Те, про що так довго попереджали російські інтернет-експерти, сталося. До реєстру заборонених ресурсів, які складає російський державний орган, внесена одна зі сторінок одного з найпопулярніших світових сайтів, YouTube. Сам YouTube, який належить Google, і на сторінках якого може бути розміщена небажана інформація, в реєстрі не фігурує. На адресу адміністрації ресурсу «Роскомнагляд» спрямував відповідне повідомлення із проханням прибрати небажану інформацію. Саме рішення було винесено ще 14 листопада. Причини внесення відеохостингу в реєстр невідомі, повідомлень про блокування доступу до нього провайдерами поки не надходило.

Раніше у чорний список сайтів у Росії несподівано потрапили такі онлайн-ресурси як «Рутрекер», сайт, з якого можна було завантажити фільми, музику, книжки та програми, енциклопедія «Луркоморье» і бібліотека «Либрусек». Це стало можливо завдяки новому закону про створення реєстру сайтів з протиправним контентом, який було ухвалено наприкінці липня. І хоча формально він спрямований на захист дітей від інформації, що завдає шкоди їхньому «здоров'ю та розвитку», багато оглядачів звернули увагу, що фактично цей документ один із тих, що дає зелене світло цензурі в інтернет-просторі.

За законом, якщо виявлено протиправний контент, Роскомнадзор повідомляє про це власника сайту і хостинг-провайдера. Якщо власник сайту не видалить небезпечний контент протягом доби, це протягом наступної доби повинен зробити хостинг-провайдер. Якщо ні той, ні інший це не робить, то сайт або сторінка сайту, взагалі IP-адреса включається до реєстру сайтів, де розміщується ця небезпечна інформація, так пояснювали у пресі автори законопроекту.

Цензура в мережі є, але не працює - Плющев

Чи дозволяє це говорити про існування цензури в російському інтернеті? На думку інтернет-експерта, журналіста радіостанції «Ехо Москви» Олександра Плющева, цензура в мережі з одного боку є, але з іншого боку вона не працює.

Сайти переїжджають на інші IP-адреси. Люди теж хитруютьОлександр Плющев «Вона де-факто вже запроваджена з блокуванням деяких сторінок. Інша справа, що фактично залишається блокувати якісь сайти, якісь сторінки і так далі, але тим не менш, чисто технічно це не вдається. Тому що сайти переїжджають на інші IP-адреси, інші сторінки, різними іншими способами. Люди теж хитрують. Тому формально вона є, але фактично вона не працює», - каже Олександр Плющев.

У Росії понад 60 мільйонів осіб користуються інтернетом, при цьому число користувачів інтернету продовжує неухильно рости. Це простір, де повідомлення проти Кремля поширюються вільно, а в грудні минулого року там зародився протестний рух.

Територія опозиції

На думку захисників вільної думки, закон зобов'яже інтернет-провайдерів створити систему, що дозволяє фільтрувати і класифікувати контент. Це стане потужною інфраструктурою, яка, як вважає опозиція, зможе бути використана для блокування інформації політичного змісту.

Опозиційний активіст Олексій Навальний вважає, що російська влада отримала інструмент, який дозволить їй використовувати позасудові репресії проти опозиції.

Інтернет вирішено рухати в бік зомбоскринькиОлексій Навальний «Інтернет вирішено рухати в бік зомбоскриньки. Там є «стоп-листи » і цензура, ну і тут хочуть створювати «чорні списки», причому провайдер буде блокувати той чи інший сайт без судового рішення, просто за вказівкою з міністерства», - написав навальний у «Живому журналі».

Відомий російський інтернет аналітик Антон Носик говорить, що на відміну від старої цензури, яка не дозволяла публікацію, нинішня карає постфактум.

«Попередньої цензури, як ви розумієте, не існує, тому що ніяке державне відомство не може встати між людиною, бажаючою щось викласти в інтернет і самим інтернетом. Кожен, що вважає потрібним, то й публікує, але існують різні норми, закони, підзаконні акти, процедури, які передбачають, що ті чи інші сторінки можуть бути після публікації з інтернету видалені, а їх творці притягнуті до відповідальності».

«Китайський варіант цілком можливий» - експерт

У міру появи нових законів у Росії все частіше стали звучати розмови про можливі варіанти цензури, що існують в Китаї і в Ірані. Але на думку інтернет експерта Олександра Плющева, точних повторень в Росії чекати не слід.

«Китайський варіант цілком можливий, але він буде неефективним, іранський навряд чи можливий, тому що, якщо в Ірані є стримуюча сила у вигляді релігії, у вигляді таких вікових традицій, то у нас, слава Богу, вибачте за каламбур, нічого подібного немає. Цієї стримуючої сили немає і інтернет є великою цінністю для людей. Втративши її вони будуть так чи інакше висловлювати своє невдоволення. Я думаю, що влада про це добре знає і тому іранський варіант неможливий», - зауважує Олександр Плющев.

В Ірані нещодавно оголосили про початок реалізації проекту зі створення внутрішньої національної комп'ютерної мережі, яка замінить собою інтернет.

На інтернет-трафік у Китаї накладена складна система обмежень, яка закриває або лімітує доступ до проблемних, на думку партії і уряду, зовнішніх ресурсів.

Так, у 2009 році Пекін заблокував доступ у Facebook і Twitter, звинувативши американські соціальні мережі в причетності до організації масових страйків у населеній уйгурами провінції Сіньцзян. Трохи раніше був заблокований доступ до відеосервісу YouTube. Робота відеосервісу піддалася критиці з боку китайської влади у зв'язку з розміщеними на ньому різними роликами політичного характеру.

Олена Матусова, «Радіо свобода»

Фото - «Радіо свобода»