Медіаексперти, журналісти і представники влади переконані що, для повноцінної роботи закону «Про доступ до публічної інформації» потрібно усунути законодавці суперечності. Зокрема, має бути ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, ухвалений у першому читанні (законопроект № 10455 перереєстрований за № 0947). Про це заявили 7 лютого учасники прес-конференції з нагоди двох років з моменту ухвалення закону «Про доступ до публічної інформації».

Адже сьогодні, за словами журналіста Наталії Соколенко, закон «Про доступ до публічної інформації» не діє повною мірою, оскільки наявні певні «табуйовані» теми, щодо яких органи державної влади не надають інформацію. Серед них інформація про продаж «Межигір'я» (Вишгородська районна держадміністрація відмовила журналісту «Української правди» Сергію Лещенку назвати ціну земельної ділянки площею 1,76 га, яку у 2010 році викупив Віктор Янукович), прослуховування журналістів (журналіст Ірина Соломко намагалась з'ясувати в СБУ, скільки дозволів на прослухування журналістів було надано). Також, за словами пані Соколенко, дуже часто замість відповіді на конкретну інформацію державні установи надають формальну відписку.

За словами Оксани Нестеренко, представника офісу омбундсмена, найбільше порушень закону «Про доступ до публічної інформації» спостерігається у відповідь на запити щодо розпорядження бюджетними коштами, виділення земельних ділянок, розкриття генеральних планів міст. Окрім цього пані Нестеренко відзначила, що на заваді належному виконанню закону стає ухвалення переліків непублічної інформації.

«Найбільша кількість скарг надходить на дії органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади, - сказала вона, - Основні причини порушень: низький рівень знань посадових осіб - суб'єктів владних повноважень та недосконале законодавство».

Саме тому усунення законодавчих суперечностей, зокрема між законами про доступ і про захист персональних даних, має унеможливити зловживання, вважає керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента Денис Іванеско.

У першу чергу убезпечитися від зловживань можна за рахунок запровадження штрафів. «Якщо цей законопроект буде проголосовано, то перед державними службовцями буде загроза штрафу у розмірі 1360 гривень. Враховуючи рівень зарплат у райдержадміністрації, це буде суттєвим дисциплінуючим кроком», - зазначив пан Іванеско.

Однак минулий рік, на його думку, показав ефективність закону «Про доступ до публічної інформації»: «Це гідний приклад для наслідування та поширення цієї практики».

За словами пана Іванеска, минулого року до органів влади надійшло 43 тисячі запитів, з них 3400 запитів від ЗМІ, решта - від громадян. Більше половини запитів - 25 тисяч - надійшло електронною поштою. 93% запитів були опрацьовані протягом 5 днів, повідомив пан Іванеско.

Денис Іванеско стверджує, що влада відкриває невигідну для себе інформацію. У приклад він наводить оприлюднення вартості робочої поїздки президента Віктора Януковича, тексту привітання президента Франції та інформації про 74-денну відпуску представника дорадчого органу при президенті. «Якби закон був не так якісно виписаний або містив шпарини, тоді навряд чи ми б надавали таку інформацію. Але я переконаний, що відкриття навіть негативної інформації збільшує довіру громадян до влади. Чим більше ми відкриватимемо інформації, тим більше буде довіри до влади», - додав він.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла у першому читанні урядовий законопроект № 10455 про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів «Про інформацію» (у новій редакції) та «Про доступ до публічної інформації». Проектом пропонується внести зміни до низки кодексів та до 53 законів.

«Детектор медіа»