Минулого року в спеціалізованому розділі «Віснику держзакупівель» ми знайшли майже два десятки замовлень «по створенню, вдосконаленню чи доповненню» різноманітних сайтів державних установ.

Виявилось, що, попри давно минулі терміни, деяких із замовлених сайтів немає й досі, а в деяких половина сторінок «на стадії розробки». Ще цікавіше стало, коли ми показали (напів)готові портали і техзавдання на їх покращення кільком столичним фірмам, що займаються розробкою сайтів, і запитали - за скільки б це можна було зробити?

«Укрпошта». Те саме, тільки в профіль.  

Пам'ятаєте історію, коли в листопаді 2011 «Укрпошта» замовила одній макіївській фірмі просування свого офіційного сайту за мільйон? Чи то макіївські умільці не подужали, чи «Укрпошті» просто набрид старий сайт, але пройшов рік - і вона вирішила замовити новий з нуля. Провели відкриті торги, визначили переможця, підписали 14 грудня договір. Строк надання послуги зазначили - як «протягом 2012 р.», грошей дали - 498 тис грн. До того, чи вартує цей сайт півмільйона, а чи ні - повернемося трохи пізніше, бо для початку головне - його досі немає.

Навряд чи всі так часто ходять на сайт «Укрпошти», щоб пам'ятати, як він виглядав до грудня минулого року. Але є чудовий ресурс WebArchive, який пам'ятає все, бо робить архівні копії сайтів майже щомісяця. Дивимося два сайти, зліва - за травень, справа - сьогоднішній.

Це той самий сайт, і нічого в ньому за останній рік суттєво не змінилося. Ми «проклікали» усі розділи. Додалося кілька нових рубрик і сторінок (наповнення - текст і подекуди фото, нічого такого, що треба було б «програмувати») і малюночки на головній сторінці замінили на анімовані. Загалом це все. Тобто йдеться про корекцію наповнення сайту, а не про новий портал, з новим дизайном і «рестайлінгом логотипу», як то зазначено в техзавдані.

Але це ще не все - ми повертаємося до питання ціни.

Підряд на створення сайту отримало ТОВ «Веб-студія». Ця київська компанія - більш, ніж жива, і таки продуктивна: вони робили сайти найрізноманітнішим компаніям - від СКМ і ДТЕК Ріната Ахметова до агрохолдингу «Авангард» і пивоварів з «Оболоні». Можливо, саме тому її послуги коштують так дорого.

Одразу зазначимо: виходячи з техзавдання, яке опублікував замовник, визначити ціну замовлених робіт досить важко, тому що окрім розробки самого порталу, дизайну і програмування, в завданні є такі речі як «розробка та внесення контенту» серед чого «надання декількох варіантів стилю копірайту» і «створення тестового тексту в затвердженому стилі», а ще «аналіз кращих рішень» і «визначення факторів успіху проекту».

Ілля Шестаков, керівник компанії «Справа», що спеціалізується на розробці сайтів та Інтернет-маркетингу, переглянувши техдокументацію, пояснив це таким чином: «Купа пунктів притягнуті за вуха, але їх при бажанні можна обґрунтувати. В ціну (по техзавданню - «НГ».) входить не тільки розробка, а й різноманітні аналізи, кожен з яких може коштувати по 10 тис грн. Переклади, тестування, брендування, кілька варіантів різних концепцій. Загалом сайти так практично ніхто не робить... Тобто тут реальна вартість сайту - не більше третини, а решта - побічні й додаткові послуги, які могли бути, а могло їх і не бути взагалі».

Є ще показник того, що замовлення на сайт принаймні зі сторони не виглядало на півмільйона. На тендер прийшло три учасники. ТОВ «Віадук-Телеком» пропонувало зробити сайт за 189,84 тис грн. і спершу його заявка навіть перемогла. Однак вже через день після розкриття пропозицій фірма відмовилася від підряду. І перемога перейшла до наступного учасника.

Мабуть, це все якось збило сценарій «Укрпошти», що і призвело до неоднозначної ситуації зі строком виконання. Сайт треба було передати замовнику вже у відтестованому вигляді упродовж 35 днів з моменту підписання договору, тобто у другій половині січня. А наша стаття була підготована в середині лютого, через місяць після того, як «Укрпошта» вже повинна була мати сайт за півмільйона...

Новий сайт Держагенства з інвестицій: дешевого не потребуєм

Коли в останніх числах листопада відомство Владислава Каськова замовило собі «створення та підтримку функціонування інтерактивного веб-порталу» за 966 тис грн., то найбільший подив викликала насправді не сума - були того року замовлення й набагато дорожчі. Цікавило інше: на той момент в Агентства уже було два сайти.

У технічній документації на новий портал написали дослівно таке: «Онлайн-комунікація Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України ... включає в себе офіційний сайт (http://www.ukrproject.gov.ua/), інвестиційний портал InvestUkraine (http://investukraine.com), регулярні розсилки електронної пошти та низку онлайн механізмів для розширення аудиторії та впливу, в тому числі через соціальні медіа. Партнер Агентства має координувати роботу всіх онлайн-активів поєднавши їх навколо завдань та місії». Коротше кажучи, це все треба було об'єднати.

В принципі техзавдання на новий портал - за вмістом співпадало з уже робочим на той час вищезгаданим InvestUkraine, який запрацював ще 2011 р.: інтегрована база даних інвестиційних проектів, національних проектів, огляд інвестиційних секторів та регіонів, юридичний блок, стрічка новин, анонсів і публікацій.

Новий інвестиційний сайт у мережі таки з'явився. Правда, його не зовсім доробили, бо англомовна версія виявилась «біднішою» за україномовну - там відсутні цілі розділи. Хоча в техзавданні цільова аудиторія сайту прописана як «іноземні інвестори, представники транснаціональних корпорації, іноземні бізнес спільнота, представники вітчизняних та закордонних ділових кругів, дипломатичного корпусу».

Техдокументацію, оприлюднену замовником на «ВДЗ» ми відправили в декілька фірм. Вже згадуваний вище Ілля Шестаков сказав, що «вартість видимого сайту не більше 3 000 доларів». Це без технічного супроводження, перекладів і т.д., тобто наглядна вартість того, що можна побачити.

Разом з тим, керівник відділу розробки сайтів іншої спеціалізованої  фірми (на чиє прохання  імені не називаємо) пояснив, що замовлення і справді могло коштувати близько мільйона - але тільки з тієї причини, що українські державні структури схильні заново «винаходити колесо». У даній ситуації йдеться про вимогу розробити для нового сайту власну систему управління контентом або CMS. Насправді існують уже готові, більш того - безкоштовні системи, ними найчастіше і користуються при розробці сайтів. Але українські державні замовники часто хочуть мати саме свою, під власний сайт зроблену. Попри те, що «своя» - це не завжди означає «краща». «Безкоштовні ЦМС-ки і класні, і на них можна зробити 90% сайту,- розповіли у відділі розробки. - Замовляють свої, бо в держструктурах навіть в ІТ-відділах сидять люди, які мало шарять, і думають, що своя система буде більш безпечна. А вона зазвичай робить сайт більш вразливим до атак і дає менше можливостей в адмініструванні. Єдиний плюс, можна дуже чітко її адаптувати під проект». І додали - таке замовляють лише держструктури.

Ми попросили заразом порахувати, в скільки б обійшовся портал, якби його робили на готовій системі. Сам сайт, як виявилося, можна було б зробити за 200 тис грн., а його супровід (у техзавданні зазначені технічний та інформаційний супровід порталу) обходиться в середньому по 10 тис грн. в місяць, тобто близько 120 тис на рік. Тобто за мільйон можна було б отримати і сайт, і його шестирічне утримання. А от на який період підтримку замовило Держагенство, до речі, в техдокументації так і не вказали.

Суто для порівняння: інвестиційний портал Львівщини нещодавно замовили за 65 тис грн., що ж до мільйона - приблизно за такі ж гроші Славутицька міська рада зробила собі і сайт, і внутрішній портал, і службовий документообіг.

Єдиний портал адмінпослуг: головне сам процес

Є у нас така річ як Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Затверджено указом президента. Саме на нього посилалося Міністерство економічного розвитку і торгівлі, замовляючи Єдиний портал адмінпослуг.

Згідно з цим планом на 2012 рік були розписані розроблення та апробація пілотної версії порталу, а далі - ще розширення його функціональних можливостей та забезпечення належного функціонування. Знайти замовлення на розробку порталу у «Віснику державних закупівель» нам не вдалося. Зате  «розширення» і «належне функціонування» Мінеко замовило 29 листопада минулого року - за 450 тис грн. Строки виконання сплили понад півтора місяці тому - доробити замовлення мали до 15 грудня. І з цим якраз найбільша проблема.

Портал усе ще «знаходиться в процесі розробки та тестування». Ще тиждень тому половина з 10 вкладок титульної сторінки  зустрічали нас фразою «Сторінка знаходиться на стадії розробки». Сьогодні вони цю стадію вже проминули, але портал все ще незавершений.

Скажімо по-простому. Якби юзеру треба була, наприклад,  довідка про зняття з обліку платника податків (обрано з переліку навмання), він так би і не дізнався, які для цього треба подати документи, як їх подати, за скільки днів цю довідку зроблять. Бо ці графи досі не заповнені.

У відділі розробки сайтів київської фірми, про яку ми згадували вище, сказали, що в тому вигляді, в якому сайт існує наразі, за умови, що всі «недозаповнені» сторінки - шаблонні, він коштує від 20 тис грн. до 40 тис грн.: «З найгіршими розкладами до 60 000 грн. - А найгірші розклади це наприклад? - По сто разів усе перероблювати».

А враховуючи, що сайт не доробили й досі, питання про кількість та якість переробок зависає у повітрі між Мінеко та його власним Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки, якому міністерство і замовло доробку за 450 тис грн.

Електронна карта МВС: зробили - але у нас знову вертольоти?

Є в переліку минулорічних замовлень і такий випадок, коли роботу виконали, все працює як слід, а втім злегка вибиває з колії ціна питання.

24 грудня МВС підписало угоду на деякі оновлення свого офіційного порталу. На сайті треба було влаштувати громадянам доступ до розшукових обліків, створити реєстр обліку і оприлюднення публічної інформації і зрештою - створити такий собі «інформаційно-аналітичний інтерактивний сервіс» під назвою «Електронна карта інформаційних ресурсів органів та підрозділів внутрішніх справ України в мережі Інтернет». На все про все дали часу до Нового року, тобто рівно тиждень, а грошей - близько 370 тис грн. Одразу зазначимо - все зробили. Працює і база розшуку, і пошук документів, які містять публічну інформацію.

В тому числі є і карта за 142 тис грн. Це звичайна карта України (не підписані ні області, ні міста, лише Київ і Севастополь виокремили жирними цятками) з активними елементами: наводиш на область - випадає віконечко з назвою, площею, кількістю населення й рівнем злочинності; клікаєш - і переходиш на сайт регіонального управління МВС. Знизу ще є той самий залінкований перелік, але прописом у алфавітному порядку. Все.

Опитані нами  розробники сайтів, поглянувши на цю карту,  сказали, що таке можна було б зробити за ціною значно дешевшою. При чому дешевшою разів у «надцять» - тисяч за десять, а то й за дві з копійками. Звичайно, нагадує Шестаков, «програмування - це більше всередині, ніж ззовні», тобто, щоб сказати чи варта була робота заплачених за неї коштів, треба було б подивитися на програмний код. Але, як відомо, цвяхи можна забивати молотком, а можна й кришталевою вазою. Головне - результат. Тому коли ми показали цю карту іншому нашому експерту, запитавши - за скільки б ви таке зробили, якщо забивати традиційно молотком, нам відповіли так.  «Щоб зробити такий функціонал по-нормальному і красиво,  - порахував керівник відділу розробки, - приблизно $240. Щоб зробити, як зроблено - приблизно $170. Ну, це прямо по максимуму, з нормальною комісією від студії».

І от чого тут справді бракувало - так це технічного завдання до карти. Бо документації конкурсних торгів МВС на «Вісник» не підвішувало. А в ній, як ми вже мали нагоду одного разу переконатися, інколи бувають вертольоти та заходи по захисту екології, зашиті в ціну бурової вишки.

І для порівняння - Міністерству аграрної політики за півтораста тисяч зробили новий сайт. І він функціонує.

Замовлення державних установ на розробку сайтів в 2012 році

Леся Іванова, «Наші Гроші»

Фото - «Наші Гроші»