕПОРТАЖ: Автор: Валентина ДОБРОТА. Новий керівний склад Служби безпеки з неабиякою заповзятістю формують із колишніх міліціонерів. Геннадій Москаль, міліцейський зубр, тепер опікується контррозвідкою, ще один міліціонер Олег Скляр захищає економіку держави. Вони, власне, як і їхній потенційний шеф, – фахівці своєї справи. Утім функції СБУ – відмінні від функцій МВС, а президент і далі пропонує міліцейські кадри, – вважають вихідці із спецслужб.

СИНХРОН: Володимир СІВКОВИЧ, полковник СБУ у запасі: "У президента немає достойних людей з його оточення, фахівців із спецслужби, ні одного. І друга причина – він панічно боїться бивших працівників КГБ. Це я бачу з того, як він відноситься взагалі до спецслужби".

РЕПОРТАЖ: Чи зможе все ж таки Віктор Король обійняти посаду глави СБУ? Однозначно не скажеш, – така позиція Сівковича. Мовляв, розвидніється лише після депутатських консультацій. І наполягає: бодай один заступник має бути досвідченим службістом. Ймовірно, голосування за посаду голови СБУ стане предметом нових торгів між президентом і "антикризовиками" щодо крісла першого заступника. Король є компромісною фігурою поміж інших кандидатів на цю посаду.

СИНХРОН: Сергій ТЕЛЕШУН, політолог: "Був впевнений, що навіть після останніх... після "помаранчевих" подій він зможе, скажемо, цю структуру і мати, і очолити. В якійсь мірі ця людина прекрасно знаходила спільну мову з конкретними фінансово-промисловими політичними групами впливу, які на той час домінували в Україні, але, на відміну від багатьох, він, скажімо так, не підставився особливо і не засвітився. Хоча, я знову повторюю, він володіє на основних гравців достатнім масивом інформації і може бути, як не дивно, зв`язним між основними цими групами".

РЕПОРТАЖ: Ще Віктора Короля називають товаришем кума президента Петра Порошенка. Але підтримка, якщо й є, то не публічна. А ще він свого часу очолював парламентську комісію, яка вивчала причини банкрутства банку "Україна". Тепер у нього є потенційна можливість довести цю справу до кінця».

Итак, из сюжета мы узнали:

1)Ющенко боится КГБ (он из ЦРУ?)

2) У него в окружении мало достойных людей (только чьи-то кумовья)

3) Новый силовик станет связным между ПФГ.

4) Он может окончить дело банка «Украины» (…и посадить Ющенко?!)

А теперь вопрос:

Чем будет заниматься Виктор Король в СБУ? Ну, кроме того, что передавать послания ФПГ и собирать компромат на Ющенко?  Это ведь так и осталось тайной. 

Тут дело не в журналисте, а в тенденции. Тенденции показать, что знаешь больше, чем другие. Не знать, а показать. Тенденции вывернуть все наружу - при этом не уточнив:  это все или просто чье-то мнение о ком-то?  Тенденции стать игрушкой в чьих-то умелых руках и не заметить этого. Ведь в данном сюжете говорил только Сивкович. Сам «виновник торжества» слово не получил. То есть, Сивкович высказал свое мнение, а журналист повторил. Или ему помогли повторить?! Но в данном случае нет никакой разницы – дело в качестве конечного результата. Президент Ющенко выглядел полностью неспособным к управлению государством без кумовьев и связистов. Вопрос – кому это надо? 

            Неужели все старания отечественного журналиста направлены на свержение действующей власти, какая бы она не была? Бог с теми, кто направляет «бомбистов» - у них свои цели. Эти цели понятны и прогнозируемы. Но есть же еще и сами «бомбисты» - им-то что от жизни надо? И ведь стиль  «бомбиста»  во всем.

Вернемся, скажем, к той же теме  газа. 5 февраля,  канал «1+1»:

СТУДІЯ: У студії – Олександр ШИЛКО. Завтра опозиція збирається блокувати роботу Верховної Ради. Причина – заяви Путіна та Януковича, які викликали скандал в Україні. Йдеться про можливість передачі частини української газотранспортної системи під контроль Росії. Спочатку Володимир Путін минулого четверга повідомив, що Україна має наміри повернутися до ідеї створення газотранспортного консорціуму. Умови такі: Україна надає частку газотранспортної системи, а Росія за це залучає Україну до видобутку газу на території самої Росії. Згодом Віктор Янукович фактично підтвердив, що такі наміри є, але це, за його словами, тільки наміри, і такі відносини мають бути паритетними – п`ятдесят на п`ятдесят. Сьогодні представники антикризової коаліції запевняли, що ніхто українську трубу віддавати не збирається.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Олександр ЗАГОРОДНИЙ. Політичне затишшя в Україні очевидно вже закінчилося (УРА-ААА! Война!!! Н.К.) Депутати після канікул набралися сил і готові ринутися у бій (Кого побьют? Н.К.). Вже завтра фракції "Нашої України" та Блок Юлії Тимошенко блокуватимуть роботу Верховної Ради.

РЕПОРТАЖ: Одне речення російського президента Путіна про створення спільного газотранспортного консорціуму сколихнуло український політикум. Опозиція вимагає гарантій, що українська труба таки залишиться українською («Я свидетель – а что случилось?» Н.К).

СИНХРОН: Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: "Сьогодні ми розпочали погоджувальну раду з вимоги щодо керівництва Верховної Ради розглянути першим питанням у вівторок законопроект, який ми підготували, який прямо забороняє будь-які маніпуляції з державною власністю, яка входить, як майно до НАК "Нафтогаз України". Вівторок ми почнемо з того, що не дамо працювати Верховній Раді поки цей законопроект не буде прийнятий".

РЕПОРТАЖ: Разом з БЮТ готові заблокувати власними тілами трибуну і бійці фракції "Наша Україна". Вони хочуть пояснень від самого прем`єра – або він приходить і все, як на сповіді розказує, або ніякої роботи не буде (Так их так.

СИНХРОН: В`ячеслав КИРИЛЕНКО, голова фракції "Наша Україна": "Ми вдамося до всіх адекватних заходів. Якщо не буде згоди погоджувальної ради, що засідання починається із звіту прем`єра Януковича, то ми вдамося до тих дій, які змусять нашу пропозицію виконати".

РЕПОРТАЖ: Представники Партії Регіонів, натомість, пропонують читати закони. Прем`єр не хлопчик, аби щоразу бігати звітувати в парламент. Проголосуйте за таке рішення, наберіть 226 голосів, і тоді він прийде. Сьогодні ж "антикризовики" спробують домовитись з опозицією. Якщо не вдасться полюбовно, завтра вони приймуть бій.

СИНХРОН: Василь КИСЕЛЬОВ, фракція Партії регіонів: "Я думаю, что у нас будет достаточно сил и средств разблокировать работу Верховной Рады".

РЕПОРТАЖ: Депутати сварилися, а в цей час президент Ющенко зустрічався зі спікером Морозом та прем`єром Януковичем. Аби заспокоїти своїх депутатів, Мороз про газотранспортний консорціум запитав.

СИНХРОН: Олександр МОРОЗ, Голова Верховної Ради України: "Ми торкалися у розмові сьогодні цієї теми. Виявляється, ну, ніяких домовленостей з цього приводу не було, не існує. Ідуть переговори у форматі "Ющенко-Путін".

РЕПОРТАЖ: І вже пояснення від самого прем`єра – консорціум можливий, але на нову трубу ще не прокладену. Україна планує побудувати ділянку газогону "Богородчани-Ужгород" разом з росіянами. І взагалі, Віктор Янукович обіцяє обговорювати тему консорціуму публічно і прозоро.

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, Прем`єр-міністр України: "І все, що стосується таких проектів – є закон України про міжнародні договори. Всі ці питання треба вирішувати в межах українського законодавства".

РЕПОРТАЖ: Експерти зі свого боку нагадують, хай які б переговори проводив уряд, міжнародні договори в Україні підписує поки що президент.

СТУДІЯ: І пізно ввечері від імені уряду віце-прем`єр Андрій Клюєв був делегований до депутатів вгамовувати пристрасті навколо газової труби. Він зустрівся з керівниками парламентських фракцій та пояснив, що насправді тема повернення до газотранспортного консорціуму обговорюється на рівні комісії "Ющенко-Путін", але трубу, мовляв, ніхто не передасть у власність російській стороні.

СИНХРОН: Андрій КЛЮЄВ, віце-прем`єр-міністр України: "Да нет никакой речи и близко не идет о передаче газотранспортной системы. Сейчас есть проект декларации, которая отрабатывается в Секретариате президента по инициативе двух президентов, которые... Эта инициатива была, вернее договоренность, была во время встречи совместной, когда здесь был Владимир Владимирович о том, что подготовят декларацию о сотрудничестве в топливно-энергетическом комплексе".

СТУДІЯ: Однак депутати-опозиціонери були не зовсім задоволені такими поясненнями віце-прем`єра. "Бютівець" Олександр Турчинов каже, що його фракція не відмовиться від намірів блокувати трибуну Верховної Ради. БЮТ наполягає, щоб пояснення завтра дав їм особисто прем`єр. Соціалісти захищають уряд, мовляв жодних доконаних пропозицій ні з російського, ні з українського боку немає, а тому немає й приводів блокувати трибуну.

СИНХРОН: Іван БОКИЙ, фракція СПУ: "Ви ж самі розумієте – набіг на трибуну в зв`язку із проектом декларації, яка лежить десь там у Секретаріаті президента, і, яка ні про що іще не говорить, і, яка не прийнята, і нічого не має. Є тільки шум, галас у пресі і більш нічого. Ну, якщо із-за цього робити набіги на трибуну, то тоді вибачайте, який глузд у діях опозиції і який глузд (НРЗБ – "УС")".

СИНХРОН: Олександр ТУРЧИНОВ, фракція БЮТ: "Нічого конкретного ми з цієї інформації не отримали. Тому також ми вважаємо, що саме прем`єр-міністр, який відповідає за економічну ситуацію України, повинен виступити в парламенті і чітко розставити крапки над "і"".

СТУДІЯ: Тим часом вітчизняні експерти скептично ставляться до шансів України почати розробку газових родовищ на території Російської федерації. Нагадаю, паливний міністр Юрій Бойко у своєму інтерв`ю заявив, що принципова згода щодо цього питання досягнута на рівні прем`єрів двох країн, але аналітики передбачають, що на заваді може стати російське законодавство. По-друге Кремль в обмін на це навряд чи задовольниться участю лише в добудові нової ділянки газогону "Богородчани-Ужгород" без претензій на головну газову трубу.

СИНХРОН: Володимир САПРИКІН, експерт у галузі енергетики: "Єдиним експортером газу російського є лише "Газпром". Таким чином, якщо навіть Росія дозволить Україні щось видобувати в Росії, питання яким чином і яким коштом доправити газ до України, питання залишається відкритим. Україна не має таких аргументів, якими можна було б примусити Росію вирішувати питання тим чи іншим чином. Тобто, це мені здається тільки заяви та декларації".

 Сюжет написан как боевик, как летопись, но так и не ясно -  о чем вообще идет речь. Ясно, что одни обвиняют, другие обороняются, а потом эксперт говорит, что «Ну и дураки  же вы все!».

А вот с Законом о Кабмине в  этом выпуске  ТСН значительно потише – главное,  Президент подписал закон об императивном мандате.

Первый национальный тоже не собирается 5-го февраля разбираться в обвинениях оппозиции о сговоре правительства Януковича с Путиным относительно уступки 50% акций газотранспортной системы Украины: «Отож, парламентська більшість все ж налаштована на плідну роботу. Цього четверга вона планує проголосувати в першому та другому читаннях зміни до закону про Кабмін, врахувавши президентські зауваження» (А мы тут себе плюшками балуемся! - Н.К.). Позицию Ющенко по поводу Закона о Кабмине дают нейтрально,  без каких-либо комментариев.

«Интер»  в этот день  еще более спокоен. Сюжет о Законе про Кабмин (где основная новость в этот день -  подание  Президентом  Ющенко Закона в КС) в «Подробностях» заканчивается синхроном главы ВР А.Мороза, который обещает что-то учесть (!). А сюжет о парламентском скандале,  связанном с газотранспортной системой и где ньюзмейкером выступает, на самом деле,  оппозиция, вершит синхрон…  Януковича, который тоже что-то обещает. Кажется, что  «интеровцы»  просто не проспались к началу недели.

СТБ ерничает. Сюжет за 5-е февраля.  «СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Вся ця політична боротьба, яка іде зараз на верхах, вона дуже вигідна нам, громадянам України. Хай вони там між собою борються, скубуться і не займаються нами. Коли вони всі там по-справжньому об’єднаються, то вони об’єднаються проти нас".  То есть, сюжет вообще-то о вопросах стратегической собственности, но журналистов, в основном,  забавляет сама перепалка. Когда враги воюют между собой – это, конечно хорошо. Но это было бы правдой, если бы страной управляли недостойные люди, а журналисты СТБ твердо уверены, что это так?

ICTV просто рассказывает юридическую сторону поступка Ющенко – у Конституционного Суда на рассмотрение его замечаний к Закону о Кабмине целый месяц. Иными словами, конец света не настанет в ближайшие дни.  Но почему должен наступить конец света? Могут быть те или иные события и последствия, а их никто не анализирует.

А вот ТРК «Украина» ставит вопрос оригинально: «В студии – Илона СВЕРДУН. Сегодня день больших переговоров – у Виктора Ющенко побывал премьер Виктор Янукович и председатель Верховной Рады Александр Мороз. Нашлось время в президентском графике и для лидера оппозиции Юлии Тимошенко. Итогом стало обращение Виктора Ющенко в Конституционный суд. Около часа назад президент сообщил, что направляет в Конституционный суд представление по закону о Кабинете министров. Он просит признать документ неконституционным в целом и постатейно. Об этом он сообщил на брифинге журналистам». Каково?!

А вот концовка сюжета НТН: «Незадоволений президент і законом про імперативний мандат для депутатів місцевих рад. Але свій підпис під ним він поставив. Мовляв, документ підтримало 362 депутатів. Але причини ухвалення і така згуртованість навколо цього закону не зрозумілі». Это кому непонятно? Коллективу НТН? Им не объяснили?! Странно… В любом случае журналисты тоскуют, что Президент не порвал закон  на клочки.

Вторник, 6 февраля – оппозиция блокирует работу Верховной Рады. Важно дать как можно более объективную оценку  - кто прав? Оппозиция спасает страну от действий нечистого на руку правительства или идет кондовый пиар по взаимному согласию всех парламентских сторон?

Но телевизор выдает день бенефиса вовсе не оппозиции, а … хора им. Веревки, который должен был открыть очередную сессию Верховной Рады. Все каналы дали его в новостях. Только вот вопрос, а важно ли было, что доблестный хор задержали на 3 часа – в связи с блокированием трибуны представителями БЮТ и «НУ», требовавшими принятия закона по газотранспортной системе Украины? Ведь решались более важные вопросы. «Интер»,  эфир 6-го февраля: «СИНХРОН: Олександр ЛИТВИНЕНКО, артист оркестру Національного народного хору ім. Г.Верьовки: "Непорядок якийсь відчувається. Непорядок, ми завжди виконували вчасно цей гімн і були вільні. А тепер, я вже сказав, що такий час, що нам пора обідати". «Смешались в кучу кони, люди…».  Ну как можно сравнивать желудочные проблемы доблестного баяниста и  важнейшие проблемы, связанные с газотранспортной  магистралью страны?  Ведь так и непонятно, в итоге – Тимошенко – зачинщица бойкота парламентской трибуны – победила (вынудив аниткризовиков проголосовать за предложенный оппзицией закон), заставила злоумышленников сменить свои тайные планы или просто пропиарилась? Страна должна знать своих героев, но… только не в новостях.

На этой неделе было также еще  два знаковых события, которые требовали  освещения. Первое – премьер дал «взбучку» министру обороны Гриценко. «Плюсы» 7-го февраля  дали это весьма взвешенно:

«СТУДІЯ: У студії – Олександр ШИЛКО. Український прем’єр сьогодні публічно покритикував міністра оборони за його конфлікт із головою Верховної Ради. Зазвичай невдовзі після такої критики вже починають говорити про відставку міністра. Конфлікт між Гриценком та Морозом почався навколо розподілу майна Одеського інституту сухопутних військ. Частину майна Міноборони віддає фактично за побудову житла військових. Олександр Мороз проти того, аби інститут чіпали взагалі, і пропонує передати його Міністерству освіти.

ТИТРОВАНО: Олександр МОРОЗ, Голова Верховної ради України: "Особисто я був проти переведення інституту до Львова, тому що в основі цього рішення не покращення якості підготовки офіцерів, а претензії декого на землю у центрі Одеси. На мою думку, майно інституту має бути передане Міністерству освіти".

ТИТРОВАНО: Анатолій ГРИЦЕНКО, Міністр оборони України: "Такі заяви Мороза є абсолютно не компетентними і образливими. Можливо, таким чином спікер хоче пролобіювати інтереси одного з міністрів, який є членом Соцпартії, але цього не буде. Передати все майно інституту Міносвіти, означає практично перекреслити будь-які перспективи офіцерів одеського гарнізону на отримання житла".

РЕПОРТАЖ: Автор: Сергій КУДІМОВ. На засідання Кабміну міністр оборони Анатолій Гриценко прийшов у доброму гуморі. Він про щось весело теревенить зі своїм колегою – виконувачем обов`язків міністра закордонних справ Володимиром Огризком, аж поки у залі не з`являється прем`єр. За 5 хвилин Гриценкові не до сміху. Віктор Янукович пригадує оборонному міністрові старі гріхи – словесну дуель зі спікером Верховної Ради.

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, Прем’єр-міністр України: "З’ясовувати з ним стосунки через засоби масової інформації і висловлювати точку зору в образливій, я б сказав би так, формі – цього не треба робити. Я вам роблю зауваження і просив би вас публічно, публічно вибачитися перед Олександром Олександровичем. Ми поговоримо з вами".

РЕПОРТАЖ: Коріння конфлікту – Одеський інститут сухопутних військ. З Південної Пальміри він переїжджає до Львова. Отак, наприкінці січня Мороз уголос заявляє про потенційну загрозу інтересам держави. Майно військових, мовляв, треба передати Міносвіти, щоб не розікрали. Відповідь Гриценка гостра: спікерові не личить вдаватися до лобізму. Частину приміщень, – пояснює Гриценко, – планують бартером обміняти на житло для військовослужбовців. Решту залишити Мінобороні.

СИНХРОН: Анатолій ГРИЦЕНКО, міністр оборони України: "Я сказав: я готовий відкликати свою заяву, якщо це зробить першим Олександр Олександрович Мороз, оскільки він першим зробив звинувачення".

РЕПОРТАЖ: За збігом обставин, такі пасажі прем`єра "помаранчевим" міністрам не віщують нічого доброго. За телефонну розмову посеред засідання уряду на горіхи від Януковича дісталося колись ще міністрові юстиції Роману Зваричу. Екс-очільник МЗС Борис Тарасюк викликав незадоволення своїм сміхом. Незабаром обох звільнили.

СТУДІЯ: Відставки міністра оборони не виключає і глава президентського Секретаріату Віктор Балога.

ТИТРОВАНО: Віктор БАЛОГА, Глава Секретаріату Президента України: "Я не виключаю відставки міністра оборони, якщо особисті амбіції