«Український тиждень» заявляє про тиск після проведення Всесвітнього газетного конгресу

27 Вересня 2012
5
7981
27 Вересня 2012
12:44

«Український тиждень» заявляє про тиск після проведення Всесвітнього газетного конгресу

5
7981
Зокрема, про блокування видання з боку UMHGroup та аеропорту «Бориспіль». UMHGroup політичні мотиви відкидає
«Український тиждень» заявляє про тиск після проведення Всесвітнього газетного конгресу

Тижневик «Український тиждень» заявляє про тиск на видання «шляхом витискання з рику» після проведення Всесвітнього газетного конгресу та Всесвітнього форуму редакторів у Києві.

 

«Тиск на "Український тиждень" з боку влади та пов'язаних із нею монополістів медіа-ринку був завжди, хоч і проявлявся у різних формах. Однак останнім часом він набув нової якості, яка полягає у цілеспрямованому витисканні видання з ринку шляхом блокування його доступу до читачів. Особливо це стало помітно після критичної публікації приуроченої до Всесвітнього газетного форуму у Києві», - йдеться в заяві.

 

 

У статті йшлося про проблеми монополізації ринку друкованих ЗМІ та пов'язані із цим маніпуляції, які спотворюють український медіаринок, роблять функціонування ринкових механізмів неможливим. У результаті цього, як пише видання, свої умови на ринку диктують великі медіа-холдинги, як правило, українських олігархів, які не є  самодостатніми учасниками ринку, а лише підрозділами їхніх бізнес-імперій.

 

Саме після цієї публікації, на думку «Українського тижня, керівництво міжнародного аеропорту «Бориспіль» заборонило розповсюджувати  «Український тиждень» і англомовну версію The Ukrainian Week: «Тим самим ми втратили доступ до великої аудиторії»

 

 


 

Крім того, як пише видання, відбулося блокування розповсюдження номеру з цією статтею з боку медіа-холдингу UMHGroup, структури якого відмовилися від розповсюдження видання. «Окрім того, невідомі здійснили масовий викуп тиражу номера у роздрібних мережах», - йдеться в заяві.

 

У зверненні зазначається, що «Український тиждень» видається австрійською компанією ECEM Media GmbH з 2007 року і орієнтується на європейські стандарти. «Маючи власну чітку позицію щодо подій, що відбуваються в країні, редакція ніколи не піддавалась зовнішньому впливові і не публікувала замовних матеріалів, що, на жаль, є практикою для більшості українських ЗМІ».

 

«В ситуації, коли в країні відсутній нормальний рекламний ринок, в умовах коли «Український тиждень» принципово відмовляється від публікації замовних матеріалів і основним джерелом доходів видання є кошти отримувані від реалізації тиражу -  ситуація з штучним блокуванням доступу до читачів може завдати серйозного удару по журналу. Тож, ми розцінюємо ці дії, як спробу влади змусити іноземного інвестора відмовитися  від видання "Українського тижня"», - підсумовує видання.

 

Як прокоментували «Детектор медіа», в UMHGroup відкидають політичні мотиви, чому у продаж не надійшов номер «Українського тижня» із зазначеним матеріалом: «На всю нашу дистриб'юторську мережу припадає близько 650 примірників журналу, що становить 1,5% його тиражу. На початку вересня з технічних причин в продаж не надійшло близько 300 екземплярів. Зважаючи на ситуацію, наша мережа з розповсюдження преси запропонувала виданню відповідну компенсацію. Ми - комерційна організація, яка не має відношення до політики. Так, як об'єктивно висвітлюють те, що відбувається в Україні наші видання, на зразок "Корреспондента", "Фокуса", Forbes й інших, не робить в Україні ніхто», - коментують у прес-службі.

 

У свою чергу аеропорт «Бориспіль» заперечує інформацію про нібито заборону розповсюдження видання на його території: «Втягування в процес комерційних стосунків між двома приватними компаніями третьої сторони - державного підприємства - суперечить не тільки етичним, але й правовим нормам. Аеропорт "Бориспіль" був і залишається відкритим підприємством як для надання, так і для поширення інформації», - прокоментували ТК в прес-службі аеропорту.

 

 


 

 

У травні «Український тиждень» отримав премію імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи-2012», яку з 2000 року щороку присуджує німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) спільно з норвезьким фондом «Вільне слово» (Fritt Ord)  - «за незаангажованість, професіоналізм, якість роботи, громадську активність і мужність». «Видання послідовно виступало за реальну європейську інтеграцію та незворотні зміни в українському суспільстві, бізнес-середовищі та секторі державного управління, які відкрили б шлях для перетворення України на сучасну європейську демократію, завжди гостро критикувало різні провладні і опозиційні політичні сили, організації, діяльність яких не сприяла, профанувала або заважала відповідним трансформаціям», - йдеться в заяві.

 

«Детектор медіа»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5
7981
Коментарі
5
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
фанат
4605 дн. тому
Тримайся, Тиждень і не звертай увагу на тролів чи професійних ворогів
негучно мовець
4605 дн. тому
«Він просто гучніше за інших»... Mania grandiozo
без коноплі
4605 дн. тому
менеджери невправні, тому що катастрофічно зменшується комунікація з читачем – падає тираж, реалізація, рекламні надходження. І навість гестбуки ці менеджери позакривали (нібито читачі там щось не те пишуть).
Пилип з конопель
4606 дн. тому
Ага, це ж традиційно, як у школі: школяра, над яким збиткуються дужчі та сильніші при будь-якій спробі знайти справедливість ще й обізвуть "ябедою". Так і тут: у чому саме невправні менеджери УТ - жодного слова? "Невідомі євробюрократи"; "наближені до гонорарного фонду", "щось побачили і коментують"... Це що - адекватні претензії, висловлені фахівцем на профільному ресурсі, чи чергова порція багнюки за принципом "Вася, дай и я врежу!"? Журнал не подобається владі та її запопадливим підпанкам з однієї причини - бо він набагато різкіший за тональністю критики та влучніший за висновками, на відміну від перерахованих вище і цілком шанованих видань. Він просто гучніше за інших НЕ мовчить, тому декого це ДУЖЕ дратує. Пийте заспокійливе, бо в Україні - свобода слова.
Webber
4606 дн. тому
«Основним джерелом доходів видання є кошти отримувані від реалізації тиражу». Хіба журнал в літаках продавали? Та й не на літаках треба проповідувати європейські цінності… «Тиждень» вже скаржився, що його тиражі неправильно рахують (занижують). Що читачі у гестуках неправильно коментують. Тепер – журнал неправильно розповсюджують. Давно перестав читати «Тиждень» (хоч він вільно стоїть у нас у «Сільпо»). Бо там щономера йдуть дидактичні інтерв’ю з невідомими євробюрократами (їхні обличчя виносяться на обкладинку) та думки-колонки кількох людей, наближених до гонорарного фонду, які щось побачили по телевізору і це коментують. Набагато гостріше і критикують владу, і розповідають з перших рук про українське життя «Країна», «Кореспондент», «Дзеркало тижня», «Сільські вісті», «Україна молода», інтернет-видання. «Тиждень» як журнал давно завели у глухий кут невправні менеджери… (У тому числі й менеджери з реалізації.)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду