Чому українським журналістам знов доводиться нагадувати, що «краще не брехати»?

13 Вересня 2006
1887
13 Вересня 2006
16:18

Чому українським журналістам знов доводиться нагадувати, що «краще не брехати»?

1887
Ініціатива «Краще не брехати» буде спрямована на молодих працівників медійної сфери. Досвідчені, в тому числі й у справі боротьби з цензурою, журналісти проведуть курс лекцій у провідних профільних закладах країни.
Чому українським  журналістам знов доводиться нагадувати, що  «краще не брехати»?

Як уже повідомляла «ТК», сьогодні відомі українські журналісти оголосили про початок нової ініціативи під назвою «Краще не брехати», яка, в першу чергу, буде спрямована на молодих працівників медійної сфери. В рамках ініціативи досвідчені, в тому числі й у справі боротьби з цензурою, журналісти проведуть курс лекцій у провідних профільних закладах країни.

 

Курс із 12 лекцій зможуть прослухати студенти 2 курсів Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Львівського національного університету імені Івана Франка. Також одноденні тренінги пройдуть студенти Таврійського національного університету, Запорізького національного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Ужгородського національного університету.

 

Спеціально для розглядання проблеми цензури та замовних матеріалів у ЗМІ під різними кутами зору було запрошено журналістів з різних сфер, із різним життєвим досвідом та різним баченням виходу з проблеми. Більшість учасників ініціативи були активістами журналістської революції 2004 року.

 

Викладачами «чистої» журналістики стануть: Володимир Мостовий («Дзеркало тижня»), Микола Вересень (незалежний журналіст), Єгор Соболєв (5 канал, ГО «За професійну етику») , Наталія Лигачова («Детектор медіа»), Іларіон Павлюк (К1), Марічка Падалко («1+1»), Лідія Таран (5 канал), Олег Онисько («Український медіа сервіс»), Михайлина Скорик (Київська Незалежна медіа-профспілка), Анатолій Борсюк («1+1»), Сергій Швець («1+1»), Ольга Кашпор («1+1»), Євген Глібовицький (медіа-консультант), Юлія Жмакіна («Радіо свобода»), Кирило Лукеренко («Нова мова»), Ігор Скляревський (незалежний журналіст), Святослав Цеголко (5 канал), Івана Коберник (ICTV).

 

Головним меседжем лекцій відомих журналістів, - повідомив під час прес-конференції один з засновників ініціативи, журналіст 5 каналу Єгор Соболєв - буде теза про те, що кожному молодому журналісту вигідніше бути чесним, протистояти спробам залучити його до виконання політичних або економічних замовлень, ніж продаватися та ставати медіа-кілером. Жоден журналіст в Україні не заробив одночасно і ім’я, і славу, і гроші, працюючи за цензурою чи замовленнями. Навпаки, останні поховали багато кар’єр, нанесли велику шкоду професії і країні в цілому. «Давайте візьмемо як символ ім’я В’ячеслава Піховшека. Він у свій час зробив передачу «П’ятий кут», яку всі дивилися, яка існувала на засадах об’єктивної журналістики. Тобто, саме тоді він став В’ячеславом Піховшеком, можна сказати, телеведучим з великої літери. А якщо б він почав саме з того, щоб брати в Медведчука гроші – хто б його знав?! Такого б журналіста просто не існувало».

 

Саме професійна репутація є для журналіста найголовнішим та найефективнішим засобом власної «капіталізації», - підкреслила Наталія Лигачова. Головний редактор «Детектор медіа» переконана в тому, що власне розуміння професійної місії варто відстоювати, за тверду позицію журналістів починають поважати навіть самі ті, хто намагаються їх «нагнути». Випадки ж звільнення за відмову виконувати «темники» або писати замовні матеріали – поодинокі. Лідер Київської незалежної медіа-профспілки Михайлина Скорик підтвердила, що насправді звільнити журналіста з дотриманням всіх норм законодавства дуже важко, і не слід молодим журналістам цього боятися, тим більше, що зараз уже набувають сили медійні профспілки, які здатні захистити своїх членів.

 

Власне, в кожного з присутніх на прес-конференції учасників ініціативи є своя власна теорія щодо того, якими методами краще діяти, щоб не піддатися цензурі та чинити їй опір. Що, власне, і має надати «родзинки» майбутнім лекціям. Микола Вересень, наприклад, висловив сьогодні найнесподіванішу версію, сказавши, що за виконання «темників» варто вимагати мільйони. Таким чином, гроші, а, відповідно, і «темники» швидко закінчаться…

 

Об’єднує ж учасників ініціативи віра в те, що вчасне донесення до юних журналістів слів про суспільну місію їх професії, про небезпеку втратити розуміння цієї місії, а також конкретні поради щодо того, як цього уникнути, змінять загрозливі тенденції у вітчизняній журналістиці, які ми знову спостерігаємо зараз. Це, як відомо, і поширення так званої «джинси» - прихованої реклами, і намагання знову повернутися до ідеологізації подання у ЗМІ фактів, фільтруючи їх з точки зору «правильності» або «неправильності», відповідності або невідповідності різним «високим» цілям «державотворення», «захисту демократії», «національного єднання» тощо. Власне, той факт, що і після «помаранчевої революції» в українських ЗМІ не відбулися незворотні зміни у напрямку незаангажованості у поданні інформації і спонукає відомих журналістів звернутись до медійної молоді. Ми переконалися в тому, - каже Єгор Соболєв, - що треба змінювати не тільки правила гри, а й самих людей, самих журналістів. Для цього треба починати з молодих…

 

Організатором ініціативи «Краще не брехати» є громадська організація «За професійну журналістику» спільно з Незалежною медіа-профспілкою України, Комісією з журналістської етики, «Детектор медіаю» і Національною асоціацією мовників.

 

Фінансову допомогу для організації лекцій надає фонд «Відродження».

 

На фото: Микола Вересень, один з організаторів ініціативи, згадує, як боровся з цензурою.

 

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1887
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду