Провідними темами, що висвітлювались у теленовинах 11-17 грудня, були:

-         Накладення Президентом вето на бюджет-2007

-         Намір Президента реформувати СБУ

-         Впровадження Кабміном експортних квот на зерно

-         Спроба Бориса Тарасюка скасувати рішення про свою відставку у суді

-         Призначення Нестора Шуфрича Міністром з питань надзвичайних ситуацій

-         Убивство директора ринку «Озерка» Володимира Воробйова

-         Зустріч Президента з представниками антикризової коаліції

-         Конфлікт у Київраді з приводу скасування нових тарифів на житлово-комунальні послуги

-         День спілкування Президента з пресою

-         Рішення ВР залишити на своїй посаді голову СБУ Ігоря Дріжчаного

-         Інцидент із кабінетом народного депутата Юлії Ковальової, у вікно якого залетіла куля

-         Призначення Валерія Хорошковського Першим заступником Секретаря РНБОУ

-         Виступи проти НАТО в Криму

-         Поїздка Міністра НС Нестора Шуфрича на Чорнобильську АЕС

Також слід виокремити групу тем «протистояння у найвищих ешелонах влади», які висвітлювались на прикладі деяких перелічених вище та інших політичних подій. Серед головних аспектів цієї теми можна назвати перегляд політичної реформи (дискусії на цю тему були спричинені висловлюваннями Президента під час Дня спілкування з пресою) та перспективу дострокових парламентських виборів.

Нагадаємо, 6 грудня Верховна Рада ухвалила Закон «Про державний бюджет на 2007 рік». 11 грудня головні дискусії точились навколо того, чи підпише глава держави бюджет, чи поверне до Верховної Ради, чи скористається порадою Юлії Тимошенко не ветувати й не підписувати закон, таким чином знявши з себе відповідальність. Саме останньому, а також вимогам БЮТ до більшості ухвалити закон про опозицію та підписати закон про тимчасові слідчі комісії, були присвячені перші сюжети у прайм-таймових випусках «ТСН» на «1+1» (автор – Станіслав Ясинський) та «Подробностей» на «Інтері» (автор – Анастасія Образцова). Обидва журналісти подали позицію Тимошенко та Мороза, не подавши позиції Президента (або бодай Секретаріату) та прогнозу їх дій щодо бюджету. ТРК «Україна» сформувала сюжет із тез і синхронів:  (2 (! – О.Д.) синхрони Юлії Тимошенко, по одному – О.Мороза та голови бюджетного комітету ВР В.Макеєнка), що наголошували на неприпустимості накладання вето на бюджет. Зокрема, порівняно довгий синхрон Тимошенко із її позицією та критикою можливого рішення Президента. Думку «регіонала» Володимира Макеєнко в цьому сюжеті було приписано всьому бюджетному комітетові: «В бюджетном комитете, однако, уверены: Президент не воспользуется правом вето относительно бюджета 2007, ведь во время разработки документа учтены практически все его пожелания и поправки»; у синхроні Макеєнка також містилось твердження «90% пропозицій Президента до бюджету враховано», що мало б поставити під сумнів серйозність мотивації відмови Президента. Позицію «Нашої України» (синхрон Олександра Чорноволенка, фракція «НУ») подав канал НТН (сюжет Руслана Кухарчука, Івана Єрмакова – найбільш збалансований з усіх, присвячених долі бюджету в цей день); почавши саме з позиції пропрезидентської сили, журналісти НТН єдині вибудували сюжет адекватно, адже черга була саме за рішенням Президента. Характерно, що практично всі телеканали воліли не конкретизувати причин, з яких Президент може не підписати бюджет; лише Перший канал назвав один із аргументів, озвучених раніше представниками Банкової («Раніше Президент Ющенко заявляв, що не підпише держбюджет-2007, якщо у ньому не підвищать прожитковий мінімум із 395 до 434 гривень.»)

Про президентське вето стало відомо увечері того ж дня (відповідна новина була розповсюджена прес-службою Президента), однак спрогнозувати саме таке рішення не вдалось жодному з каналів. Відтак, ветування бюджету стало однією з топ-тем 12 грудня, разом із запеклим протистоянням у Київській міській раді. Так, у «Вікнах» СТБ сюжет на бюджетну тему йшов третім (перші два – про конфіскацію автомобіля у неплатника в Донецьку та війну в Київраді); зміст події журналістка Ольга Червакова намагалась викласти переважно через синхрони, сформулювавши на початку сюжету її суть таким чином: «Президент поставив хрест на бюджеті наступного року. Одразу після ухвалення документу в президентському Секретаріаті наголошували, що і підписання, і ветування зазначеного паперу однаково невигідне голові держави. Та Банкова обрала останній, найконфліктніший варіант...» Насправді ж на своєму брифінгу в день ухвалення бюджету керівник служби соціально-економічного розвитку СП Шлапак чітко висловив намір рекомендувати Президентові бюджет не підписувати.

У підводці до сюжету Тетяни Анкудінової (ICTV) ведуча Олена Фроляк наголосила на «історичності» події: «Вперше за часи незалежності України за 20 днів до нового року глава держави відправляє законопроект про державний кошторис на доопрацювання у Верховну Раду. Таким чином, якщо депутати не встигнуть розглянути всі пропозиції Віктора Ющенка, 2007 рік почнеться за цифрами 2006...». Наприкінці сюжету авторка спробувала проаналізувати наслідки президентського рішення: «Найболючіше на затримку фінансового документа відреагують місцеві бюджети. Вони якраз можуть і не встигнути ухвалити та перерахувати нові цифри соціальних виплат...». Тим часом, до експертної оцінки можливих наслідків повернення бюджету до ВР канали не звертались; різні канали використовували у своїх сюжетах одні й ті самі або близькі за змістом синхрони Віктора Ющенка, Євгена Кушнарьова, Ксенії Ляпіної та Володимира Макеєнка. 

Кореспондент 5 каналу Ольга Кошеленко створила у своєму сюжеті віртуальний міні-конфлікт всередині «антикризової коаліції»: «Такий крок антикризова коаліція назвала політичним, і собі розпочала пошуки політичного виходу. Для подолання вето необхідні 300 голосів – це значно більше, ніж є в коаліції. Нестачу чільники більшості сподівалися отримати від лояльних депутатів з БЮТу та «Нашої України». Їхній запал погасила координатор більшості.

Синхрон: Р.Богатирьова: Если бы так легко можно было собрать 300 голосов, мы бы могли не вести диалога с Президентом и отбросить все предложения, если у нас есть 300 голосов, преодолеть вето. Я думаю, это желание и естественное желание, но, к сожалению, реалии говорят о том, что нам нужно идти путем диалога и поиска компромисса и оптимальных решений с Президентом страны». Навіщо журналістові моделювати фабулу, не засновану на реальних подіях (а лише на власному припущенні щодо сподівань певних «чільників більшості» та висловлюванні Раїси Богатирьової, яка, до речі, також належить до категорії «чільників»)?

Зустріч Президента з керівниками силових структур, що відбулась у понеділок, не стала топ-темою, очевидно, через обмеженість інформації, адже журналісти туди допущені не були. Тому те, що передали телеканали 11 грудня, зводилось переважно до офіціозу президентської прес-служби. Канал НТН вдався до трактування дій Президента, натякаючи на те, що вони є частиною «війни у верхах»: «Президент хоче змін у силових структурах і більшого контролю над ними. Принаймні, він підтримує рішення реформувати Службу безпеки. А розробити план дій має спеціально створена національна комісія. Про це сказав Віктор Ющенко під час сьогоднішньої зустрічі із силовиками». Тим часом, деякі канали взагалі відмовились від висвітлення закритої зустрічі.  Детальніше ця тема була розкрита у підсумкових тижневих програмах (див. нижче).

У «Фактах» на ICTV 13 грудня топ-темою стала полеміка між урядом і Президентом щодо вдосконалення бюджету. З наведеної інформації випливало, що Віктор Ющенко налаштований на компроміс та конструктивну співпрацю («Віктор Ющенко... радить вгамувати емоції і шукати компроміс. Глава держави впевнений, що за кілька днів у парламенті можна узгодити його поправки і провести прийнятний для всіх закон. Ющенко ще раз нагадав, що його пропозиції стосуються розміру пенсій, мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. У Секретаріаті президента називають можливим перерахунок бюджетних статей ще до нового року», - підводка), тоді як уряд свідомо йде на конфронтацію та відкидає ініціативи примирення («В Кабінеті міністрів порахували: президентські поправки до бюджету-2007 коштуватимуть 10 мільярдів гривень. Знайти ці гроші неможливо, – стверджує Прем’єр. Він звинуватив Віктора Ющенка в популізмі. Тому урядовці компромісу з Президентом не шукатимуть. Міністри вже давно не бачили свого шефа в гніві. Сьогодні Янукович кричав і стукав кулаком по столу. Заяви опозиції та вето президента не на жарт розлютили Прем’єра», - сюжет Тетяни Анкудінової). Аналізу того, наскільки реальна названа урядовцями цифра витрат на президентські поправки, і де, на думку Банкової, можна взяти ці гроші, у сюжеті не було.

Натомість, позицію Секретаріату розтлумачив Осман Пашаєв у сюжеті «Вікон» СТБ: «Свою ціну компромісу сьогодні назвали в Секретаріаті президента. 8,5 мільярдів гривень, яких не вистачає на виконання вимог Ющенка, там запропонували взяти, скоротивши виплати на інновації та відмовившись від ремонту донецького і дніпропетровського аеропортів». Нарешті, у «ТСН» («1+1») з’явилась експертна оцінка бюджету. Підводкою до коментарів Ярослава Жаліла та Олекси Підлуцького, що  містили саме економічну оцінку закону, були такі слова: «Економісти вбачають у кроці президента політичне підґрунтя. Вони кажуть, що затверджений парламентом закон є класичним бюджетом розвитку, хоча виконання такого бюджету вимагає від народу високого рівня довіри до влади. А українці владі довіряють все менше». В наведених далі коментарях  еспертів не було позитивної  оцінки  президентського вето.  

Гостем студії «ТСН» 13 грудня була Юлія Тимошенко. У розмові з ведучою Аллою Мазур лідерка опозиції пояснила, чому БЮТ не голосує за бюджет, але й воліє, аби документ набув чинності з 1 січня, а також які саме недоліки її політична сила вбачає в запропонованому «антикризовою» коаліцією бюджеті.

Низку інформаційних приводів подарував пресі Президент, спілкуючись із журналістами 14 грудня. День спілкування з пресою став топ-темою в більшості прайм-таймових випусків новин. Серед месседжів Ющенка в новинах особливо наголошували на необхідності скасувати або допрацювати політреформу («Інтер» побудував на цьому сюжет), готовності знов балотуватись на пост Президента, оцінці подій у Київраді та заяві про те, що Віктор Андрійович знає своїх отруйників, і їх уже можна було б затримати. Другою темою дня стало рішення Верховної Ради залишити Ігоря Дріжчаного на посаді голови СБУ. При цьому телеканали не  заглиблювалися в те,  яким чином,  не отримавши згоди парламенту на відставку Дріжчаного, Президент міг вже призначити останнього заступником голови РНБОУ. Між тим у докладному сюжеті на  тему звільнення у «ТСН»і, зокрема, містилося звинувачення представників парламентської коаліції у «підкиданні хмизу у вогонь конфронтації».

15 грудня відбулась зустріч представників «антикризової» коаліції з Президентом, однак, оскільки тривала вона майже до 21 години, в більшості праймових випусків новин дати розгорнуту інформацію про неї не встигли. Повноцінний сюжет вийшов лише на СТБ, о 22.00. (автор -Маргарита Ситник); у ньому було наведено доволі сумнівне свідчення ймовірності порозуміння між коаліцією і Президентом: «Водночас Ющенко продемонстрував, що може й закрити очі на старі образи. Сьогодні він повернув до Вищої ради юстиції соратників Леоніда Кучми – Степана Гавриша та Олександра Задорожнього». Гавриш і Задорожній – далеко не перші соратники Кучми, яких Президент узяв у свою команду, і навряд чи можна вважати їх уведення до Вищої ради юстиції реверансом у бік  саме «біло-блакитних» (до того ж, ані Гавриш, ані Задорожній не є близькими до «донецьких», а от до есдеків…).

 У «Подробностях», «ТСН» та «Вчасно» (НТН) найсвіжіша інформація про подію передавалась телемостом.  

Ще однією провідною темою дня стала невдала спроба Верховної Ради подолати президентське вето на бюджет. Не залишили без уваги й заяву Ющенка на засіданні РНБОУ щодо корупції в податковій адміністрації. Наприклад, у повідомленні «ТСН» йшлося, що «...загрозою національній безпеці держави Ющенко назвав ситуацію із поверненням податку на додану вартість. Цей процес, – вважає він, – перейшов у ручне управління. Відкриваючи засідання Ради нацбезпеки і оборони, президент звинуватив податкову адміністрацію України у корупції. Причина гнівної заяви – стрімке збільшення відсотка невідшкодованого ПДВ. За інформацією президента, на кінець жовтня ця сума становила понад 7 мільярдів гривень, що в півтора рази більше ніж за цей же період торік». Виклад цієї ситуації у новинах НТН та деяких інших каналів був значно менш конкретним; більшість каналів навела синхрон Віктора Ющенка. Проте, збалансувати позицію Президента коментарем представників ДПА або перевірити названі головою держави цифри чомусь не здогадались (не захотіли?).

16 грудня у своїй телеколонці в «Событиях» (ТРК «Україна») ведуча Наталія Кондратюк поклала відповідальність за недоліки нового бюджету на попередні «помаранчеві» уряди: «Лишних пару миллиардов долларов на увеличение выплат не наскрести по государственным сусекам. Там пусто. «Криворожсталь» уже доели, остался «Укртелеком» да еще парочка предприятий, которые как золотовалютный резерв. Если пустить с молотка, то опомнишься, когда процесс переваривания закончиться, а кушать захочется опять. Только уже не за что будет. Вопрос: куда делись завоевания, которых гордо рапортовали два «оранжевых» правительства?». Для обґрунтування критики дій Президента були залучені «правильні» коментарі експертів – директора «Агентства моделювання ситуацій» Віталія Бали («Факт ветирования – это конвертация политических амбиций в экономическую плоскость. В этом случае мы уже говорим об угрозе национальной безопасности. Борьба за полномочия, которая вылилась в ветирование президентом закона о госбюджете, может существенно повлиять на экономику государства, вплоть до ее парализации...») та директора Української філії «Інституту країн СНД» Володимира Корнілова. Проаналізувала Наталія Кондратюк і перспективи, які чекають на вітчизняну політику у разі, якщо бюджет не буде ухвалено – зокрема, й дострокові вибори. У цьому випадку, на її думку, на Президента та його партію чекає поразка. Згадка про ймовірні спроби «помаранчевих» перетягти до себе соціалістів («Расколоть антикризисную коалицию президентский Секретариат попытаться может. Но вряд ли у него это получится. Социалисты склерозом не страдают. «Оранжевый» период своей политжизни помнят хорошо».) могла свідчити про те, що «біло-блакитні» всерйоз стурбовані кооперуванням соціалістів із «помаранчевими» під час голосування за Закон про визнання Голодомору.

У підсумкових тижневих програмах провідними політичними темами були :

-  Протистояння між Президентом і урядом («Інтер» (в контексті Дня спілкування з пресою), ICTV (з акцентом на дострокові вибори) - топ-тема, «1+1» - друга тема);

- Антинатовські акції в Криму («Інтер» - друга тема);

- Судова реформа («Інтер»);  

- Бюджет («1+1» - топ-тема, ICTV – стисло, «Інтер» - в контексті теми протистояння);

- Нові призначення («1+1»);

- Реформа СБУ («1+1», ICTV (стисло; конфлікт навколо Дріжчаного);

- Експорт зерна («1+1»);

- Боротьба в Київраді (ICTV);

«Факти тижня з Оксаною Соколовою» (ICTV) розпочались із доволі ризикованого твердження про високу ймовірність дострокових виборів навесні 2007 року. Відтоді, як дострокові вибори знов, як і в липні 2006-го, стали популярною темою для преси та кулуарних розмов, акценти в обговорюваних питаннях змістились від «чи будуть вибори-2007?» до «кому вигідно роздмухувати тему виборів-2007?», адже об’єктивних підстав вважати, що Президент зможе результативно розпустити Верховну Раду та відправити уряд у відставку, немає. У підводці до сюжету Віктора Сороки (в якому було більше метафор і тропів, ніж аналізу політичної ситуації) Оксана Соколова сказала: «Нові вибори вже навесні. Цього тижня про розпуск парламенту в політичному світі не говорив хіба що лінивий. Тон задав президент. Віктор Ющенко заявив: якщо виникнуть обставини, передбачені Конституцією, розпуск парламенту очевидний. На сьогодні цих обставин немає, – уточнив вже наступного дня прем’єр Янукович. Втім зрозуміло, що в разі продовження перетягування владного канату, вони неодмінно знайдуться. Боротьба двох центрів впливу в країні не може тривати безкінечно. Президент відверто називає їх «холодною війною». У «круглі столи», очевидно, вірить все менше, а тому дедалі голосніше говорить про скасування політреформи. Власне, нині всі чекають на рішення Конституційного суду, який має відповісти на запитання: законно було змінено Конституцію два роки тому чи ні? Чи можливе скасування політреформи і наскільки вірогідні нові дострокові парламентські вибори».

Видається, ведуча поєднала в цьому описі дві зовсім різні теми, які насправді не є прямо взаємозалежні, хоча теоретично перше може за певних обставин потягти за собою друге – скасування політреформи та дострокові вибори. З сюжету Віктора Сороки варто виокремити прогностичну частину. На думку автора, є декілька сценаріїв розвитку подій: «Можна і без скасування реформи прийняти компромісні закони: про Кабмін, Президента та опозицію. І так зняти всі суперечливі моменти. Можна нічого не змінювати, і тоді війна триватиме. Ще один варіант – винести вдосконалену Конституцію на всенародний референдум. Однак цей шлях має шанси на успіх лише в країні, де панує загальнонаціональний консенсус. А в нас проти кожного лома є прийом – інший лом. Референдум щодо Конституції – референдум щодо НАТО і російської мови. Скасування реформи – масові протести і Майдан-2». Два коментарі експертів (політологів), використані в сюжеті, мали описовий характер (трактування поточної ситуації), а не прогностичний. У короткому усному повідомленні про президентське вето на бюджет було ще раз наголошено на зв’язку між черговим роздмухуванням теми НАТО в Криму та цим рішенням Віктора Ющенка : «Президент не підписав головного фінансового документа наступного року – наклав вето і повернув до парламенту. Автори бюджету – «анктикризовики» – зробили постріли у відповідь і витягнули з рукава давні козирі: питання мови та референдум щодо НАТО». Слід зазначити, що в розгорнутому «інтерівському» сюжеті (див. нижче) цієї версії не було, хоча вона досить очевидна.

У програмі «ТСН. Підсумки» («1+1») 17 грудня був найбільше відчутний перекіс на користь Банкової у тлумаченні подій тижня. Так, у сюжеті Сергія Швеця на користь рішення Президента висловився... БЮТівець Сергій Терьохін: «Проект зауважень до бюджету на 18 сторінках, які зупиняють купу програм, яких ми просто не зловили в бюджетнім процесі. Які коштують приблизно 15 мільярдів гривень. І не обраховані в видатках. Які зупиняють такі перли, як забавка, там, для пана Папієва зробити, там, недержавний пенсійний фонд для бюрократів на 200 мільйонів. Ну, і так далі, і так далі. Тому я вважаю, що правильно президент поступив, показав, хто в хаті хазяїн. Правильно» (підкреслено «ТК»). Таке визнання члена БЮТ для команди Президента, звісно, було дуже доречне.  Адже, як уже було сказано вище, офіційна позиція Блоку Юлії Тимошенко полягала в тому, що Президент мав залишити закон про бюджет-2007 не підписаним, аби коаліція взяла на себе повну політичну відповідальність за його виконання. Співвідношення коментарів експертів щодо бюджету в сюжеті також виходило на користь сторони Президента.

Ольга Кашпор у своєму сюжеті на тему запровадження експортних квот на зерно сформулювала роль Президента в цій історії так: «У ситуацію втрутився і Президент, заявивши, що готовий дискутувати про квотування урядом експорту зерна. І хотів би, щоб Кабмін у зерновому питанні не наступав знову на граблі. І не намагався встановити контроль над ринком зерна через кілька лояльних до себе компаній-експортерів». Відразу після цього – інформація про те, що уряд начебто натиснув на зернотрейдерів і порекомендував їм «припнути язика... після урядового візиту до США. Стратегічні партнери дорікнули Кабміну не ринковими методами керування. Повернувшись на батьківщину, Прем’єр начебто пообіцяв трейдерам залагодити конфлікт, тільки тихенько – без преси». Таким чином, уряд одночасно звинувачено в непрозорих і, фактично, корупційних діях (вустами Президента, без посилання на конкретне джерело)  та в тиску на зернотрейдерів і намаганні укласти з ними «підкилимну» угоду. Президент тут постав, як рятівник галузі; водночас, на початку сюжету відкритим текстом було сказано, що запровадження обмежень на експорт зерна може стати перешкодою на шляху України до СОТ, оскільки «на Заході таких ручних методів на ринку давно не розуміють».

Тема кадрових ротацій та призначень у підсумковій «ТСН» була подана дещо заплутано.  Олесь Терещенко: «У президентській з’явився... Валерій Хорошковський. Тепер співвласник телеканалу «Інтер» буде в секретаріаті РНБО першим заступником Віталія Гайдука, засновника ІСД. Потужний тандем. Причому Хорошковський завдяки зв’язкам у Росії може не дати уряду монополізувати контакти з сусідом. І відповідь Януковича така – відданий «есдек» Нестор Шуфрич на посаді напівсилового Міністерства із надзвичайних ситуацій... Тепер інші можливі резони. Поява в уряді уже другого «есдека» після міністра праці Папієва наштовхує на думку про поновлення союзу «Регіонів» та призабутої СДПУ(о), хоча це в коаліції заперечують. Крім того, закарпатець Шуфрич – особиста шпилька його попереднику – закарпатцю Балозі». Припущення, які зробив у наведеному пасажі пан Терещенко, балансували на межі  вмотивованості, хоча не  всі вищевикладені твердження ведучого було подано саме як версії, а не доконаний факт.  Наприклад, саме як твердження було подано думку про призначення Шуфрича у відповідь на призначення Хорошковського. Але аргументів саме такій трактовці події ми не почули. Між тим, насправді  це  було б геть неадекватною «помстою».  Валерій Хорошковський – фахівец