Державні обласні телерадіокомпанії невдовзі змушені будуть суттєво скоротити кількість штатних співробітників і зменшити програми власного виробництва. Причина - брак бюджетного фінансування. Як повідомило джерело в Держкомтелерадіо, яке цитує «Комерсант», «на трансляцію програм державного мовлення передбачено 64,8 млн грн. Це в 4,2 разу менше від мінімальної потреби. Крім того, з минулого року залишилося 25,2 млн грн. кредиторської заборгованості перед операторами телекомунікацій. Виділених цього року грошей вистачить на три місяці мовлення. Якщо фінансування не збільшать, скоротяться зони мовлення, й ми будемо змушені відключати наші передавачі. Керівництво країни знає про цю проблему. На етапі формування бюджету Президент доручив уряду врахувати кошти, необхідні для роботи державних ТРК, але уряд не виконав це доручення. Мабуть, гроші скерували на щось більш важливе».

Утім, для керівників обласних каналів така звістка не стала несподіванкою, адже Держкомтелерадіо повідомляло їх, що з початку цього року очікується процес так званої оптимізації діяльності державних ТРК. По суті, передусім йдеться про необхідність скорочення співробітників: якщо на каналі наразі працюють понад 300 співробітників, керівництво має скоротити 18% з них; а якщо співробітників від 200 до 300 - 10%. Списки кандидатів на виліт, як і пропозиції зі скорочення найменш рейтингових програм, телекомпанії повинні надати в комітет вже до1 березня. Не оминула ця «тенденція» й загальнонаціональні державні мовники: очікується, що до 1 травня на 15% скоротять свої штати Національна телекомпанія України (НТКУ) і Національна радіокомпанія України (НРКУ). Загалом, в Україні нині працюють 28 обласних і регіональних державних телерадіокомпаній, а також НТКУ, НРКУ, Державна телерадіокомпанія «Культура» та Державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «УТР». Необхідність скорочення штату зачепить більшість із них. А це - понад тисячу медійників.

Потреба економити бюджетні гроші в такий спосіб зайвий раз підтвердила: державні мовники негайно потребують якісної реорганізації. Сьогодні очевидно, що більшість регіональних каналів через поганий менеджмент та низьку якість програм так і не стали рентабельними. А держава у свою чергу не може самотужки забезпечити нормальну роботу такої кількості мережевих дотаційних мовників. Шляхи виходу з цієї ситуації керівники каналів, Держкомтелерадіо, медіа-спілки та народні депутати України повинні шукати за круглим столом разом із найвищими керівниками держави. Але складається враження, що ті, хто мусить бути найбільш зацікавленим у позитивному вирішенні цього питання - директори обласних ТРК, - не готові боротися за права своїх колег-журналістів. Керівники державних мовників Сходу, Півдня чи Заходу країни визнають, що проблема існує, але вони відкрито й публічно не готові озвучувати суть непорозуміння, шукати шляхів вирішення чи принаймні коментувати цю ситуацію.

На запитання журналістів «Дня» керівники відразу кількох обласних ТРК відмовилися відповідати. Зокрема, не знайшов, що сказати з цього приводу генеральний директор Херсонської обласної ДТРК «Скіфія» Валерій ДОЛИНА. У телефонній розові він повідомив журналістові, що офіційних коментарів щодо скорочення своїх співробітників наразі не дає. Але запевнив, що на «Скіфії» діятимуть згідно з рішенням Держкомітету телебачення та радіомовлення. Хто саме залишиться без роботи та як це вплине на подальшу діяльність ТРК, він ще не знає.

Позиція Валерія Долини, а точніше, її відсутність, м'яко кажучи, видається дивною, адже він не лише керує ХОДТРК, а й очолює обласну організацію НСЖУ. Хто як не Спілка першою повинна кинутися в бій за захист прав журналістів, вголос заявити про існуючу проблему та шукати всі можливі шляхи її вирішення? А тим часом, доки керівник херсонського державного мовника відмовчується, відразу п'ять громадських організацій цієї області розпочали збір підписів під листом Президентові на підтримку каналу «Скіфія». За інформацією місцевих інтернет-газет, таких підписів вже понад тисячу.

Керівники інших обласних каналів теж відмовляються коментувати проблему або роблять це дуже стримано.

- Справді, нас зобов'язують скоротити кількість працівників на 10 відсотків, - цитує УНІАН генерального директора Вінницької ОДТРК Любов КОВАЛЕНКО. - Нині намагаємося зберегти кількість власних програм, шукаємо варіанти такого збереження. Будемо звертатися до керівництва країни, до губернатора, до народних депутатів. Знаю, що мають бути прийнято зміни в бюджеті на перший квартал цього року, сподіваємося, що держава знайде можливість виділити додаткові кошти на трансляцію наших програм.

Також на збільшення фінансування каналу після змін до держбюджету сподіваються донецькі телевізійники.

- На нинішній рік обласній державній телерадіокомпанії з держбюджету на трансляцію виділено суму в чотири рази меншу від потреби, - говорить генеральний директор Донецької обласної державної телерадіокомпанії Олег ДЖОЛОС. - Тому коштів на трансляцію вистачить для роботи на повну потужність протягом трьох місяців. І, за логікою, 1 квітня ми повинні припинити наше мовлення по всіх напрямах або змушені будемо скоротити його обсяги настільки, наскільки вистачатиме власних коштів на оплату трансляційних послуг. Тому вже сьогодні ми змушені піти шляхом економії. Її суть - у зменшенні обсягів нічної аналогової телевізійної трансляції та тимчасовому обмеженню мовлення на середніх хвилях Донецького обласного радіо.

У Донецькій обласній державній телерадіокомпанії пояснюють, що це тимчасовий захід, викликаний державним недофінансуванням. Не виключено, що в результаті переговорів із провайдерами програмних послуг (концерном РРТ та компанією «Зеонбуд») буде знижено тарифи на трансляцію. Але найбільшу надію місцеві телевізійники покладають на владу, яка шляхом перегляду державного бюджету за підсумками першого кварталу може збільшити фінансування для державних мовників.

За словами Олега Джолоса, якщо постане реальна необхідність зменшити кількість співробітників, то це відбуватиметься в рамках правового поля, з дотриманням усіх законодавчих норм. При цьому зменшення фінансування на заробітну плату на 2013 рік по Донецькій ОДТРК не сталося, як немає й заборгованості з виплати заробітної плати.

- Переконаний, що робота державних ТРК в Україні, які є провідниками державної інформаційної політики, виконавцями державного замовлення на виробництво телерадіопрограм, забезпечують як конституційне право людей на інформацію та й інформаційну безпеку країни, - продовжує Олег Джолос.

Яке майбутнє чекає на державні мовники, стане відомо через місяць. Утім, уже сьогодні можна говорити про те, що будь-яке ухвалене владою рішення без цивілізованого й відкритого роздержавлення ТРК стане лише тимчасовим запобіжним засобом. Адже необхідність існування державних ЗМІ в такому форматі, в якому вони нині працюють, у демократичному суспільстві з часом обов'язково себе вичерпає.

ДО РЕЧІ

5 лютого припинили мовлення УКХ-передавачі всіх трьох каналів Національної радіокомпанії України, повідомляє «Детектор медіа». Про це на засіданні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення оголосили представники Івано-Франківської та Черкаської ОДТРК. За їхніми словами, Концерн РРТ вимкнув передавачі на прохання самої радіокомпанії. Це зумовлено нестачею фінансування і заборгованістю НРКУ перед КРРТ. І тепер через це під питанням опинилося мовлення державних регіональних телерадіокомпаній, які поділяють частоти з НРКУ, оскільки періодичне вимкнення та увімкнення передавачів на ті відрізки часу, протягом яких мають мовити ОДТРК, є економічно невигідними.

 Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович у коментарі «Детектор медіа» заперечив інформацію про відключення НРКУ у зв'язку із заборгованістю. За його словами, радіоканали НРКУ не мали змоги мовити лише в кількох регіонах із технічних причин.

Вадим Лубчак, «День»; Іван Антипенко, Херсон; Катерина Яковленко, Донецьк, «День»