У Римі відбулася світова прем'єра нового фільму Кіри Муратової «Вічне повернення». Фільм презентували під час VII Римського міжнародного кінофестивалю. Стрічка отримала гарні відгуки в кінопресі, хоча й не здобула нагород в основній конкурсній програмі, де змагалася з 14 фільмами.

Європейська та українська прем'єри фільму Кіри Муратової «Вічне повернення» заплановані на 2013 рік, повідомляє прес-служба кінокомпанії Sota Cinema Group - одного з виробників фільму.

Нова робота Кіри Муратової «Вічне повернення» була показана в останній конкурсний день Римського МКФ, 16 листопада. Для її презентації в Рим прилетіли режисер Кіра Муратова, продюсер Олег Кохан, який зіграв у цьому фільмі роль продюсера, художник-постановник Євген Голубенко, акторка Рената Літвінова, актор Антон Муратов, а також співпродюсер Валерій Кулик.

Під час прес-конференції господарі фестивалю подякували «великому маестро сучасного кіно» за фільм і особисту присутність, продюсерам - за дивовижну якість картини.

«До Голлівуду я не маю ніякого відношення, - зазначила Кіра Муратова, коментуючи порівняння її картини з голлівудськими в плані легкості та якості. - Ця легковажність є результатом особистої подорожі. Для мене легкість досягається за рахунок абсолютної складності, це фізична робота і безперервна вправа, завдяки якій і досягається простота і легкість. Різноманіття в одноманітності й одноманітність у різноманітті - це мій секрет».

Звучали порівняння нової картини української режисерки з творчістю французького режисера і сценариста Макса Офюльса і німця Райнера Фасбіндера. Однак пані Муратова запевнила, що не посилалася на них при створенні фільму, хоча й дуже любить кінематограф Фасбіндера. Зв'язок же фільму з творчістю Ніцше Кіра Муратова не заперечувала, підкресливши, що сама концепція «вічного повернення» існувала ще з грецьких часів. «Мені подобаються ці два слова. Я думаю, що в кожній назві мусить бути якась таємниця. Мій фільм буде вічним поверненням у сюжет, у мистецтво, культуру, емоції»- підсумувала вона.

Режисер сказала, що не ставила за мету дражнити глядача, підкресливши, що глядач завжди бере участь у грі. Адже саме мистецтво засноване на загальній грі. Ці слова режисера підтвердив і продюсер картини Олег Кохан, відповідаючи на запитання журналістки, як йому дався перший акторський досвід у фільмі. Він сказав, що це була лише гра, на яку всі погодилися, а головним для нього було виконати свою роботу як продюсера.

Італійські критики в цілому позитивно оцінили стрічку Кіри Муратової, зауваживши, що якщо Франсуа Трюффо, в «Американській ночі», повідомив нам у простій формі, що означає насправді зняти фільм, і якщо Еліа Казан, в «Останньому магнаті», пояснив нам у сцені з Робертом Де Ніро, як знімається кіно, яке могло б привернути увагу громадськості, то «Вічне повернення» Кіри Муратової підносить щиру й інтелектуальну данину поваги світу акторів і мистецтву акторської гри.

«Остання ж сцена фільму, яка закінчується гучним сміхом, насправді, приховує явну гіркоту тих, хто, вірячи в авторське кіно, щодня бореться за художнє та професійне виживання», - написав оглядач видання CultFrame.

Оглядач Superga Cinema, називає картину нішевим фільмом, але при цьому вишуканим, геніальним, дивовижним, який розмірковує про життя, мистецтво і про безсмертя того й іншого: «Ця робота для вимогливих гурманів, для тих, хто розуміє її складність і говорить устами персонажа. Ця робота - визнання в любові кінематографу і акторської виконанню».

Кінооглядач «Комсомольськой правды» Стас Тиркін, називає склеєні разом ролики кінопроб вічної петлею часу: «Це повернення дійсно буде вічним: новий шедевр Муратової володіє гіпнотичним якістю - від картини, де «нічого не відбувається », відірватися не можна - вона замотує, затягує у воронку, залишаючи зі щемливим почуттям болю, без якого не буває справжнього мистецтва».

Кінокритик Антон Долін в інтерв'ю «Вести ФМ» був більш стриманим в оцінках, відзначивши, що Кіру Муратову зрозуміли не всі: «Фільм побудований дуже тонко і здорово, три невеликі сцени розіграні, приблизно, двадцятьма різними акторами і актрисами, є набір її улюбленців, які все це розігрують, при цьому все це знято неймовірно красиво, чорно-біла плівка. Можливо, європейська публіка вирішила, що дивиться весь час одне і те ж, хоча багато хто залишилися до кінця і дуже жарко аплодували».

Італійське видання Vanity Fair вважає, що «Вічне повернення» знято з легкістю. «Різноманіття людей безмежні, як і різноманітність відбитків пальців. Кіра Муратова промовляє одну історію багато разів, щоб виявити відмінності. Тому що ми не всі однакові, хоча і йдемо паралельними шляхами...».

«Детектор медіа»

Фото надані Sota Cinema Group