У європейських країнах до універсальної програмної послуги (УПП) входять у першу чергу канали суспільного мовлення. Про це повідомила експерт Ради Європи Пеггі Вальке 12 жовтня на експертному семінарі «Правила щодо універсальної програмної послуги в Європі та рішення для України», організованому парламентським Комітетом з питань свободи слова та інформації та спільним проектом Європейського Союзу і Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі».

До УПП, за словами пані Вальке, мають входити ті телеканали, які забезпечують плюралізм думок, враховують культурні, релігійні, мовні чинники. Але повинна бути запроваджена прозора процедура формування УПП на засадах критеріїв, заздалегідь відомих мовникам. Ці критерії не повинні бути дискримінаційними, а до УПП не повинні автоматично потрапляти всі телеканали, які лише виявили таке бажання. У деяких країнах існує кількісне обмеження пакету УПП, в інших - відсоткове (приміром 30% від усіх каналів, які транслює оператор).

Країни-члени ЄС можуть накладати помірковані зобов'язання щодо УПП для передачі визначених телерадіоканалів та додаткових послуг, особливо для забезпечення належного доступу користувачів з обмеженими можливостями (приміром субтитрування).

Пані Вальке розповіла про кілька судових процесів щодо запровадження УПП в різних країнах, практику Суду справедливості ЄС та про застосування ст. 31 «Директиви про універсальну послугу». «Зобов'язання накладаються на кабельних операторів лише якщо вони необхідні для задоволення загальногромадських інтересів, чітко визначених кожною державою, мають бути пропорційними та прозорими. Зобов'язання щодо УПП повинні регулярно переглядатися. Приміром, у нас в Бельгії це відбувається кожні три роки», - сказала експерт Ради Європи.

За її словами, в деяких країнах кабельні оператори вважали УПП обмеженням економічної свободи. Суд погоджувався із цими заявами, водночас зазначав, що таке обмеження може бути виправдане, лише якщо воно задовольняє переважні вимоги суспільних інтересів, служить досягненню поставленої цілі і не виходить при цьому з межі необхідного (так зване «правило поміркованості»).

Дивіться презентацію Пеггі Вальке тут.

Учасники семінару ознайомилися з європейським досвідом, щоб виробити прозорі і зрозумілі для всіх учасників українського медійного ринку правила формування УПП.

Як відомо в Україні до універсальної програмної послуги за законом входять телеканали, що здійснюють ефірне наземне мовлення на території розташування багатоканальної мережі провайдера. 11 липня Нацрада своїм рішенням включила до УПП всіх цифрових мовників, зобов'язавши провайдерів розширити пакет УПП. 29 серпня Нацрада скасувала це рішення і затвердила «Правила формування програмної послуги в пакетах програм провайдера програмної послуги». При цьому вимоги регулятора до провайдерів щодо розширення УПП цифровими телеканалами продовжили діяти.

«Нацрада готова прийняти будь-яку норму про УПП, яка буде в законі. Ми проти загальних термінів, тому що у нас тоді всі канали будуть претендуватимуть в УПП, і тоді наша робота перетвориться на жахіття», - сказав на семінарі голова Нацради Володимир Манжосов. Водночас він вважає, що саме Нацрада повинна визначати критерії формування УПП.

Голова громадської ради при Нацраді Павло Моїсеєв запропонував до ухвалення нового закону про ТБ і РМ прийняти проміжне рішення щодо УПП (а для маленьких кабельних операторів - окреме), яке б задовольнило в першу чергу інтереси глядачів. Він  виступив з конкретними пропозиціями щодо критеріїв формування УПП. А саме: враховувати, чи є на каналі новини (і скільки хвилин на добу); чи враховує канал інтереси громадян з обмеженими можливостями, приміром, з вадами слуху; чи виробляє власний продукт (і скільки), який задовольняє освітні, культурні, релігійні потреби громадян України. Пан Моїсеєв підтримав ідею введення відсоткового обмеження пакетів УПП, для того, щоб залишити кабельним операторам економічну свободу.

На семінарі були обговорені питання доцільності універсальної програмної послуги, її зміст, хто саме має її надавати та на яких платформах. У дискусії взяли участь члени Нацради Лариса Мудрак та Микола Фартушний, незалежний медіаюрист Дмитро Котляр Ольга Большакова та Катерина М'ясникова (НАМ), Наталія Клітна (Асоціація правовласників та постачальників контенту), Оксана Ферчук (Viasat), Костянтин Грицак (Телекомунікаційна палата України) та інші.

Учасникам дискусії не вдалося виробити критеріїв формування УПП, так само й визначити, що саме означає суспільний інтерес, на основі якого має формуватися послуга. Також експерти і представники галузі не дійшли згоди, яким чином зараз зняти всі проблемні моменти нових правил Нацради щодо формування програмної послуги, введення яких пов'язане з запровадженням цифрового мовлення в Україні.

«Спільного рішення ми поки що не знайшли, але тішить те, що тут не було жодного, хто б виступив проти УПП. Думаю, що критерії формування послуги можна буде виробити, їх може затвердити Нацрада, а як варіант вони можуть бути прописані у новій редакції закону про ТБ і РМ», - сказала модератор заходу, перший заступник голови Комітету з питань телебачення і радіомовлення Олена Бондаренко.

«Детектор медіа»