«ТК» вирішила проаналізувати рівень прогнозування актуальних політичних подій у теленовинах на прикладі  з’їзду НСНУ 11 листопада. Результати невтішні.

Після першого етапу ІІІ з’їзду партії Народний Союз «Наша Україна», який відбувся 21 жовтня і складався, фактично, лише з несподівано різкого та критичного виступу почесного голови партії Віктора Ющенка, «Детектор медіа» запитувала експертів, як вони оцінюють якість прогнозів цієї події, зроблених у теленовинах. Другий етап з’їзду, який мав визначити майбутнє однієї з найпотужніших політичних сил України, пройшов у Палаці культури НТУ КПІ в суботу, 11 листопада. «ТК» вирішила простежити, як прогнозували події цього доленосного для «Нашої України» дня в телевізійних новинах протягом тижня, і порівняти прогнози з тим, що відбулось на з’їзді насправді.

Звісно, політичне прогнозування не належить до безпосередніх першочергових завдань інформаційних телепрограм. Проте, адекватно відображаючи політичну дійсність, новини мають повністю відтворювати передумови (тенденції, події, заяви тощо) важливих політичних рішень. Таким чином, події стають більш прогнозованими для глядачів: останні не лише знають, що відбулось, але й розуміють, чому.  Як показує досвід, саме з відокремленням важливих подій від «інформаційного шуму» та складанням їх, як частинок мозаїки, для отримання повної картини політичного життя, в українських теленовин є великі проблеми.

Першою сенсацією, пов’язаною з майбутнім з’їздом, стала заява Петра Порошенка щодо можливого розгляду питання про скасування політреформи, зроблена ним у понеділок, 6 листопада, в ефірі програми «Епіцентр» на каналі «1+1». 7 листопада на цю заяву (йшлося саме про «пропозицію Програмного комітету включити ініціювання скасування політреформи до порядку денного з’їзду») різко відреагував Голова Верховної Ради Олександр Мороз. Попри те, що повідомлення прес-служб НСНУ та самого Порошенка містили посилання на джерело (програму «Епіцентр»), більшість друкованих та електронних ЗМІ не уточнювали, де саме пролунала резонансна заява. 7 листопада далеко не всі телеканали дали цю новину у праймових випусках інформаційних програм. 

Сюжет Ірини Маркіної у програмі «24 години» каналу «ТОНІС» був присвячений новій опозиційній стратегії «НУ» і ґрунтувався  саме на заявах Петра Порошенка. «Принаймні, про 4 стратегічні пункти (програми розвитку «НУ» - «ТК») суспільство дізналося від одного з лідерів партії, Петра Порошенка. 3 з них (...) теоретично узгоджуються з «Універсалом національної єдності», четвертий викликав неабияку реакцію в політикумі: «нашоукраїнці» хочуть почати процес скасування політреформи, бо вона породжує двовладдя в країні. Це питання розглядатимуть на другому етапі з’їзду НСНУ 11 листопада».

Сюжет був відмінно збалансований: містив, окрім другої точки зору (Партії регіонів та Олександра Мороза), ще й позицію експертів (Андрія Єрмолаєва та Володимира Фесенка) з відповідними синхронами. Водночас, у сюжеті не було, власне, прогностичного аспекту: ані політики, ані політологи нічого не сказали про можливий розвиток подій, про ймовірність прийняття певних рішень щодо ініціювання процедури (якої?) скасування політичної реформи та,  у разі прийняття – можливих результатів цих рішень.

У сюжеті Ольги Пахар у випуску ТСН («1+1») о 19.30 пролунала згадка про заяву Порошенка: «За даними опитувань, ідею розпуску парламенту і дострокових виборів більшість населення не підтримує. Відтак, деякі політологи вважають, що вчорашня заява Петра Порошенка на каналі «1+1», що «Наша Україна» намагатиметься скасувати політреформу, призведе до кризи». Після цього з’явилось зовсім недоречне повідомлення про «намагання скасувати конституційну реформу» як доконаний факт. У ньому  було відображено позицію представників правлячої коаліції (без синхрону), а також Президента (із синхроном): «Президент, із свого боку, обіцяє не впливати на позицію жодної політичної сили, у тому числі і «Нашої України» навіть за умови, що вона ініціюватиме скасування політреформи. Віктор Ющенко закликає політиків визнати: у тому вигляді, у якому реформа діє зараз, між різними гілками влади немає балансу. Його шукатиме конституційна комісія, яку Президент розпорядився створити. А всю еліту країни Ющенко закликав долучитися до обговорення....».

  Таким чином, у глядача могло виникнути хибне уявлення, що процес скасування політреформи уже розпочався (хоча насправді йшлося лише про наміри розглянути це питання на з’їзді). Уже в підсумковому випуску ТСН о 23.30 з’явився сюжет, підготовлений Вадимом Задорожнім, присвячений «загостренню дискусій навколо політреформи». Лейтмотивом сюжету були результати останніх соціологічних опитувань (при цьому автор чомусь не вказав, яких саме). Цікаво, що фрагмент тексту сюжету Ольги Пахар «перекочував» до сюжету Вадима Задорожнього. Єдиним «забіганням наперед» у цьому сюжеті був синхрон Порошенка: «Це буде те, що програмна комісія буде пропонувати з’їзду. Але я впевнений в тому, що вона має на це підстави. Якщо з’їзд прийме відповідне рішення, фракція буде зобов’язана у Верховній Раді його виконувати.»

Якщо говорити про неточність у формулюваннях, то «найвищий пілотаж» показав Перший канал, у повідомленні якого було зазначено: «напередодні Петро Порошенко заявив, що на з’їзді 11 листопада «Наша Україна» спробує скасувати зміни до Конституції». Хіба ж Конституцію змінюють на з’їзді партії?

У праймових випусках новин «Інтер», ТРК «Ера», СТБ, Нового каналу та ICTV згадок про резонансну заяву Порошенка не було. ТРК «Україна» і 5 канал обмежились цитуванням слів Президента Ющенка про те, що ревізувати політичну реформу він не збирається, хоча й впливати на жодну з партій, яка ініціюватиме скасування змін до Конституції, ухвалених у грудні 2004 року, не буде. У підсумковому випуску «Вчасно» НТН про певні «наміри скасувати політреформу» ведучий Віталій Гайдукевич згадав буквально двома словами.

Таким чином, замість з’ясувати, які саме перспективи має можлива спроба скасування політреформи, телевізійники об’єднали її докупи із реакцією Олександра Мороза та «регіоналів», а також створенням конституційної комісії (метою якої є не скасування, а навпаки – допрацювання політреформи) та висловлюваннями Ющенка як щодо комісії, так і щодо можливої ревізії конституційної реформи 2004 року. Новина практично загубилась серед топ-тем дня, якими стали вуличні акції з приводу річниці революції 1917 року та підсумки перших ста днів роботи уряду Януковича.

8 листопада  у «Інтера» «дійшли руки» до теми перегляду політреформи. У сюжеті Володимира Горковенка (праймові та підсумкові «Подробиці»), нарешті,  було вказано ймовірний шлях, яким підуть делегати з’їзду щодо ревізії політреформи: «11 ноября, на втором этапе съезда НСНУ, запланировано не только внести изменения в устав и программу партии, но и инициировать отмену политреформы, которая, по мнению «нашеукраинцев», была принята с процедурными нарушениями. По словам Игоря Жданова, программный комитет партии поддержал эту идею почти единогласно. Если и съезд выскажется «за», народные депутаты обратятся в Конституционный суд» та «На суботньому з’їзді делегати проситимуть своїх депутатів звернутися до Конституційного суду, аби той скасував політичну реформу». У сюжеті в підсумкових «Подробицях» було подано позицію Віктора Януковича та Олександра Мороза (синхронами та непрямою мовою), яка в цілому займала рази в чотири більше часу, ніж виклад позиції «НУ». Сюжет у праймовому випуску новин почався з реакції Януковича на заяви (як було сказано в підводці) «окремих політиків» щодо перегляду політреформи. Словом, «Інтер» переплутав причини й наслідки, і лише заплутав глядача.

У «Вікнах» СТБ скасування політреформи стало однією з топ-тем (другий сюжет у випуску 22.00; перший – про заворушення в Киргизстані). Користуючись нагодою, поприскіпуюсь до слів, бо, як бачимо, Осман Пашаєв не врахував зауважень «ТК» щодо точності визначень у текстах матеріалів, присвячених великій політиці. Плутанина почалася з підводки: «Про політреформу говорили сьогодні і в Україні. Найбільше – спікер Мороз, причому суперечливо. Насамперед сказав: Президент Ющенко, як чесна людина, Конституції не ревізуватиме. По-друге, заявив: Президент дав згоду однопартійцеві Порошенку на публічну заяву про потребу скасувати реформу. Дісталося сьогодні Порошенкові і від Прем’єра. Той назвав секретаря РНБО безвідповідальним. Але на захист Порошенка стали «нашоукраїнці». Програмова комісія партії одностайно проголосувала за необхідність звернутися до Конституційного суду і скасувати реформу». Гаразд, повернення Петра Олексійовича у статус секретаря РНБО – «технічна помилка»; але ж насправді рішення програмного комітету, а не реакція Мороза та Януковича на попередні заяви Порошенка, є інформаційним приводом! Звикли наші журналісти до сюжетних конструкцій на зразок «ось баба Маня, вона помре від холоду взимку, бо в неї маленька пенсія; а ось уряд, який сьогодні підняв тарифи на опалення для таких, як баба Маня» - і застосовують цю жовтувату парадигму у висвітленні головних політичних подій.

Далі – сюжет Османа Пашаєва. «Нашоукраїнці» лише тепер зрозуміли, що 2 роки тому зміни Конституції ухвалили з порушеннями процедур. Хоча відбулася реформа саме завдяки «помаранчевим». Чому ж «хоча»? В чому суперечність? Якщо сприймати ці слова без іронії, то чим той факт, що «помаранчеві» голосували за політреформу в умовах, скажімо відверто, шантажу, заважає їм зараз підняти питання про її перегляд, виявивши порушення процедур? Хіба депутатам заборонено виправляти помилки своєї політичної сили? З іншого боку, чому Осман Пашаєв не ставить питання про те, чому саме зараз «НУ» повертається до теми відміни політреформи?

«Чутки про скасування реформи поширювалися упродовж двох років після її ухвалення. Першою конституційні зміни обіцяла скасувати Юлія Тимошенко, і навіть зібрала підписи депутатів минулого складу парламенту. Останній вибух влаштував Петро Порошенко.

Олександр Мороз, голова ВР України: «Я не думаю, що Порошенко посмів би щось сказати, якби Президент десь не давав йому добро на такі висловлювання. Це авантюрні вислови, які ніякого відношення до інтересу держави, суспільства, до розвитку демократії не мають». «Скасування політреформи» - це цілком конкретне рішення, яке може прийняти або Верховна Рада (законом, за який проголосує понад 300 депутатів), або Конституційний Суд. Які ще «чутки про скасування політреформи» поширювались, і ким? Якщо йдеться про публічні офіційні заяви (як от заява Тимошенко про відповідні наміри), то чому «чутки»?... Якщо Петро Порошенко влаштував якийсь «вибух», то чому, замість проілюструвати ці слова синхроном самого Порошенка, треба давати оцінкове судження щодо цього «вибуху» (в чому він полягав, глядач так і не знає!) Олександра Мороза?

Далі: «Реакція «регіоналів» кволіша, адже в разі скасування реформи переможець наступних президентських виборів отримає владу, як у Кучми, а найвищий серед політиків рейтинг на тепер в Януковича. Зберегти його допоможе прем’єрство, відтак партнери по коаліції. А тому поки доводиться зберігати вірність реформі». Цікава гіпотеза: «регіонали», мовляв, насправді не проти скасування політреформи, але потім, щоб отримати президентську владу – а зараз їм треба триматись за коаліцію і Прем’єра... Але ж це гіпотеза журналіста, нічим, крім більш чи менш логічних припущень, не підтверджена. Чи можна подавати її на рівні з фактами?

«Погрози «помаранчевих» поки не стали діями: підписів ніхто не збирає і до суду не звертається. Хоча нещодавно екс-депутат Задорожній припустив, що дві третини суддів Конституційного суду готові повернути повноваження Президента». Знов-таки, Осман Пашаєв наче навмисно ігнорував факт певної заяви Порошенка, рішення програмного комітету і т.п. Якщо за 3 дні мав відбутись з’їзд, на якому мало  вирішитися питання, то з чого б зараз хтось мав збирати підписи й звертатись до суду? Зі слів журналіста виходило , що «нашоукраїнці» говорять, але не роблять – хоча насправді була чітка дата, коли вони повинні вирішити, робити щось чи ні.

У «24 годинах» каналу «ТОНІС» з’явився новий сюжет Ірини Маркіної, присвячений розвитку «політреформного скандалу». Сюжет був побудований на заочному діалозі Петра Порошенка і Олександра Мороза. Інформації про те, що програмний комітет з’їзду НСНУ прийняв рішення про розгляд питання політреформи, в сюжеті не було; в результаті глядачі побачили особистий конфлікт між Порошенком і Морозом, до того ж, позиції останнього  було приділено значно більше уваги. Як і автори деяких сюжетів і повідомлень 7 листопада, Ірина Маркіна, прагнучи інтегрувати в один репортаж якомога більше позицій різних сторін, змішала грішне з праведним: Президент у сюжеті постав як однодумець Мороза – прибічник «поглиблення політреформи», кількома словами було  викладено позицію Януковича... Формулювання останньої, до речі, заслуговує на те, щоб бути процитованим: «Прем’єр Віктор Янукович вважає, що бажання «нашоукраїнців» скасувати політреформу нереальні і не матимуть юридичних наслідків». Бажання з юридичними наслідками...

ТРК «Україна» підготувала солідну порцію агітпропу на тему небезпеки перегляду політреформи. Характерно, що практично вся інформація йшла без синхрону. Ось деякі цитати, які, напевно, не потребують коментарів:

«Политреформа означает перемену формы правления и перераспределение полномочий всех ветвей власти. По сути, из президентско-парламентской республики с 1 января этого года Украина стала парламентско-президентской. Предварительно предполагалось, что и Президента будет избирать парламент на основе коалиционного большинства. Но этот законопроект так и не дали проголосовать «нашеукраинцы». Они парализовали работу парламента, устроив в сессионном зале акции протеста, и даже сломали систему для голосования. Компромиссным стал проект политреформы, предложенный Морозом. Он сохранял за Президентом право избираться всенародно, но тем не менее ограничивал полномочия главы государства, усиливая функции исполнительной и законодательной власти. Таких полномочий, которыми обладал предыдущий Президент, у нынешнего нет. У Президента есть право представлять Украину на международной арене, предлагать на рассмотрение Рады кандидатуры силовых министров и ряд других полномочий, которые в совокупности злые языки окрестили функциями английской королевы. Сейчас, при существовании антикризисной коалиции, попытки «нашеукраинцев» отменить политреформу объяснимы. Они хотят вернуть Президенту, то есть себе, власть, ослабив таким образом влияние правительства. Кстати, и политреформа, как проект Александра Мороза, стала предметом договорённости, благодаря которым Ющенко получил на выборах поддержку социалистов.

Стремление отменить политреформу вызвано опасениями роста политической роли Премьер-министра. Так объясняют эксперты агентства моделирования ситуаций намерения «Нашей Украины». Из-за усиления персональной роли Виктора Януковича разговоров о ревизии Конституции будет всё больше. В то же время у инициаторов отмены политреформы отсутствует системный подход, поскольку в результате отмены политреформы в выигрыше останется действующий Премьер, который является основным претендентом на пост Президента на выборах 2009 года, – отмечают эксперты».

Принаймні, ТРК «Україна» всерйоз опікується політичною грамотністю своєї цільової аудиторії.

У «Вчасно» (НТН) вийшов сюжет Інни Боднар із довгою підводкою ведучого Віталія Гайдукевича, яка практично дублювала за змістом сам сюжет. Текст підводки і сюжету грішив дещо манірною образністю, не зовсім доречною в інформаційних матеріалах, але й надто некоректних формулювань не містив. У сюжеті йшлося про створену Президентом конституційну комісію, а тема скасування політреформи проходила на рівні підтексту – у синхронах Януковича і Мороза, які насправді були реакцією не на створення конституційної комісії, а саме на заяви Порошенка. Не зайвим було нагадування наприкінці сюжету про те, що все вирішить Конституційний Суд.

На цьому епопея з висвітленням заяви Порошенка та її наслідків скінчилась, тож можна підбити проміжні підсумки. По-перше, журналісти повелися з цією інформацією так, наче сама ідея скасування політичної реформи за допомогою Конституційного Суду є чимось новим і несподіваним. Хоча насправді про це йшлося з того самого дня, коли політреформу було прийнято. По-друге, «для зручності» абсолютно різні речі – конституційна комісія Президента та заява Порошенка – були об’єднані в одну тему, і це просто-таки дезінформувало глядача. Нарешті, жодних прогнозів та аналітики щодо перспектив цієї ініціативи – «що буде, якщо депутати від «НУ» звернуться до КС?» - так і не було зроблено, натомість, скрізь лунали голослівні запевнення спікера та Прем’єра в тому, що «бажання не мають юридичної сили».

Подією 9 листопада, що змусила, нарешті,  предметно заговорити про ймовірні рішення майбутнього з’їзду НСНУ, стала поширена агентством УНІАН (нагадаю, нещодавно очоленим екс-прес-секретарем Віктора Ющенка Іриною Геращенко) новина про те, що керівництво Секретаріату Президента наполягає на обранні головою НСНУ Юрія Луценка. Сам Луценко майже миттєво спростував цю інформацію, заявивши, що його ніхто в НСНУ не запрошував. Власне, тому сенсації не вийшло. Лише у «Вчасно» (НТН) дали наступне повідомлення: «Керівництво Секретаріату президента наполягає на тому, щоб партію Народний союз «Наша Україна» очолив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Про це повідомила інформагенція УНІАН з посиланням на джерело у президентській канцелярії. Керівництво Секретаріату начебто переконало Віктора Ющенка в необхідності такого кроку. За інформацією джерела, врешті-решт Луценко погодився на таку пропозицію. При цьому сам міністр вкотре наголосив, що поки залишається очільником МВС і не хоче конвертувати свою діяльність у будь-яку політику. Тим часом в НСНУ радять керуватися офіційними заявами міністра Луценка в питанні, чи може він очолити партію. Керівник інформаційного департаменту НСНУ Тетяна Мокріді заявила, що не коментуватиме джерела у Секретаріаті президента, бо, цитую: «там працює 600 людей, включаючи технічний персонал». Вона розповіла, що у ці хвилини відбувається робоче засідання ради партії з підготовки другого етапу з’їзду і питання зміни керівництва на порядку денному немає. Інформацією про те, що Юрія Луценка запрошували очолити НСНУ, не володіє і речниця міністра Інна Кисіль. А от прес-секретар Президента Ірина Ванникова в коментарі НТН зазначила, що Секретаріат не має відношення щодо призначень в партії Народний союз «Наша Україна» і не підтвердила інформацію УНІАНу про згоду Луценка очолити цю політичну силу. Цікаво, що керівником інформагенції, що поширила цю інформацію, кілька тижнів тому стала колишня речниця Президента Ірина Геращенко». Інформація повна, хоча  було так і не зрозуміло, кому вірити. Важливо, що НТН обрав слушний напрямок роздумів: не «чи правда?», а «кому вигідний був витік інформації?»

10 листопада УНІАН знову став джерелом сенсаційного повідомлення, метою якого міг бути вплив на залаштункову підготовку суботнього з’їзду. Воно стосувалось начебто написаної Романом Зваричем заяви про вихід із партії Народний Союз «Наша Україна»; інформацію ніхто не підтвердив, але вона блискавично поширилась і була підхоплена деякими каналами. Зокрема, інформація з’явилась у підсумковому випуску «Подробиць» («Інтер»). Сюжету Марини Сороки передувала підводка: «Екс-міністр юстиції та член політради НСНУ виходить із партії. Як повідомив УНІАН співрозмовник, близький до Зварича, Роман Михайлович написав відповідну заяву. Однак керівник інформдепартаменту «нашоукраїнців» Тетяна Мокріді каже, що у голови Ради партії Романа Безсмертного такої заяви немає. Більше нам дізнатися не вдалося, телефони мовчать. За інформацією того ж таки співрозмовника УНІАН, на завтрашньому з’їзді партії планувалося призначити Романа Зварича головою виконкому НСНУ. Утім головні завдання з’їзду такі: «Наша Україна» має визначитися зі своєю політичною позицією та лідером. Серед потенційних кандидатів прізвища на будь-який смак: Яценюк, Катеринчук, Кириленко і навіть Луценко. Хоча головний міліціонер ці чутки відкидає. Отже, інтригу зберегли до останнього». Інформація з анонімного джерела, поширена агентством, контрольованим явно зацікавленими особами, відкриває тему й подається як факт – хоча жодних підтверджень так і не отримано! Це одне. Друге: звідки ведуча Лариса Губіна взяла перелік потенційних кандидатів? Якщо склала сама, то – виходячи з яких критеріїв? Якщо Луценко «відкидає чутки» про своє можливе обрання головою НСНУ, значить, джерело інформації – чутки? Зрозуміло, що в ситуації, коли представники партій не називають жодних прізвищ, журналісти мусять користуватись різними анонімними джерелами, витоками інформації, припущеннями політологів... Але версії мають подаватись, як версії, а не як факт.

Ось як цей фрагмент виглядав у праймовому випуску «Подробностей» (підводка до того ж сюжету): «Ну, а завтра съезд «Народного союза «Наша Украина» должен определиться со своей политической позицией и лидером на местах. Многие считают, что им должен быть Виктор Ющенко. Впрочем, называют и другие фамилии, среди которых Яценюк, Катеринчук, Кириленко и даже Луценко. Главный милиционер подобные слухи отрицает.

 Юрий Луценко, министр внутренних дел Украины: «Ніхто не пропонує президенту якісь призначення Луценка на посади, крім міністра внутрішніх справ. (...) Я працюю міністром внутрішніх справ, є безпартійним і завтра буду також безпартійним». Знов-таки, повна знеособленість джерел та рівнозначність чуток або чиїхось (невідомо чиїх) припущень та прямої мови людини, якої ці чутки та припущення стосуються...

Сюжет Марини Сороки був спробою спрогнозувати події на з’їзді за допомогою політологів (синхрони Володимира Фесенка і Михайла Погребинського). Журналістка проаналізувала дискусію, що відбувається на сайті НСНУ, і дійшла цікавих висновків, поділивши внутрішні течії в партії за географічною ознакою. Експерти у сюжеті назвали сумнівною перспективу втілення ідеї Миколи Катеринчука щодо переходу Президента до повноцінного головування в партії.  Завершив сюжет такий прогноз: «З’їзд обіцяє бути не сумним не лише через кадрове питання. Делегати мають визначитися зі своєю опозиційністю та вирішити, що робити з політреформою».

На СТБ коротенький сюжет Ольги Червакової виявився значно інформативнішим за «інтерівський». І з інформацією про Зварича у підводці повелись коректніше: «...Після рішучої критики з боку Президента прогнозували зміну керівництва партії. Проте самі нинішні керівники кажуть: не це головне. Вдень у ЗМІ з’явилася інформація, що лави «Нашої України» покинув Роман Зварич. Увечері керівництво партії ці чутки спростувало.»

Ось які прогнози зробила Ольга Червакова:

«Від завтрашнього з’їзду очікують революційних кадрових ротацій – таке було завдання президента. Проте кожен зрозумів слова Ющенка по-своєму. Микола Катеринчук, який виступав проти об’єднання з «Регіонами», каже: біля партійного керма не можуть залишитися люди, що провадили переговори з Януковичем.

(…)

За опозицію обома руками і Петро Порошенко.  (Синхрон)

Проте, колишній секретар РНБО вважає, що для оновлення партії не треба звільняти колишніх керманичів. Досить лише доповнити політраду партії представниками від областей. Усі запевняють, що «Наша Україна» має залишатися партією Ющенка. Бажання Президента поновити переговори про створення «широкої» коаліції залишається за дужками. А з Банкової тим часом надходять сигнали про збайдужіння Президента до своєї партії. Найпевніше, буде провалено план обрання головою політради заступника голови Секретаріату Арсенія Яценюка. «Нашоукраїнці» дорікають, що той, мовляв, не стояв на Майдані.

Останній натяк – не лише на Яценюка, а й, можливо, на Луценка. Умовити його стати «нашоукраїнцем» спробували за 2 дні до з’їзд