Робоча група, яка, за вказівкою Президента Януковича, працювала над скандальним мовним «продуктом» нардепів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, завершила свою роботу. Учасники «мовної редкомісії» остаточно затвердили запропоновані зміни до Закону «Про засади державної мовної політики», а також ухвалили проект концепції державної програми щодо всебічного розвитку і функціонування української мови. Як розповів «УМ» учасник експертної групи й один з авторів розроблених змін, директор Інституту літератури ім. Шевченка НАНУ Микола Жулинський, практично всі запропоновані зміни були схвалені. І, мовляв, якщо нову редакцію закону підтримає Верховна Рада, то ситуація з мовним питанням докорінно зміниться.

За словами Миколи Жулинського, робоча група проголосувала за пропозиції, які на 40 відсотків змінюють суть старого мовного закону. Змінюється навіть назва самого документа: він називатиметься Закон України «Про порядок застосування мов в Україні». «Головний плюс запропонованих змін у тому, що вони фіксують непорушний статус державної мови, - каже Микола Жулинський. - І якби цей закон був прийнятий Верховною Радою і виконувався, то він би цілком забезпечив і гарантував функціонування української мови як державної».

Так, запропоновані зміни гласять: усюди державна мова є головною, домінантною. Використання державної мови є обов'язковим у судочинстві та діловодстві, у діяльності органів державної влади, ­Збройних сил, у сфері науки та освіти, рекламі. Державною мовою оформлюють документи, що засвідчують особу. Українською мовою так само, як і раніше, обов'язково дублюватимуть фільми. А для загальнодержавного мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться державною мовою, має становити не менше 75 відсот­ків загального обсягу добового мовлення.

Запропоновані зміни унеможливлять «самодіяльність» місцевих рад, які на власний розсуд оголошують ту чи іншу мову регіональною. Хоча саме поняття регіональної мови лишається. Нею поряд із державною місцеві органи влади зможуть вести діловодство. Тексти на бланках, квитанціях, квитках, таблички з назвами офіційних установ можуть дублюватися мовою нацменшин. Мешканці матимуть право на одержання освіти регіональною мовою (з обов'язковим оволодінням державною, звісно). Але тепер докорінно пропонується змінити процедуру надання мові статусу регіональної. Право порушувати це питання буде мати громада, не менше 30% якої становить певна нацiональна меншина (а не 10%, як є зараз). Громада звертається до облради з проханням порушити перед Верховною Радою питання про надання статусу регіональної певній мові на певній території. І парламент приймає відповідне рішення. Особливі преференції хіба що нададуть кримськотатарській мові - представники робочої групи вважають, що в новій редакції закону буде підтримана окрема стаття, яка зважатиме на особливий статус кримських татар та їхню чисельність.

Єдина пропозиція, яка не знайшла місце в нових змінах до закону, - це адміністративна відповідальність та штрафи за незнання української мови. Як каже Микола Жулинський, це питання хоч і на часі, але навряд чи буде підтримане парламентом.

Тим часом автори чинного закону вже піднімають хвилю незгоди з новою редак-цією«відтюнінгованого» закону. Зокрема, Вадим Колесніченко, який також входив до складу робочої групи, називає його «гидотою». «Ця група була створена для внесення поправок до мого закону. А її члени, більшість із яких, м'яко кажучи, українофіли, із самого початку встали на шлях конфронтації й розробили зовсім нову редакцію», - сказав Колесніченко.

На подібні закиди Микола Жулинський реагує спокійно. Він запевняє: проект змін уже отримав схвальний експертний висновок від Національної академії наук України - нова редакція відповідає всім нормам Конституції. Для остаточного схвалення редакція нового закону надіслана на експертизу до Мін'юсту. А потім потрапить на стіл Президенту України. Саме від його волі, каже Жулинський, залежить доля відредагованого закону: «Я добре пам'ятаю, що Президент України пообіцяв обов'язково домогтися ухвалення змін до цього закону ще цим складом парламенту... Тепер усе залежить від нього».

КОМЕНТАР

Володимир Фесенко, політолог:
«Це питання політичної тактики»

У мене неоднозначне ставлення до нового законопроекту. Боюся, що категоричні пропозиції щодо змін можуть зіграти проти цих же поправок. Це може стати спробою кинутися в іншу крайність. Одна крайність, яка була продемонстрована законом Ківалова- Колесніченка, - відверта дурня з неосяжними межами функціональних можливостей регіональних мов. Але зараз може бути інша крайність - різке й надмірне посилення статусу дер­жавної мови. Надмірно жорсткий підхід може призвести до прямо протилежного результату, i ухвалення таких поправок у парламентi може бути зірване.

Але шанси на ухвалення цього закону будуть залежати від багатьох факторів. Це питання тактики: у залежності від того, що то буде за законопроект, з якою метою його будуть розглядати. Дуже важливо, хто буде виступати в ролі законотворця. Якщо закон піде від Президента, до документа буде більше поваги.

А ТИМ ЧАСОМ...

Новий правопис і курси української

Робоча група також працювала над розробкою концепції держпрограми всебічного розвитку і функціонування української мови до 2015 року. Так, пропонується у найближчий термін розробити нову редакцію правил українського правопису, створити безкоштовні курси вивчення української мови - для держслужбовців, біженців, мігрантів та просто охочих громадян. Розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою і підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс iз її вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури і викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінемато­графії. Просуватимуть українську мову за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному і східному регіонах, повідомляє «Коммєрсант-Україна». Розроблено також і порядок фінансування заходів щодо розвитку української мови - воно здійснюватиметься з державного і місцевого бюджетів.

Марина Ткачук, «Україна молода»

Фото - «Україна молода»