Професійні права журналістів в Україні повинні захищатися на законному рівні. Згідно з статтею 171 Кримінального кодексу України, «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років». Механізм захисту свободи слова та діяльності журналіста передбачено також Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». У статті 17 цього закону зазначено: «Відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі».

Утім, ні для кого не секрет, що реально захиститися, навіть довівши неправомірні дії щодо представника ЗМІ, в Україні дуже складно. Причин чимало: це і недосконалість судової системи, і вже звичний розподіл населення на недоторканних «мажорів» та звичайних обивателів, і закритість влади, яка часто керується стереотипами у співпраці зі ЗМІ, і невміння журналістів довести свої права, а ще - небажання звертатися до правоохоронних органів через недовіру до них.

Нещодавно за ініціативи Херсонського обласного комітету виборців України у Херсонському державному університеті відбувся круглий стіл «До демократичності виборів через просвіту та захист журналістів». Здавалося б, тема - не на часі, адже виборча кампанія вже завершилася. Утім, останнім часом все частіше доводиться чути думки експертів про те, що вибори до Верховної Ради України 2012 року поступово переростають у передвиборчі перегони за президентську посаду 2015-го. А в Херсоні, де міський голова Володимир Сальдо був обраний до парламенту, тема виборів залишається топовою, адже незабаром (найімовірніше, навесні) обласний центр стане об'єктом нових політичних змагань - вже за крісло мера.

У період виборчого міжсезоння херсонським ЗМІ варто проаналізувати проблеми й прорахунки та знайти їх практичне вирішення. Тим паче, що місцеві вибори обіцяють бути ще бруднішими, ніж всеукраїнські.

Експерти ХОО КВУ зазначають, що особливістю останніх виборів у Херсоні була мала кількість конфліктів під час голосування. Проблемні ситуації на окремих дільницях виникали, але завдяки відсутності агресії з боку членів виборчих комісій їх швидко вирішували на місці. А нечисленні спроби перешкодити роботі журналіста чи не надати йому інформації припинялися після роз'яснення представником ЗМІ своїх законних прав. Проте проблемою стала низька явка журналістів на виборчі дільниці та їхня пасивність під час передвиборчих перегонів. Як вважає голова ХОО КВУ Дементій Бєлий, на це є кілька причин.

«По-перше, журналісти часто стають заручниками редакційної політики окремих видань, які зловживають джинсою, тобто робота власних кореспондентів зводиться до мінімуму, є незатребуваною. По-друге, під час висвітлення політичного життя суспільства всередині журналіста нерідко спрацьовує самоцензура. В такому разі важливі факти, на які треба було б звернути особливу увагу, не висвітлюються. По-третє, як на мене, журналісти часто не розуміються на особливостях виборчого процесу. Вони приходять на дільниці, спостерігають за ходом голосування, але не помічають явних порушень, тож і не сповіщають про них. Який я бачу вихід? КВУ продовжуватиме практику тренінгів і прес-конференцій для херсонських журналістів, під час яких будемо розповідати про традиційні проблеми на виборах, шляхи їх усунення, щоб озброїти журналістів необхідними знаннями для правдивого висвітлення виборчого процесу. Щодо впливу на редакційну політику, то це справа не одного дня. Добре, що сьогодні є серйозні всеукраїнські газети, які на своїх шпальтах витримують баланс думок, подають обѓрунтовану критику, фахові коментарі експертів, які дають повну картину політичного процесу в Україні. Також важливо, що чимало журналістів висловлюють свої думки в інтернет-просторі. В мережі простіше бути незалежним», - коментує Дементій Васильович.

Варто відзначити, що загалом висвітлення виборчої кампанії не було таким «тихим», як самого процесу голосування. Як розповів «Дню» представник інтернет-видання «Херсонські вісті» Євген Приходько, на одному з заходів, під час якого провладна партія вела широку агітацію, йому забороняли вести фотозйомку і навіть намагалися вилучити фотоапарат з редакційним посвідченням. Після звернення кореспондента до одного з міліціонерів за допомогою йому порадили викликати черговий наряд, бо цей епізод не входив до компетенції правоохоронця. Наслідком інциденту стала критична стаття Євгена на «Херсонських вістях» та у своїх блогах в мережі. Крім того, цей випадок став відомим Інституту масової інформації і включений до їхнього списку.

Загалом, як свідчать дані ХОО КВУ, на Херсонщині зафіксовано 18 випадків порушення прав журналістів, які, на жаль, не мали юридичних наслідків через відсутність такого бажання з боку потерпілих. На думку медіа-юриста Центру правової допомоги Олександра Токаленка, журналістам необхідно не боятися йти до суду.

«Без звернень до суду ефективної методики захисту не буде ніколи. Зрозуміло, що перші спроби вдалими на 100% не стануть, але вони поступово дадуть зрозуміти усій правозахисній системі - журналісти знають закон і готові відстоювати свої права. І не лише під час виборів. У період виборчої кампанії наш центр відгукувався на інформаційні запити журналістів, на скарги з порушення прав. До речі, чимало медійників ще бояться публічно заявляти про тиск на них. В подальшому працюватимемо над розширенням кола наших партнерів серед представників ЗМІ, долучатимемо їх до обговорення професійних проблем, щоб виховати солідарність серед журналістів у спільній справі свого захисту. Це можуть бути круглі столи, семінари, індивідуальні консультації. Сподіваємося, що це допоможе і під час найближчих виборів у Херсоні», - говорить О. Токаленко.

В особистій розмові з кількома херсонськими журналістами автор цих рядків торкнувся також теми підтримки високого авторитету журналістської професії. Мої співбесідники зійшлися на думці, що кожен приклад зради власним принципам і робота задля тимчасової матеріальної вигоди на шкоду своєму авторитету не можуть залишитися непоміченими людьми. В такому разі неминуче виникають підозри про брехливість і продажність ЗМІ, відповідно правоохоронці не завжди довіряють заявам про порушення журналістських прав. У цій ситуації свідомі ЗМІ повинні бути небайдужими до недобросовісних «колег», впливати на них, розуміючи свою роль у суспільстві, яке вони ж і мають виховувати.

Іван Антипенко, «День»

Фото - «День»