Відомий письменник-фантаст Борис Стругацький помер 19 листопада на 80-му році життя. Своїми думками про братів Стругацьких, які зуміли у радянський час сказати у своїх романах дуже багато актуальних і сміливих речей, поділився з УКРІНФОРМом представник їхнього покоління - письменник і публіцист Віталій Коротич:

- Романи братів Стругацьких були творами, багато в чому зав'язаними у нашій сучасності. Це були романи про якісь інші планети, невідомі світи, де відбувалася грандіозна несправедливість, - і вони підказували способи позбавлення від цієї несправедливості.

У нас у країні було дві літератури - одна була покрита товстим шаром премій, звань - і ось ця література формально випиналася вгору. Але черги за книгами стояли, коли надходив у продаж новий роман Стругацьких або Булата Окуджави, або вірші деяких поетів мого покоління. Коротше кажучи, народ дуже точно класифікував те, що було. Адже здавалося, що у нас не могло бути фантастичної літератури, оскільки у майбутньому міг бути тільки комунізм. А ось Стругацькі якось ухитрилися ухилятися від цього, і їхня фантастика була дуже могутньою та дарувала надію.

Стругацькі - діти своєї країни, свого часу. Тому вони, звичайно ж, писали те, що було треба нам, вони жили у цьому середовищі... Ми намагалися міняти погоду, щоб потім, можливо, змінився клімат. Ось це наша функція. Ми могли тільки створювати атмосферу, у якій буде легше дихати. Ось Стругацькі великою мірою створювали цю атмосферу.

Але найголовніше, що їхня соціальна фантастика була перекладена - японською, англійською та іншими мовами - і популярна в країнах, де, здавалося б, соціальні проблеми виглядали більш благополучно, ніж у нас. Значить, усіх людей землі об'єднує спільне прагнення до справедливості.

Ще хотілося б сказати, що і Борис, і Аркадій ухитрилися не пов'язати свою долю з долею партійної, соцреалістичної літератури - не входили ні до яких правлінь Спілки письменників - і при цьому вони були ще одним аргументом на користь того, що можна було і на той час залишатися порядними людьми, не підлабузнюватися до влади і не робити всього, що веліли.

Дуже шкода, що пішов Стругацький, дуже шкода, що в Україні у нас не було фантастів такого типу, такої потужності, і дуже добре, що і для України, і для Росії, і для інших країн світу Стругацькі дарували надію. З їхнім відходом залишилися їхні книги - значить, залишилася і надія. Шкода, що вони більше нічого не напишуть - ні Аркадій, який пішов трохи раніше, ні Борис. Але вони залишилися. Вони нам потрібні. І дуже приємно, що люди з покоління внуків Стругацьких цікавляться ними, пам'ятають їх і вдячні їм.

www.ukrinform.ua

Фото - www.ukrinform.ua