Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко став лауреатом премії «Вільна преса Східної Європи-2013», яка вручається журналістам і мас-медіа Росії, Білорусі, України, Азербайджану і Вірменії. Про це йдеться в повідомленні організаторів премії.

Крім нього лауреатами премій «Вільна преса Східної Європи» імені Герда Буцеріуса та «Вільна преса Росії» у 2013 році стали російські журналісти Олена Костюченко («Новая газета») та Олександр Ґольц («Еженедельный журнал»), редакція російської газети «Якутск печерний», а також азербайджанські журналісти Таміна Таґізаде (незалежний журналіст) і Мехман Хусейнов (фотожурналіст).

Таке рішення прийняло міжнародне журі у складі Фалька Бомсдорфа (Мюнхен), Йо Грьобеля (Берлін), Ґро Хольма (Осло), Штефані Шиффер (Берлін), Тео Зоммера (Гамбург), Вібеке Шперлінг (Осло, Копенгаген), Міхаеля Туманна (Стамбул) і Рейнхарда Фезера (Франкфурт-на-Майні).

Загальний грошовий фонд премії цього року становить 70 тис. євро. Церемонія нагородження лауреатів відбудеться в Норвезькому нобелівському інституті в Осло 20 червня 2013 року.

Премія імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність. Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі. З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» імені Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії».

Нагадаємо, від України у 2011 році лауреатом премії «Вільна преса Східної Європи» стала шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова, у 2012 році - журнал «Український тиждень».

Довідка організаторів премії про лауреатів:

Олена Костюченко (1987) є одним з найбільш талановитих молодих журналістів-розслідувачів у Росії. Працює в «Новой газете» із 17 років, також має власний блог. Пише на різні теми, починаючи від історії Михайла Бекетова і Хімкінського лісу та закінчуючи бійкою на Кущевській. Пише про життя проституток, які працюють на трасах та про занедбані лікарні. Є захисником прав геїв. Костюченко першою з журналістів написала про російський панк-гурт Pussy Riot. Пише про зв'язки між організованою злочинністю і корумпованою владою. За свою журналістську діяльність зазнавала нападів і була арештована. Олену Костюченко номінувала Норвезький Гельсінський комітет і Фонд прав людини в Осло, а також редактор московського видавничого дому «Корпус» Ілля Крігер.

Олександр Ґольц (1955) є політичним оглядачем і головним редактором інтернет-видання «Еженедельный журнал». Пише про складну й закриту тему озброєння і збройних сил. Незважаючи на роки опору й нападів, Ґольц залишився вірним принципу правдивості фактів. Олександра Ґольца номінував журналіст Клаус-Хельге Донат.

«Якутск вечерний» - тижневик, що видається з 1994 року в Республіці Саха (Якутія). Під керівництвом головного редактора Марії Іванової газета охоплює теми нищення довкілля і корупції. Узимку 2011/2012 газета відправила свого власного кореспондента до Москви висвітлювати столичні акції протесту. До цього видання виступало проти встановлення монументу Сталіну. У 2005 році газета подала до суду на міську адміністрацію за надмірно жорстке оподаткування громадян. Тижневик втягнуто в низку судових справ. «Якутск вечерний» було номіновано Моріцом Ґатманном у Москві.

Сергій Лещенко (1980) є одним з найкращих журналістів-розслідувачів в Україні. Пише для інтернет-видання «Українська правда», де є також редактором. Лещенко є одним з найактивніших блогерів у своєму виданні. Пише детальні матеріали про корупцію серед владних еліт. Під час підготовки до Євро-2012 написав серію критичних статей про те, хто виграв контракти і що заробив на цьому. Як журналіст він неупереджений і надає перевагу об'єктивному опису. Має розуміння політичної ситуації в Україні і підтримує необхідну дистанцію від влади й опозиції. Сергія Лещенка номінувала Хайке Дьорренбехер, голова Німецького товариства східноєвропейських досліджень у Берліні.

Таміна Таґізаде (1982) є незалежним журналістом з міста Гянджа на півночі Азербайджану. Захищає права громадськості, часто на шкоду самій собі. Незважаючи на репресії консервативної авторитарної адміністрації, Таґізаде продовжує свою журналістську діяльність. Має власний блог, у якому виступає як коментатор і оглядач. Роками була координатором, журналістом і редактором Медіацентру Гянджі. Нині працює для азербайджанської служби «Радіо Свобода» і для сайту civil-forum.az, де є також відеоредактором. Таміну Таґізаде номінувало Посольство Німеччини в Азербайджані.

Мехман Хусейнов (1990) є фотожурналістом, його експресивні фото- й відеороботи показують різні аспекти життя в Азербайджані, засвідчують зловживання правами людини. Його документальні кадри знесення будинків перед проведенням Євробачення в Баку у 2012 році схвилювали громадськість, але його за це було затримано за хуліганство. Його відпустили, але через кілька днів проти нього було вжито більш жорсткі заходи. Хусейнов має власний канал на YouTube і працює для Інституту свободи і безпеки репортерів і для новинної агенції «Туран». Мехмана Хусейнова номінував журналіст Замін Хасі з Баку.

«Детектор медіа»