Члени робочої групи з розробки рекомендацій щодо застосування статті 171 Кримінального кодексу України обговорили низку рекомендацій і вирішили звернутися до Національної школи суддів за експертною оцінкою та тлумаченням спірних питань щодо застосування статті 171 ККУ. Про це йшлося на черговому розширеному засіданні робочої групи, яка відбулася у рамках програми «Відкрита розмова» 13 березня в «Укрінформі».

У розширеному засіданні робочої групи взяли участь медіа-юристи, адвокати, представники громадських об'єднань і журналістських організацій, МВС та Генпрокуратури. На засідання було винесено обговорення розслідування двох справ: інцидентів з побиття фотографа порталу tochka.net Віталія Лазебника та нападу на журналіста телеканалу «Інтер» Романа Бочкалу, а також різні підходи у застосуванні статті 171 ККУ.

Застосування ст.171 ККУ все ще залишається предметом дискусії

Тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділу ГСУ МВС України Ігор Калантай доповів присутнім про стан розслідування вище зазначених справ. Щодо справи Віталія Лазебника слідство ще триває. ГПУ не вбачає підстав для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 171 ККУ з одночасним її порушенням,оскільки не здобуто доказів про те, що пан Лазебник є журналістом. Щодо Романа Бочкали досудове слідство теж триває. Також 9 січня 2013 року слідчий відділ Броварського міського відділу міліції вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 171 ККУ, факт про те, що заступник голови Броварської  РДА Микола Миронець зіштовхнув зі сходів журналіста телеканалу «Інтер».

 Тетяна Котюжинська вважає, що кваліфікувати злочини проти журналістів треба за всіма законодавчими актами

«Важливо розібратися, у яких випадках повинна застосовуватися 171 стаття - за журналістську діяльність, чи за щось, пов'язане з журналістом», - зазначила президент Асоціації медіа-юристів Тетяна Котюжинська. Вона звернула увагу на те, що правоохоронні органи під час кваліфікації злочинів проти представників ЗМІ не завжди посилаються на всі законодавчі акти, які стосуються захисту прав журналістів, а тільки на окремі з них.

Медіа-юрист Людмила Опришко запропонувала правоохоронцям враховувати й рекомендації Ради Європи, а також доповнити статтю 171 Кримінального кодексу приміткою, яка б чітко визначали, кого слід вважати журналістом.

Адвокат Олег Березюк зазначив, що треба розширити склад ст. 171, щоб захищати не тільки професійну законну діяльність журналіста, а й встановити відповідальність за напад на журналістів, за вбивство журналіста, щоб це було передбачено саме в ККУ.

Тетяна Котюжинська підсумувала всі рекомендації правоохоронцям, які можуть полегшити під час слідства кваліфікування представників ЗМІ як журналістів і визначити, чи справді вони займалися професійною діяльністю. Зокрема, йшлося, за допомогою яких процесуальних засобів слідчий може встановити, що особа є журналістом: допит потерпілого та його керівника, довідка про членство у журналістській професійній або творчій організації.

Законність збору та поширення інформації краще тлумачити через журналістську діяльність. Треба встановити, що ця діяльність здійснювалася систематично, визначити, що журналіст чи фотограф постійно щось публікує. Треба підтвердити стійкі зв'язки в інформаційному ланцюжку: що дійсно є збір інформації, що він здійснювався законно і що було поширення інформації, і це було систематично. Ще може бути як доказ довідка про заробітну плату чи гонорар саме за журналістську роботу. Міліція наголошувала на редакційному завданні, яке може засвідчити керівник.

Щодо права на отримання інформації. Перешкоджання діяльності журналістів, може зашкодити не тільки їм особисто, а в першу чергу суспільству, яке через це не отримає повної інформації.

Щодо з'ясування питання умислу, зокрема посадових осіб (приміром УДО). Члени робочої групи рекомендують повноваження посадових осіб тлумачити вузько, а охорону журналістської діяльності мають тлумачитися широко.

Щодо визначення складу злочину, тлумачення поняття «журналіст» варто застосувати не тільки  закон про держпідтримку ЗМІ, а  весь комплекс законодавства, а також рекомендації Ради Європи.

Учасники засідання також рекомендують слідчим подумати над тим, що таке розумний термін слідства і як його визначити, адже по новому КПК можна оскаржувати бездіяльність слідства.

Що ж стосується примітки до ст. 171 щодо визначення поняття «журналіст», то юристи вважають, що це можна зробити по аналогії зі статтею, яка визначає відповідальність посадових службових осіб. Зараз зареєстровано законопроект Миколи Катеринчука про захист професійної діяльності журналістів, в якому є внесення змін і доповнень до ст. 171, зокрема і щодо поняття «журналіст».

На думку Тетяни Котюжинської, забезпечити захист журналістів має не стільки покарання, скільки системна робота. «Чомусь проти одних дуже швидко застосовується ст.171 і рішення суду, а щодо інших - це якісь незрозумілі процесуальні рухи заради процесуальних рухів», - сказала вона.

Члени робочої групи з розробки рекомендацій щодо застосування статті 171 Кримінального кодексу України продовжать обговорення питань захисту прав представників медіа на наступному засіданні, під час якого також планується розглянути висновки та пропозиції Національної школи суддів.

«Детектор медіа»