Трагічний фінал Бориса Березовського

Трагічний фінал Бориса Березовського

24 Березня 2013
10970
24 Березня 2013
17:22

Трагічний фінал Бориса Березовського

10970
Смерть Бориса Березовського сьогодні є головною російською новиною. Обговорюються версії трагедії. Чинні і відставні політики, опозиціонери, журналісти та аналітики розмірковують про ту роль, яку відіграв олігарх в новітній історії Росії та інших країн.
Трагічний фінал Бориса Березовського
Трагічний фінал Бориса Березовського

26 лютого 2012 року в Прощену неділю Борис Березовський опублікував на своїй сторінці в Facebook покаяння перед росіянами - «за жадібність», «за потоптану свободу слова», «за те, що привів до влади Володимира Путіна, не зміг побачити в ньому тирана і узурпатора».



Борис Березовський був одним із найвпливовіших політиків і бізнесменів в новітній історії Росії, та й не тільки Росії. Політолог Станіслав Бєлковський нагадує, що Березовський зіграв одну з ключових ролей під час Помаранчевої революції 2004 року.



​​

«Сірий кардинал»



«Сірий кардинал» в єльцинську епоху, «злий геній», «особистий ворог Володимира Путіна» - такі характеристики давали Березовському ЗМІ. Березовський був запеклим противником Путіна, вважаючи його «абсолютно випадковою людиною в цій величезній владі». Однак саме Борис Березовський і підконтрольні  йому тоді мас-медіа в ході президентських  виборів підтримували Путіна. А ще раніше привели до перемоги нову партію «Єдінство», яка пізніше об'єднавшись із партією «Отєчество - Вся Росія», стало провладною «Єдиною Росією». «Очевидно, що «Єдінство»  було привідним ременем до приведення до влади Путіна», - вважає опозиційний політик Борис Нємцов.



Конфлікт олігарха з новим політичним лідером Росії призвів до «вигнання» - з 2000 року Березовський жив у Великій Британії як політичний біженець і мав британський документ на ім'я Платона Єленіна. На батьківщині його встигли звинуватити у всіх смертних гріхах - від економічного шахрайства до спроби здійснення революції з насильницьким захопленням влади. Правоохоронні органи Росії неодноразово намагалися домогтися його видачі, проте цього так і не відбулося: вина олігарха по жодному зі звинувачень не була визнана британським судом.



Еміграція - початок кінця



Однак ті, хто був знайомий з Борисом Березовським, кажуть, що саме вимушена еміграція стала початком трагічного кінця олігарха, колись впливової політичної фігури. Відомо, що важким ударом для Березовського стала смерть його друга і бізнес-партнера Бадрі Патаркацишвілі. Як кажуть люди, які добре знали олігарха, останньою краплею, що спричинила його найтяжчу депресію, став програний процес проти Романа Абрамовича.



1999 рік: Борис Березовський і Роман Абрамович (праворуч) ще партнери (архівне фото)1999 1999 рік: Борис Березовський і Роман Абрамович (праворуч)

ще партнери (архівне фото)​​



«Кінець життя у Березовського досить трагічний. Він розорився і програв суд Абрамовичу. Крім того, він зрозумів, яку трагічну помилку зробив, коли підтримував Путіна. Він зіграв величезну роль у його обранні. - підкреслює опозиційний політик Борис Нємцов. - Хоча Путін заперечує, але це щира правда. Я не знаю обставин смерті Березовського, і ніхто цього поки що не знає. Але те, що він сказав, що він не бачить сенсу в цьому житті, мені в цілому зрозуміло».



В інтерв'ю телеканалу «Росія 24» його російский адвокат Олександр Добровінський заявив, що опальний олігарх, якому було 67 років, покінчив життя самогубством. Думки людей, які знали Бориса Березовського особисто, в оцінці цієї версії розділилися. Політолог Станіслав Бєлковський не виключає, що слова Добровінського можуть виявитися правдою.



«Він був людиною психологічно нестабільною, яка дуже потребувала компанії співрозмовників, інтелектуальних партнерів. І я вважаю, что в останні роки він залишився без таких. І звичайно він знаходився у стані найважчої психологічної кризи. Особливо після судового процесу, який він програв Роману Абрамовичу. Тому я  би не виключав такої версії», - припускає Бєлковський.



Розслідування обставин смерті: британська поліція перекрила проїзд до будинку Березовського в лондонському передмісті Аскот, 24 березня 2013 рокуРозслідування  

Розслідування обставин смерті: британська поліція перекрила проїзд до будинку Березовського в лондонському передмісті Аскот, 24 березня 2013 року​​



Березовський неодноразово обіцяв «крах путінському режиму» і «поганий кінець диктатору». З Лондона він закликав Путіна піти, називаючи його «своєю головною помилкою». У серпні 2012 року Березовський опублікував у «Живому журналі» відкритий лист Путіну, де, звертаючись до нього на «ти» і називаючи «Володею», закликав його, «як християнин християнина», виправдати Pussy Riot. Наступний  після цього запис в ЖЖ олігарха, датований 20 серпня, був останнім - у ньому міститься заклик бойкотувати Олімпіаду в Сочі.



Роль Березовського в історії



Реакція з Кремля на смерть Березовського була несподіваною. Телеканал «Росія 24» отримав по телефону коментар прес-секретаря президента Дмитра Пєскова: «Мені не відомо про будь-яку реакції президента Путіна на інформацію про смерть Березовського. Єдине, що я можу сказати, що в будь-якому разі інформація про смерть людини, якою б вона не була, позитивних емоцій, звичайно ж, викликати не може».



Потім, після паузи Пєсков додав: «Разом з тим, напевно, треба сказати, що якийсь час тому, може бути, пару місяців, Березовський передав Путіну лист, написаний ним особисто, в якому він визнав, що зробив дуже багато помилок, попросив у Путіна вибачення за ці помилки і також звернувся до Путіна з проханням про те, щоб отримати можливість повернутися на батьківщину».



«Борис Березовський був людиною непересічною, яскравим, незвичайним, дуже енергійним і харизматичним, - каже Борис Нємцов. - Він був азартним таким гравцем. Ми з ним дуже багато боролися, оскільки я був противником того олігархічного капіталізму, який він намагався в країні побудувати. Але я визнаю, що він був дуже незвичайною людиною. Не думаю, що він увійде в історію Росії як якийсь «злий геній». Геній навряд чи пропонував би Путіна як президента, але як людина активна, Березовський відіграв величезну роль в житті країни», - вважає Борис Нємцов.

 

Олена Матусова, «Радіо Свобода»

Фото - http://www.radiosvoboda.org

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Олена Матусова, «Радіо Свобода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10970
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду