Конфлікти між кабельними операторами й Нарадою увиразнилися одразу після 1 березня 2006 року, коли набрала чинності нова редакція Закону „Про телебачення і радіомовлення”. Закон вимагає від кабельників мати не лише технічну ліцензію на передачу сигналу, що її видає Національна комісія з питань регулювання зв'язку, а й „творчу” – на програмне наповнення своїх пакетів, яку видає Національна  рада з питань телебачення і радіомовлення. „Існує незрозуміла тенденція зараховувати кабельників до мовників, тоді як кабельні оператори є, по суті, організаціями зв'язку.  Вже багато років тривають уперті спроби нав'язати кабельникам відповідальність за те, що роблять телевізійні канали, а абоненту нав'язати те, що він має дивитись”, - розповідає Галина Полхович, директор Всеукраїнської асоціації кабельного телебачення і телеінформаційних мереж.

Відповіддю кабельників на такі намагання є законопроект, що був зареєстрований у Верховній Раді 21 вересня. Називається він „Про внесення змін до деяких законів щодо регулювання сфери телекомунікацій”, подав його депутат від Партії регіонів Ігор Шкіря (власник телеканалу ТВ-1, який активно претендує на нішу ділового інформаційного каналу українського телебачення – „ТК”). Відповідно до нього оператори кабельних мереж будуть виведені зі сфери впливу Нацради. Ольга Большакова, юридичний консультант Незалежної асоціації телерадіомовників, вбачає у цьому законопроекті спробу повернути все назад, коли зміст інформації не регулювався жодним органом. „Але навіть якщо цей законопроект депутати приймуть, це все одно повністю не врятує кабельних операторів. Бо в нас є Держспоживзахист, прокуратура, організації колективного управління авторським та суміжними правами. Інше питання, що ці органи не дуже дієві у сфері телекомунікацій і телебачення й радіомовлення”.

Тим часом у Нацраді на цей законопроект взагалі не зважають. Ігор  Курус, заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, каже, що того документа не читав і не збирається його характеризувати. Нацрада продовжує перевіряти кабельників і вимагати від них ліцензії провайдера програмної послуги й усієї документації, необхідної для отримання такої ліцензії. Ігор Курус тішиться, що тепер можна пригальмувати „вільне, неврегульоване законодавством плавання кабельників”. „Вони не зважали на те, що треба дотримуватись авторських прав на програми, підписувати договори з право власниками, забезпечувати доступом до ефірного телебачення там, де обрізано колективні антени в багатоповерхових будинках, що можна транслювати тільки адаптовані до українського законодавства програми”, - коментує пан Курус. Пояснюючи, що таке „адаптовані до українського законодавства програми”, Ігор Курус посилається на Закони „Про інформацію”, „Про суспільну мораль”, „Про рекламу” та до положення „Про прокат і кінопродукцію на території України”. „Це означає, що „Дом-2”, який транслює ТЕТ у нічний час, може транслювати, скажімо, СТС у денний час, а наші діти слухають ту російську лайку… Ми дійшли до абсурду, коли українські програми, що транслюються в кабелі, регулюються цілою низкою (майже десятьма) нормативних документів, а поряд іноземні програми йдуть без будь-якого регулювання. Тому й маємо в кабельних мережах Одеси на 25 українських каналів 80 іноземних”, - пояснив він.

Натомість Галина Полхович із Всеукраїнської асоціації кабельного телебачення розповідає, що кабельники просили у Нацради опублікувати список каналів, які не дозволені на території України, але так нічого й не дочекалися. „Від нас вимагають отримати ліцензію на провайдера терміново, а в Нацради немає інструкції з ліцензування. Вони вимагають низку документів, що не перелічені в Законі. У Донецькій області взагалі були абсурдні ситуації, коли людині шість разів відмовляли в отриманні ліцензії”, - зазначає пані Полхович. На її думку, з одного боку, моніторинг контенту вимагає додаткових витрат, унаслідок чого в кабельників виникатимуть матеріальні труднощі, а з другого боку, це додаткові вливання в бюджет Нацради. Проте Ігор Курус запевняє, що нововведення лише зміцнять інформаційну безпеку України, а конфлікт існує лише з тими, хто не сприймає приписи закону і всілякими шляхами намагається викрутитися. „Є кабельники, які нормально ліцензуються. І таких більше, ніж тих, з ким доводиться сваритися”, - наголосив він.