День журналіста з одного боку - це свято. Адже колеги, які напружено працюють, заслуговують гарних слів за небайдужість до професії. А з іншого боку - це день, коли ми говоримо про проблеми у професії, бо хочемо мати право на об'єктивне донесення інформації до аудиторії. На жаль, останнім часом спостерігаємо негативні тенденції, на які впливає політична ситуація в країні. Є багато політиків чи бізнесменів, котрі «для себе» засновують газети, телеканали, інтернет-сайти. І журналістів вони розглядають як найманих працівників, яким можна «замовляти музику». Рівень політичної культури в багатьох політиків чи посадовців - незначний, відповідно, вони провокують створення багатьох медіа, які є політичними.

Але ж не варто забувати про ті ЗМІ та журналістів, які професійно працюють і виконують свій обов'язок. І вони останнім часом усе частіше потребують захисту, бо виникає все більше випадків порушень прав журналістів. Частішають інциденти із журналістами, а відповідальні особи, правоохоронці ніяк не реагують на ці події і проявляють бездіяльність. Національна спілка журналістів як найбільша медіаорганізація привертає увагу до таких небезпечних прецедентів. Ми хочемо обірвати цю тенденцію. Адже спершу бачимо молодиків у спортивному одязі, котрі приходять з підробленими журналістськими посвідченнями на виборчі дільниці, потім бачимо, як на мітингах лупцюють журналістів. А що буде наступною тенденцією? Коли чекати погромів редакцій?  Ми хочемо застерегти від таких наслідків: політики мають право на будь-які дії, але між собою, а не вбачати в журналістах суб'єктів політичної гри. Бо часто політики звинувачують журналіста у симпатії до свого опонента тільки через те, що він узяв коментар чи інтерв'ю.  Місія  медіа - донести інформацію про погляди тієї чи іншої сторони.

Оскільки Національна спілка журналістів є громадською організацією, то головним інструментом захисту у нас є поголос, привернення уваги. Безпосередньо робити якісь дії, карати кривдників ми не можемо. Всі владні повноваження тут - у правоохоронців. Тож НСЖУ публічно привертає увагу правоохоронних органів до фактів порушення прав журналістів і закликає активніше і ефективніше працювати.

В нас країна прецедентів. Якщо на всю країну буде інформація про покарання молодика, що на центральному майдані Києва бив журналістів, то це буде найкращим уроком для інших. Якщо ж він залишиться безкарним, то ця безкарність перейде до найдальших куточків.

У нас також загрозливі тенденції щодо свободи слова. Політики всіх кольорів розглядають ЗМІ як засоби агітації та пропаганди. А при загальних настроях у суспільстві та інтересі до грошей, в журналістському середовищі також виникає певне бачення: якщо є роботодавець і платить зарплату, то йому слід забезпечувати інформаційну перевагу.

В нашому суспільстві немає цивілізованої політичної системи, а отже медіа розглядаються як доповнення до політичної сфери. Тому якщо ми зможемо підвищити рівень політичної культури і медіабізнесом будуть займатися професіонали, тільки тоді зможемо говорити про незалежну журналістику.

Сергій Томіленко, перший секретар Національної спілки журналістів України,

З виступу в ефірі парламентського телеканалу «Рада» 6 червня 2013 р.