Тема важлива, але не актуальна?
Системній проблемі поверховості політичної інформаційної тележурналістики був почасти присвячений попередній огляд вашого автора. Цей матеріал – у продовження теми. Можливо, комусь видасться, що автор прискіпується до дрібниць. Однак політика – тонка й делікатна сфера, де навіть зайва крапка чи кома може багато важити. В прямому сенсі: наприклад, оглядач газети «Коментарі» Андрій Дуда уважно прочитав проект закону України «Про Кабінет Міністрів» і виявив, що крапка з комою на місці, де в Конституції стоїть кома, позбавляє Президента повноваження здійснювати зовнішню політику держави. Як думаєте, чи могло подібне спостереження з'явитись у телесюжеті будь-якої з інформаційних програм наших телеканалів?
Новина про звільнення (?) з посади радника голови Секретаріату Президента лише три дні тому призначеного (?) Василя Базіва після (цитую) «консультацій з медіа-експертами та журналістами з огляду на їх бурхливу і неоднозначну реакцію», скажу чесно, здивувала. Виявляється, колеги, ми з вами справді стали четвертою владою, бо вже навіть неоднозначна реакція представників журналістської спільноти може вплинути на кадрові рішення Банкової. Якщо півтора року тому для витиснення з Секретаріату призначеного першим заступником Держсекретаря Василя Кременя знадобився місяць публічного невдоволення з акціями протесту (і це лише верхівка айсберга), тепер усе вирішилось камерно і швидко. Як пояснив заступник голови Секретаріату Віктор Бондар у програмі «Точка зору» (Перший канал, 9 жовтня), Базіва покликали до команди як людину «з багатим організаційним досвідом», але, побачивши реакцію журналістів, Віктор Іванович Балога «це рішення скасував, щоб не було всяких обговорень» (цитата неточна, але близька до тексту).
Поясню знаки запитання, поставлені в першому реченні. 6 жовтня «Детектор медіа» повідомила про призначення Василя Базіва радником голови СП з інформаційних питань, дізнавшись про це з власних неофіційних компетентних джерел. В той же день о 14.00. під час брифінгу у Секретаріаті Віктор Балога на запитання журналістів, чи підтверджує він призначення Базіва (про яке, ще раз наголошую, всі дізналися лише з неофіційної інформації «ТК»!), відповів: так, підтверджую. Отже, фактично, ця інформація потрапила до ЗМІ випадково! За три дні прес-секретар Балоги Світлана Заліщук повідомила «УП» про звільнення Базіва. Це, фактично, єдина офіційна інформація щодо перебування Базіва на посаді радника голови СП. Жодних документів про його призначення або звільнення ніхто не бачив і не публікував. Невідомо, коли саме був призначений Базів – 6 жовтня чи, наприклад, ще у вересні. Секретаріат Президента був і залишається непрозорою структурою, що повідомляє пресі лише те, що хоче повідомити. У СП немає власного веб-сайту – йому приділений закуток в офіційному Інтернет-представництві Президента, де публікуються вибрані й ретельно відфільтровані новини. Наприклад, у звіті про брифінг Балоги 6 жовтня – як і взагалі на сайті Президента – немає згадок про Базіва. Отже, хоча це твердження неодмінно викличе в когось іронію, ми не знаємо, чи справді Балога призначав і звільняв Василя Базіва. Ми вимушені вірити йому та його прес-секретарю на слово. Ба більше: ми не знаємо, кого ще міг призначити Балога своїм радником. Чи бачив хтось опублікований перелік радників голови СП? Які повноваження, посадові обов'язки має радник голови СП? Ризикну припустити, що відповіді – у внутрішній документації. Отже, хтозна, якою є частка правди в жартах про можливе повернення на Банкову Медведчука, Сергія Васильєва та інших творців державної системи цензури часів Кучми...
«Детектор медіа» звернулась до прес-секретаря Балоги Світлани Заліщук із запитанням про документи, якими призначається і звільняється радник голови СП, та можливість із цими документами ознайомитись. Виявилось, що копію відповідних розпоряджень керівника Секретаріату можна отримати, подавши офіційний запит. Скільки часу мине від моменту подання такого запиту, навіть якщо особисто вручити його працівникові приймальні, до його задоволення – невідомо, хоча цікаво перевірити на практиці.
Авжеж, мав рацію перший заступник голови СП Арсеній Яценюк, який у програмі «Епіцентр» («1+1») 9 жовтня, відповідаючи на запитання головного редактора «ТК» Наталії Лигачової, наголосив: навряд чи людина на посаді радника голови СП мала б якийсь вплив на прийняття важливих рішень. Це призначення дійсно не становило великої небезпеки для свободи слова. Але воно стало ще одним симптомом переходу від показового помаранчевого ідеалізму до «постпомаранчевого» прагматизму в умовах жорсткої боротьби з владу. Симптомом не для широкого загалу, який навіть за часів роботи заступником голови АП не дуже-то впізнавав Базіва (тоді в центрі уваги перебували значно одіозніші постаті), а саме для медійного середовища, добре знайомого з обставинами тогочасної діяльності «голосу Кучми». Логіку дій Балоги, що намагається збити команду досвідчених управлінців, особливо не зважаючи на їхнє минуле, можна зрозуміти. До речі, закарпатські колеги, добре знайомі з політичним стилем Віктора Івановича, стверджують, що скасування щойно прийнятого рішення – цілком у його дусі: наприклад, у липні 2005 року він позивався до газети «Старий Замок - Паланок», але за місяць під тиском громадської думки відкликав свій позов. А от якщо дивитись на цю ситуацію крізь призму теленовин, виявляємо, що глядачі деяких каналів уперше почули про призначення Базіва… з повідомлення про його звільнення.
6 жовтня у вечірніх прайм-таймових випусках новин про призначення Василя Базіва
повідомили: СТБ, «Інтер».
не повідомили: Перший канал, ТРК «Ера», «1+1», ICTV, 5 канал, НТН, Новий канал, «Тоніс», ТРК «Україна».
Отже, два канали. Як бачимо, «резонанс» на телебаченні був просто грандіозний. У таких випадках на запитання «чому не дали в новини?» відповідь прогнозована – «а що показувати?». Картинки з Базівим-2006 немає, коментарів він не дає, інформаційний привід, знов-таки, вичерпується однією фразою Балоги… Можна було, звісно, використати архівні кадри – наприклад, «Базів коментує отруєння Ющенка» або «Базів не знає, що таке темники». Фактично ж про обурливий коментар Базіва-2004 щодо отруєння Ющенка згадав лише канал СТБ. Слід зазначити, що брифінгу Балоги більшість каналів таки приділили увагу, але зосередились на інших аспектах кадрового питання. Наприклад, ТРК «Україна»: «Говоря о новых кадровых назначениях, Виктор Балога заявил, что вопрос главы СНБО сегодня не стоит. Хотя добавил, что занять это место может любой политик, в том числе и Юлия Тимошенко». НТН дав близький до теми синхрон Балоги: «Часи роботи Медведчука – може, це й потрібно було для тієї команди. Сьогодні перед нами президент не ставить задач долати кризи, тому що криз немає…» 5 канал в основному вечірньому інформаційному блоці захотів почути лише слова Балоги про можливе складання Ющенком повноважень почесного голови НСНУ… І так далі.
Ще одна можлива причина ігнорування новини про Базіва – традиційна нехіть телевізійників до відтворення сенсацій, віднайдених друкованими та інтернет-виданнями. Пригадую, як за часів газової кризи, коли «Дзеркало тижня» оприлюднило сенсаційні матеріали щодо московських угод, які теленовини дружно проігнорували, керівник інформаційної служби одного з каналів пояснив: «Ми взагалі не практикуємо цитування інших ЗМІ. Наш канал оперує тільки власною інформацією». Така от принципова позиція…
Наступного дня прізвища Базіва не було в жодному випуску новин. І лише в неділю, у підсумковій програмі «Подробиці тижня» на каналі «Інтер», цією темою зайнялися серйозно. Підводку ведучого програми Володимира Павлюка та сюжет кореспондентки Ольги Шендрик варто навести повністю – адже це, можна сказати, єдиний прояв у теленовинах того резонансу, який начебто став причиною звільнення Базіва.
«Володимир Павлюк: У Секретаріаті запустили процес реінкарнації. Там матеріалізувався Василь Базів. Той, що за часів Кучми відповідав за інформаційну політику і виголошував на брифінгах тексти, схожі за змістом на «темники». З одного боку таке призначення можна зрозуміти. Якщо Балозі, а може і самому Президентові набридло, що про них неприємні речі пишуть і говорять. Демократія демократією, але ж і вони живі люди. Як показати, хто в хаті хазяїн, коли журналісти вперто не бачать, що треба. Навіть, якщо все, все не так. І Василь Базів, покликаний винятково як фахівець з інформполітики, без маніпулювання, для журналістів це все одно дежавю. Подумайте. В оточенні «помаранчевого» борця за свободу слова соратник Васильєва та Медведчука. Тих, кому на майданах погрожували люстрацією та карою народною.
Репортаж. Автор: Ольга Шендрик. Такі папірці українські журналісти пам’ятають дуже добре. Це «темники». А це Секретаріат. Ще 2 роки тому – Адміністрація президента Кучми. Тут складали стратегію державної інформаційної політики. А «темники» – то був один із засобів втілення її в життя.
Втілювали у життя інформаційну стратегію Банкової так звані аналітики. Колишній заступник голови адміністрації Василь Базів один з них. Його не випадково називали голосом Кучми. Базів писав для Кучми тексти, а по п’ятницях говорив на брифінгах від його імені.
Синхрон. Василь БАЗІВ, заступник глави Адміністрації Президента у 2003-2004 роках: «Леонід Данилович Кучма і після президентських виборів буде залишатися однією з найвпливовіших фігур української політики».
Тепер Базів повертається на Банкову.
Синхрон. Віктор БАЛОГА: «Не думаю, що ми повинні дивитися в диплом. Ми повинні дивитися на людину, чого вона досягла в житті».
Радник глави Секретаріату з інформаційних питань. Радник Балоги. Посада ніби й скромна, але українським журналістам від цього не спокійніше. Методи співпраці з пресою колишньої президентської канцелярії надто свіжі в пам’яті.
Синхрон. Андрій ШЕВЧЕНКО, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова: «Справа ж не в прізвищах. Базів, Васильєв, Піховшек, Медведчук. Ну, це просто прізвища, це просто живі люди. Питання в системі. І як їх використовують. Звичайно, за цими людьми тягнеться свій шлейф. І завжди ці прізвища будуть асоціюватися з часом цензури і з часом знищеної і розпластаної журналістики».
Звичайно, подібних методів співпраці з медіа очікувати вже не варто. Прямих вказівок журналістам, що добре, а що ні, не даватимуть. Не ті часи. Але засоби впливу можуть бути різними. Питання в тому, яка стоїть мета.
Синхрон. Наталія ЛИГАЧОВА, головний редактор інтернет-видання «Детектор медіа»: «Они будут пытаться работать с интерпретациями. В принципе, так же, как и работали «темникотворцы». …Это не будут напрямую «темники», но это будет попытка работать через контакты, через, может быть, предоставление соответствующих пресс-релизов… Через предоставление определенной информации, уже сразу интерпретированной информации».
Сергій Васильєв, якого називають батьком системи «темників», про свого колишнього колегу каже: професіонал. Вибір Балоги схвалює і каже, що Базів дасть собі раду. На думку Васильєва, в Секретаріаті бракувало саме таких фахівців, що вміють працювати з інформацією.
Синхрон. Сергій ВАСИЛЬЄВ, керівник Головного управління інформаційної політики АП у 2002-2004 роках: «Влада «помаранчева» порозумнішала. Окрім того, що кадровий голод, вона, вона реально порозумнішала і перестала комплексувати з приводу того, чим займалися фахівці до 2004 року. Ну, якщо президент запросив Балогу. Очевидно він йому довіряє. Якщо Балога запросив Базіва, очевидно він теж йому довіряє».
Синхрон. Вахтанг КІПІАНІ, журналіст, головний редактор часопису «Фокус»: «Можна сказати, що Ющенко вважає тепер Базіва, і, напевне, Васильєва «червоно-помаранчевою» командою. От, якщо це так, то хай нам скажуть про це. Що він не просто професіонал Базів, що він наш «помаранчевий» агент у команді Медведчука».
Перший «темник» – вказівка редакціям – з’явилась 5 років тому. Віктор Ющенко ці часи пам’ятає як ніхто інший. Це він був головним героєм «темників» як лідер опозиції. Проти його прізвища найчастіше стояла позначка «ігнорувати».
Синхрон. Вахтанг КІПІАНІ, журналіст, головний редактор часопису «Фокус»: «Ющенко був протягом 4 років чи не головним героєм «темників». І дуже сумно, що він якраз не зробив з цього жодних висновків».
З приходом до влади Ющенка нові опозиціонери прогнозували появу «томенників» і «безсмертників». Або чогось схожого. За півтора року цього не сталося, і президент не забував при нагоді наголосити на цьому досягненні демократії. От тільки чи не почала демократія набридати людям на Банковій, особливо коли чуєш не те, що хочеться? Саме це непокоїть колишніх борців з цензурою.
Андрій ШЕВЧЕНКО, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова: «Я включаю ввечері телевізор, я бачу, що в новинах у нас зараз людина номер один це не президент. Це прем’єр-міністр Янукович. І я розумію, що в цій ситуації є гарячкові спроби щось змінити, щось поламати. І зробити так, щоб президент виглядав сильніше інформаційно. Але цього не можна зробити, нагнувши журналістів».
Синхрон. Сергій ВАСИЛЬЄВ: «Немає такого минулого, там, Васильєв, «темники», Базів, Медведчук і так далі. Це не минуле. Це наша історія. Я вважаю, що це сьогодення. Тому що ще нічого не минуло насправді. Тому що те, що розпочала Адміністрація президента за часів Медведчука, насправді воно зараз знову, російською мовою, востребовано».
Останні зміни в команді Секретаріату відчутно зачепили інформаційний блок. Ірина Геращенко пішла з роботи прес-секретаря. Подав у відставку Тарас Петрів, керівник інформаційної служби. Ротація свідчить про спробу нових керівників посилити цей напрямок. Якими методами, побачимо вже скоро.» (подається за «Оглядом телеефіру»).
«Інтер» - популярний канал, а підсумковий тижневик Володимира Павлюка – впливова програма, яку дивляться, напевно, і в Секретаріаті. Якщо лихоманкове призначення-звільнення Базіва не було піар-спецоперацією з метою засвідчити демократизм Віктора Балоги та його готовність прислухатись до громадської думки (що не виключено), то, напевно, долю новоспеченого радника вирішив не лише цей сюжет (хоча, подейкують, він таки вплинув на думку Балоги). Можливо, заява Тараса Петріва про відставку, яку джерело «ТК» пов'язало саме з поверненням «голосу Кучми» на Банкову, вплинула на Президента. Але, незалежно від міри впливу на рішення Балоги, журналісти «Подробиць» зробили те, що повинні були зробити й інші інформаційні служби, хоча б у пам'ять про приниження і несвободу доби темників: забити в набат, аби ще раз, користуючись нагодою, привернути увагу до проблем, які ще не вирішені, загроз, які ще не минули остаточно, та протизаконних діянь, за які ніхто досі не відповів. У цьому випадку ЗМІ мають моральне право творити новини самостійно, хай навіть інформаційний привід, на перший погляд, не є аж таким соціально значущим.
Але вийшло, як завжди. 9 жовтня новини рясніли повідомленнями про звільнення Базіва:
НТН: «найкоротший термін перебування на посаді радника – три дні. Стільки пропрацював Василь Базів. Щоправда, поради він давав не Президентові, а голові Секретаріату Вікторові Балозі. І хоча очільник канцелярії високої думки про звільненого, усе ж таки вирішив його позбутися. Керувався, каже, неоднозначною реакцією представників українських ЗМІ на призначення Базіва радником.»
Новий канал: «Секретаріат глави держави вкотре демонструє чудеса демократії. І тижня не пропрацював радником керівника Секретаріату Василь Базів. Сьогодні Віктор Балога вирішив відмовитися від його послуг – через неоднозначну реакцію представників мас-медіа на його призначення радником та після консультацій з багатьма журналістами.»
«Тоніс»: «Василь Базів не довго пробув радником голови президентського Секретаріату. Сьогодні Віктор Балога поспішив його звільнити. За словами прес-секретаря Балоги, таке рішення керманич канцелярії на Банковій ухвалив після консультацій із медіа-експертами і журналістами та з огляду на їхню бурхливу і неоднозначну реакцію.»
СТБ: «Короткотерміновим виявилося і перебування на Банковій Василя Базіва – його призначили радником голови Секретаріату минулої п’ятниці. Але через невдоволення преси керівник канцелярії вирішив свого радника звільнити.»
«1+1»: «Василь Базів не встиг пропрацювати там і одного повного робочого дня, як його відправили у відставку. Базіва призначили минулої п’ятниці радником глави Секретаріату президента з інформаційних питань, а сьогодні вже звільнили. Як пояснює прес-служба президентської канцелярії, на призначення Базіва неоднозначно відреагували мас-медіа. Звільнення відбулося після консультацій із багатьма журналістами. Нагадаю, Василь Базів раніше працював у команді президента Леоніда Кучми. Тоді він обіймав посаду заступника глави Адміністрації.»
5 канал: «голова Секретаріату Віктор Балога відправив у відставку свого радника Василя Базіва. Він пробув на цій посаді всього три дні. Це кадрове рішення – наслідок неоднозначної реакції журналістів. Вони не зрозуміли повернення до президентської канцелярії пана Базіва, який працював у команді президента Леоніда Кучми.»
Перший канал: «Василь Базів у Секретаріаті Президента працював недовго. У кріслі радника президентської канцелярії він посидів лише 3 дні. Віктор Балога послухався журналістів і вирішив звільнити Базіва. Як він каже, аби припинити безкінечні закиди преси і деяких експертів про появу «голосу Кучми» на Банковій. Василь Базів в Адміністрації президента Кучми у 2003-2004 роках був заступником глави АПУ і керував аналітичною службою.»
Цікава картина. Усе це були короткі повідомлення – знов-таки, треба думати, забракло відеоряду, адже знайти Базіва і відзняти з ним бодай малесенький синхрон телевізійники не спромоглися. (Це ще нічого – наприклад, інформацію про намір Тараса Петріва покинути СП 6 жовтня проігнорували взагалі.) Як правило, повідомлення закінчувались фразою про те, що Василь Базів працював там-то тоді-то. Ніде не було сказано ні слова про причини різкої реакції преси на це призначення. Ніде не було ні найменшого натяку на те, що Базів якось причетний до інформаційної політики держави часів Кучми. Отака в нас авторитарна медійна спільнота: забаглося їй звільнити невинного, як овечка, радника голови СП – звільнила.
Що сталося? Телевізійники «прикрили» Секретаріат? Не стали показувати його у незручному ракурсі, демонструвати слабкість, поступливість, непослідовність?.. Або ж і справді ця новина не здалася їм такою, що варта суспільного резонансу?..
Це не єдиний подібний випадок. Ось іще.
29 вересня Президент підписав Указ «Про Раду громадськості при Президенті України», у якій є слова: «У зв'язку з цим визнати недоцільним подальше існування інституту радників Президента України поза штатом». 10 днів по тому, у зв'язку з призначенням Олександра Зінченка радником Президента, позаштатний радник Президента Олександр Третьяков, якраз цього самого дня звільнений Указом Президента, заявив, що складає обов'язки, бо «вважає недостойним для себе перебування в одному приміщенні з Олександром Зінченком» - і ця заява була розповсюджена прес-службою «Нашої України»… Звісно, це – непродуманий імпульсивний вчинок Третьякова, хоча тим, що пошився в дурні, він зобов'язаний також і відсутності в прес-службі «НУ» уважних та організованих людей, здатних розтлумачити екс-раднику, що складати йому вже нічого. Це курйоз – але курйоз показовий, бо свідчить про зміну клімату в оточенні Президента; одна з тих шпаринок, крізь які глядачу можна показати справжній стан речей у команді глави держави.
Прес-конференцій Третьяков не проводив, публічних заяв на камеру не робив, однак у вечірніх новинах 9 жовтня ця інформація все ж з'явилась – у складі сюжетів та повідомлень про призначення Зінченка.
Ось ТСН («1+1»): «Так звані «любі друзі» не приховують негативного ставлення до кадрового рішення глави держави. Про це, зокрема, заявив нардеп Микола Мартиненко, а Олександр Третьяков, у якого досі був власний кабінет на Банковій, демонстративно подав у відставку, сказавши, що із Зінченком в одному будинку не працюватиме.
Синхрон: Вадим КАРАСЬОВ, політолог: «Третьяков продемонстрував, що він… вони зрозуміли сигнал Президента. Так що Президент буде рівновіддалений від всіх груп впливу, скоріше буде прислухатися і спиратися сьогодні на Секретаріат в тому вигляді, який він є, а від «Нашої України» він буде дисоціюватися».»
Щось подібне дав і «Інтер»: «Народный депутат Александр Третьяков заявил о сложении с себя полномочий советника Президента. Цитирую: «Считаю недостойным для себя пребывание в одном помещении с Александром Зинченко и слагаю с себя полномочия советника Президента». Заявление размещено на сайте «Нашей Украины».
Для политологов назначение советником Зинченко и уход из Секретариата Третьякова – это сигнал того, что дороги Виктора Ющенко и блока «Наша Украина» все больше расходятся..»
Ще краще НТН: «народний депутат Олександр Третьяков має намір скласти з себе повноваження радника Ющенка, якщо йому доведеться перебувати в одному приміщенні з Олександром Зінченком. Про це повідомляє прес-служба НСНУ з посиланням на Третьякова. Він заявляє, що звільняє службовий кабінет у приміщенні Секретаріату Президента. Третьяков додав, що Зінченко й досі не виконав рішення суду, який зобов’язав його принести публічні вибачення за наклеп на його адресу.» На цей момент Указ про звільнення Третьякова, разом із кільканадцятьма іншими позаштатними радниками, вже давно був оприлюднений на сайті Президента.
СТБ: «Сьогодні голова держави призначив своїм радником колишнього очільника канцелярії Олександра Зінченка. На це образився інший президентський радник, Олександр Третьяков, і повідомив, що складає з себе відповідні повноваження. Зінченко звільнився із посади держсекретаря рік тому. Тоді він публічно виступив із корупційними закидами на адресу близького оточення Віктора Ющенка, в тому числі і на адресу Третьякова. Тепер той вважає для себе неприпустимим працювати із Зінченком в одному приміщенні.»
ICTV: «І сьогодні на знак протесту проти нового призначення склав повноваження радника президента Олександр Третьяков. На час корупційних звинувачень Зінченка перший помічник президента, Третьяков заявив, що вважає для себе недостойним перебування із Зінченком в одному приміщенні.»
5 канал навіть дав синхрон Третьякова (єдиний з усіх): «В інтерв’ю 5 каналу Олександр Третьяков заявив, що звільняє службовий кабінет у приміщенні Секретаріату Президента і складе свої повноваження, бо не бажає перебувати в одному приміщенні зі зрадником.
Синхрон: Олександр ТРЕТЬЯКОВ, радник Президента: «Я готовий працювати з будь-яким членом «помаранчевої» команди. Якщо цього захоче БЮТ, я готовий співпрацювати з БЮТ, зокрема з Юлією Володимирівною, з Олександром Турчиновим. Я ніколи не буду працювати зі зрадником. Я вважаю, що це просто якась вкралася ошибка. І я свято вірю, що ця ошибка буде скасована, так же само скасована, як по призначенню Базіва радником Секретаріату».
Також Віктор Ющенко звільнив з посади своїх радників: російського політика Бориса Нємцова, депутата від «Нашої України» Ксенію Ляпіну та одного з авторів української Конституції Михайла Сироту.»
Тут уже не дрібниці, тут пряма дезінформація: всі ці повідомлення звод
