Кілька останніх років чи не найбільше на вітчизняних каналах різних реаліті-шоу. Із Оксаною Кучеровою - телепродюсером популярних проектів цього тележанру - ми зустрілися на презентації «Джентльменського набору», нового реаліті «Плюсів».

«Наш ринок телеідей випереджає світовий»

- Оксано, два роки тому, після першого сезону «Міняю жінку», вас назвали продюсером, який ввів на вітчизняне ТБ реаліті-шоу. Чи слідкуєте за проектами конкурентів на інших каналах?

- Ми виробляємо справжнє реаліті - поєднуємо документалістику і красиву картинку. «Міняю жінку» чи «Джентльменський набір» - це не постановка, не прописаний сценарій. Я цим пишаюся і дуже цим дорожу. Тому що формат реаліті, який пару років тому на вітчизняному ТБ став проривом, ми продовжуємо виробляти. Ми не стали писати скрипт-реаліті - програми, основані на реальних подіях, яких багато на різних каналах. Ми на прикладі реальних людей намагаємося показувати, як можна змінитися і змінити ставлення до багатьох речей, щоб досягти у житті більшого.

Серед професійно зроблених реаліті можу назвати «Зважені і щасливі». Ще - «Багаті теж плачуть», де не було жодної постановки. Це оригінальна розробка продакшена моїх колег і друзів Олесі та Андрія Нагіних, які працюють з Катею Осадчою і з прошарком багатих та знаменитих. Дуже якісне реаліті «На ножах» - Віталій Докаленко (нині продюсер, екс-гендиректор каналу «Сіті» групи «1+1». - Авт.) ввірвався у кулінарно-ресторанну сферу і зробив цікавий проект за форматом Kitchen Nightmares з Арамом Мнацакановим.

- Чи є для вас еталон серед зарубіжних реаліті-шоу?

- Складно визначитися. Бо постійно міняються сезони і смаки. На останньому міжнародному ринку телеконтенту в Каннах було представлено багато новинок («Ботокс і броколі», Тake my money and run, the mistress). Утім найголовніше - зараз українські продюсери пропонують свої формати. Український медіа-ринок стрімкий та гнучкий і виробляє багато телепродукції. Вважаю, що наш ринок ідей на даному етапі навіть випереджає світовий. Ще кілька років тому українські телеканали дуже активно адаптували іноземні формати. А тепер, перепробувавши все найцікавіше, ми зрозуміли, як можна передбачати попит глядачів і самотужки розробляти нові формати. Так, власне, виник новий проект «Джентльменський набір».

Про «біблію» форматних проектів і «надувні кульки»

- Скільки людей працює над створенням реаліті? Десь рік тому активно говорили про створення продюсерського центру Оксани Кучерової...

- Ми і зараз продовжуємо про це говорити. Але український ринок специфічний: топ-менеджери хочуть, щоб усе, що виробляється на великих каналах, виходило з інхауз-продакшенів - власних виробничих підрозділів. Я очолюю одне з творчих об'єднань групи «1+1», яке одночасно виробляє чотири проекти для основного каналу і ТЕТ.

У період зйомок у нас працює 120, 150 і навіть більше людей: великі групи операторів, редакторів, водіїв і навіть охорони, як це було під час роботи над «Джентльменським набором». Коли починається етап постпродакшена, колектив зменшується. Ми як надувні кульки: збільшуємося, коли виробляємо, а потім поступово зменшуємося. Кістяк колективу, який постійно працює над розробками, - близько 30 чоловік.

- Над чим простіше працювати: форматним проектом чи власною розробкою?

- Із форматом будь-якому продюсеру працювати легше, бо є детально написана «біблія» проекту. Але є формати, які складно адаптувати для нашого глядача. Тоді краще зробити пілотний випуск - якщо рейтинги невисокі, не витрачатися на виробництво. Але цікавіше працювати над своїми проектами. Бо ти реалізуєш власні ідеї. Коли ти все вигадав сам і реалізував - тоді смачніша перемога.

- Напевно, і фінансово вигідніше реалізувати телепроект власної розробки?

- Не в нашій країні.

- Буде можливість продавати формат в інші країни.

- Участь у Каннському телеринку власних розробок, думаю, - це може бути наступним етапом нашого розвитку. Хоча тут виникає багато питань, бо українське законодавство недосконало захищає наші ідеї й авторське право.

«Обмін дружинами - це вічна тема»

- Глядачі дивляться вже шостий сезон реаліті «Міняю жінку». Скільки у кастинг-відділі є заявок від претендентів на участь у цьому проекті?

- Обмін дружинами - це вічна тема. У Британії реаліті Wife Swap показують уже більше 10 років. Здається, це найпопулярніший формат у світі. Заявки на кастинг для участі в нашому реаліті нам надсилають постійно. Після прем'єри чергового сезону за тиждень може надходити до сотні заявок. Хоча серед учасників проекту є й сім'ї, яких ми самі шукаємо.

- Яка мотивація іноземців, які хочуть стати учасниками українського проекту «Міняю жінку»?

- Сім'ї із-за кордону дивляться «Міняю жінку» on-line в інтернеті чи по сателіту і надсилають нам заявки. Якщо вони емігранти, то за нашими програмами відслідковують, яким зараз є життя в Україні. Для тих, хто мало не вперше чує наз­ву нашої країни, участь у проекті - це своєрідна екзотика. Коли тобі оплатять дорожні витрати, проживання , ще й гроші за відпустку за власний рахунок заплатять - це ж так класно! Хоча часто переговори з каналом затягуються на кілька місяців, бо для іноземців дуже важливе кожне слово в договорах і статутах програми.

- Скільки платять іноземцям за участь у програмі?

- Це стала платня, яка не змінювалася з часів запуску проекту. Компенсація за витрачений час.

«Ми не женемося за скандалами»

- Чому вирішили перевиховувати в телеефірі чоловіків?

- Після успішного показу проекту «Від пацанки до панянки» за британським форматом From Ladette to Lady ми почали розмірковувати над тим, що б ще такого можна показати глядачеві? Активно обговорювали три можливі варіанти роботи телевізійної школи гарних манер. Були пропозиції навчати в ній одночасно і хлопців, і дівчат або звести дівчат із різних соціальних прошарків. Але остаточно зупинилися на перевихованні хлопців.

- На ICTV - чоловічому каналі нещодавно були «Джентльмени на дачі». У «Джентльменському наборі» ви перевиховує чоловіків для своєї пріоритетної жіночої аудиторії. Чим привертатимете увагу слабкої статі?

- Учасниками проекту ICTV були люди з кримінальним минулим. Ми відразу відмовилися від цієї категорії людей, затятих рецидивістів. Бо їх складно перовиховувати. Вважаю , український глядач, а особливо жіноча аудиторія, сентиментальна, чуйна. «Джентльмени на дачі» успішно пройшли на одному з російських каналів, який купив проект. «Брутел», згубну грубість російський глядач сприйняв як своє. Але український глядач інший. Нам для участі в проекті потрібне було «тісто»: щоб і мами, і бабусі, подивившись на екран, подумали про те, що цього не зовсім ідеального, але загалом непоганого юнака можна виправити, «обтесати», навчити. Ми показуватимемо перевтілення і перевиховання молодих людей для тонкої української душі. Так, ми зібрали десятьох непростих хлопців: хтось ріс без батька, інший «балувався» наркотиками, третій «грався» у трансвестита... Але всі вони хотіли і змогли стати іншими.

- На презентації проекту ви казали, що ідеалом джентльмена обрали Джеймса Бонда, вигаданого агента Британської секретної служби. Вважаєте, серед українських чоловіків, теле- чи книжкових героїв немає на кого рівнятися?

- А ви вважаєте, що є?! Ми намагалися згадати, хто з українських чоловіків є взірцем, довго над цим думали, але не знайшли. Буду вдячна, якщо хтось назве українського героя, на якого можна рівнятися в усьо­му.

- Чи були випадки, коли ви після допрем'єрного перегляду випусків реаліті перемонтовували їх, кардинально змінюючи?

- Не часто, але таке трапляється. Наприклад, один з учасників «Джентльменського набору» відверто розказав і показав знімальній групі, як він «балувався» наркотиками. Половину відзнятого ми вибракували ще до монтажу, бо відразу стало зрозуміло, що хлопця після показу могли б притягнути до кримінальної відповідальності. Але перемонтовувати довелося після того, як епізод подивилися юристи. У кадрі залишилися лише натяки. Такі «слизькі» моменти доводиться оминати, щоб у будні дні у прайм-тайм - коли нас усі бачать і всі чують - програму можна було ставити в ефір.

- Життя не всіх учасників реаліті після показу проектів складається добре: проблеми на роботі виникли в учительки, яка знімалася у «Міняю жінку»; у когось розпалися сім'ї; прийомних дітей із сім'ї, в якій знімали Олега Ляшка у «Без мандата», відправили спочатку у психіатричну лікарню, а потім знову у дитбудинок. Чи варті таких жертв реаліті?

- Ми не женемося за скандалами. Не хочемо робити з реаліті «жовту» історію. Ми хочемо робити правдиву історію, яка може бути грубою, сльозливою, смішною. Якщо у нас виникають якісь «слизькі» ситуації, коли розуміємо, що у «Міняю жінку» хтось до когось аж занадто залицяється чи не так дивиться, ми намагаємося акцентувати на цьому увагу. У кадрі не буде брутальності і хамства. Ми з шеф-редактором проекту Анатолієм Яремою давно виробили критерії, за якими працюємо. Щоб не було ганебно і зухвало.

ДОСЬЄ «УМ»

Оксана Кучерова

Народилася на Чернігівщині.

2002 р. - закінчила Інститут журналістики КНУ імені Шевченка.

З 2009 року - продюсер на каналі «1+1».

Продюсер реаліті «Міняю жінку», «Від пацанки до панянки», «Без мандата», «Суперняня», «Краса по-українськи», «Королева балу» (ТЕТ), «Джентльменський набір».

Валентина Самченко, «Україна молода»

Фото - «Україна молода»