В ефірі радіо «Львівська Хвиля» ведучий Андрій Великий та журналіст, медіа-експерт і викладач кафедри журналістики УКУ Отар Довженко говорили про цифрове телебачення.

Згідно з підписаною 2006 року угодою країн - членів Міжнародної спілки електрозв'язку «Женева-2006», Україна має перейти на цифрове ефірне мовлення до 17 липня 2015 року. Тоді аналогове телебачення буде вимкнено.

- Отаре, що ж таке це цифрове телебачення?

- Найголовніше, що треба знати, проблема 2015 року стосується тільки тих, хто ловить ефірний сигнал. Тих людей, у яких є кабельне, супутникове чи телебачення через Інтернет, це не зачепить. Свій маленький апокаліпсис був у користувачів провайдера «Воля», який теж запровадив перехід на цифровий зв'язок. Цю історію називали репетицією 2015 року, адже у всіх людей, які не поставили собі ці адаптери, просто зникло телебачення. Вони були шоковані, не знали, за що мають платити. Був великий скандал - і потім «Воля» мусила їм якимось чином це компенсувати. 

- Цифрове телебачення, як воно до нас потрапляє?

- Ідеться про те саме ефірне телебачення, яке ми маємо зараз. Те найперше, що з'явилося 80 років тому, яке транслюється в ефірі, не через космос. Хоча супутникова ланка в системі передачі цього цифрового сигналу все-таки є. Між центральною головною київською станцією і ретрансляторами сигнал буде передаватися через супутник. 

- Як із покриттям цифрового телебачення?

- Цифровий передавач потужніший - він покриває в чотири рази більшу територію, ніж аналоговий. Цифровий стандарт є елементом сучасних комунікацій. Тож маємо цифровий телефонний зв'язок, скоро матимемо цифрове радіо. Але телебачення переходить на «цифру» з 1990-х. Тобто, у США це почалося 1996 року і завершилося 2009-го. У нас такий старт був у 2012 році, а завершення очікуємо у 2015-му. 

- У США вимкнули аналогове телебачення 12 червня торік. 12 мільйонів американців не були до цього готові, хоча там тривала потужна трирічна кампанія. Тюнер коштував 40 доларів, кращий - 50. А в нас він коштує 600 грн. В Америці розпочалася паніка, люди не розуміли, що відбувається. Два мільйони осіб так і не відновили собі телебачення. А 10 мільйонів придбали тюнери. У нашій державі ми зможемо отримати цивілізований перехід на цифрове телебачення?

- Підхід нашої влади до цього приблизно такий самий, як і до всього іншого. Вона готова закупити тюнери для інвалідів, ветеранів, малозабезпечених і т. д. Людям потрібно буде написати заяву. Це насправді невелика кількість осіб. Всі інші будуть змушені самі їх купувати. Що важливо, держава профінансує лише один тюнер на сім'ю. Якщо у сім'ї є два-три телевізори, то треба буде докупляти самим. Окрім цього, у бюджеті 2013 року не передбачено купівлі тюнерів. Тому доведеться чекати 2014-го. Держава розраховує на те, що людям «припече» - і вони купуватимуть їх самі. 

- Часто виникає запитання, для чого цей перехід на цифрове телебачення? Адже багатьох задовольняло те, що ми мали. 

- Цифровий стандарт зв'язку набагато економніший. В одному каналі, на якому раніше мовив тільки один канал, зараз можна в ту саму частоту вмістити від 8-ми до 12 каналів. Частоти в усьому світі дуже засмічені. Річ у тім, що 80% частотного ресурсу в Україні використовують військові. На Заході цей показник подекуди навіть більший. Так є скрізь. Той шматочок, який залишається від військових, намагаються перерозподілити ефективніше по всьому світі, адже зараз є 16 чи 17 загальнонаціональних ефірних телемереж. Завдяки цифровому телебаченню, яке буде у стандарті високої чіткості, їх стане 28 чи 32, ще точно не відомо. Тобто майже вдвічі більше. 

Це зручно для держави, а які переваги для людей?

- Більше каналів. Якісніше зображення, хоча тут є нюанс. Цифровий сигнал менш стабільний, ніж аналоговий. Більшість споживачів ефірного телебачення - це мешканці сіл, а там можуть виникнути певні проблеми. Усі, в кого є кабельне чи супутникове телебачення, бачили квадратики на екрані, коли губиться сигнал. Цілком можливо, що щось таке може бути з цифровим.

- Чи є переділ частот остаточним?

- Гадаю, що переділ не є остаточним. Конкурси проводили кілька разів, потім їх скасовували. Перший було проведено абсолютно непрозоро. Це був явно корупційний конкурс, у якому перемогли вісім компаній, що належали невідомо кому. Вони були зареєстровані на одну адресу. Стало зрозуміло, що це корупція. Через якийсь час цей конкурс скасували. Очевидно, що зараз, із заміною Валерія Хорошковського, який контролює половину, а може, й більше Національної ради з телебачення та радіомовлення, цілком можливо, що результати цього конкурсу буде ще раз змінено. А чи потраплять туди якісь корисні канали, невигідні для влади? Думаю, що ні. Пропхають ті канали, які приплатять.

- А як щодо якості мовлення цифрового телебачення? Адже слухач повідомив, що цифрові канали часто «зависають» на дві-три хвилини, тому перегляд перетворюється на суцільне дратування. Дехто навіть повернувся до аналогового телебачення, бо цифрове, кажуть, неможливо дивитися.

- У мене таке враження, що нас за допомогою цього проекту цифрового ефірного телебачення намагаються привчити до думки, що все безкоштовне - неякісне. Якщо хочете якісне, то купуйте супутникову антену, протягуйте кабельне чи ще щось.

- Виявляється, у нас є особливості українського цифрового ТБ. Зокрема, без спеціального пристрою, який коштує орієнтовно 600 гривень, ми не можемо дивитися телебачення. 

- Це ще одна афера. Причому подвійна. Спочатку у 2008 році було прийнято стандарт кодування зображення, а потім ще раз його змінено. Тобто відбулася зміна, після якої всі ті телевізори, пристрої, які люди придбали, щоб дивитися цифрове телебачення, тепер можуть викинути на смітник. Після цього було взагалі змінено стандарт кодування з Т на Т2. Воно насправді є більш сучасним, але можна було починати з нього. Однак починали з застарілого. Тим людям, які купили телевізори із вбудованим декодером Т, доведеться придбати декодер Т2. Кому це вигідно? Треба дивитися на ті фірми, які виграли тендер на постачання декодерів. 

- Що таке «Зеонбуд»? Чи правда, що все цифрове телебачення контролюватиме не держава? Це не державний монополіст?

- Якщо ви пам'ятаєте історію з «РосУкрЕнерго», то це щось подібне. Приватна компанія отримала право збирати великі гроші. За послуги цієї компанії каналу потрібно платити 2,5 мільйона доларів на рік. Ця компанія побудувала цю мережу, переважно на базі державних веж, - і тепер збирає гроші. Найсмішніше, що почала збирати їх ще два роки тому. Ще канали не мовили, а вже платили. Їх ще мало хто бачить, але вони платять як за всеукраїнське покриття. Хто власники цієї компанії? На це питання відповідають, що консорціум приватних інвесторів. Було проведено розслідування - і випливли прізвища Ахметова і Хорошковського. 

-Чи всі телевізори зможуть бути задіяні в цифровому ТБ? Багато хто думає, що деякі з них доведеться викинути.

- Щодо лампових радянських - не знаю. Але всі телевізори, які виробляють за більш-менш сучасними стандартами, напевно, зможуть приймати цифрове телебачення. 

- Цікаве питання про розподіл каналів. Є 32 канали. Чи може бути більше?

- Втиснути ще реально, але ціною якості. Вони приймали таке принципове рішення - якнайменше каналів, але щоб була можливість мовити у HD, тобто у стандарті високої чіткості. Це важливо для великих телевізорів, щоб картинка не була квадратиками. Річ у тім, що так багато ефірних аналогових, як в Україні - 16 чи 17, нема ніде. Це буде великий удар по ринку загальнонаціональних каналів. Наприклад, та перевага, яка зараз є в каналу «Інтер» чи «1+1», тобто загальнонаціональне покриття, - зникне. До слова, тепер канал про погоду, який буде у цифровому, вартуватиме стільки ж, як «Інтер». Його може дивитися така сама кількість людей. Натомість зараз різниця є в покритті.

- Цифрове телебачення - 28 загальнонаціональних телеканалів, а для місцевих залишили чотири.

- Зараз уже трохи краще. Вони вирішили будувати місцеві мультиплекси, тобто в областях будуть ще додаткові мережі для поширення. Адже той розподіл міг знищити місцеві канали. Мало того, що їх тільки чотири, в Одесі ж, наприклад, є 15 місцевих каналів. У більшості областей два з чотирьох підставних місць отримали київські канали. У Львові ані ZIK, ані «НТА», ані «Люкс» - не отримали. «12-й канал» одержав, тому що канали ОДА потрапляють за замовчуванням. 

- Це означає, що ті канали, які ми перерахували, зникнуть?

- Станом на зараз політична воля така, що будуватимуть додаткову інфраструктуру, аби охопити місцеві канали. Вбити цілий ринок місцевих мовників вони не зможуть. Найімовірніше, збільшуватимуть інфраструктуру.

 Андрій Великий, ZIK