Як зміниться український телерадіопростір після вилучення графи «мова» із заяв про видачу ліценцій у Нацраді з питань телебачення та радіомовлення? На думку голова Нацради Володимира Манжосова, деякі канали перейдуть на російську. Фахівці зазначають, що зміна мови спостерігатиметься, зокрема, у регіональних ЗМІ. Але вони не прогнозують, що канали у російськомовних регіонах масово почнуть відмовлятися від української.

Деякі українські телеканали можуть перейти на російську мову мовлення - після вилучення графи «мова» із заяв про видачу ліцензій. Таке припущення у коментарі Радіо Свобода зробив голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов. Проте, на його думку, це явище масовим не стане.

«Деякі канали дійсно перейдуть на російську мову. Але основана маса, думаю, так і залишиться. Така картина, яка була, вона влаштовувала всіх», - зазначив Манжосов.

Генеральний директор телеканалу ICTV Олександр Богуцький запевняє, що ніяке вилучення графи «мова» не змінить позицію каналу. Разом з тим, Богуцький не став прогнозувати, як після цього зміниться український телерадіопростір.

«Ми все побачимо, що буде в українському ефірі. А казати, що виключили графу, і це означає, що не потрібно показувати україномовну продукцію, - такого не буде ніколи. Кожен канал провадить самостійну політику. Позиція ж нашого телеканалу не зміниться», - зауважив Богуцький у розмові з Радіо Свобода.

Масового переходу на російську не буде?

Що стосується регіональних каналів, то це залежатиме від регіональних особливостей. Деякі канали на сході, півночі та півдні і справді змінять мову, вважає виконавчий директор «Незалежної асоціації мовників» Катерина М'ясникова. Хоча, на її переконання, масового переведення мовлення на російську очікувати не варто.

«Наприклад, у Харкові. Там переважна більшість населення області говорить українською. Тож регіональні компанії, які розуміють свою аудиторію, залишать можливості для всіх. Особливо йдеться про ті, які мовлять на весь регіон. Не думаю, що у нас буде тотальна русифікація регіонального ефіру. Але, я не виключаю, що певні компанії, яким так і не вдалося виховати україномовний журналістський та дикторський персонал, перейдуть на російську», - зазначила М'ясникова в інтерв'ю Радіо Свобода.

Нацрада поспішила

На думку колишнього голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка, після вилучення графи «мова» із заяв про видачу ліценцій ситуація зміниться катастрофічно.

«Якщо колегіальний орган Національна рада, орган не тільки контролюючий, але і регулюючий, де працює до 200 людей, які складають план розвитку національного простору, видають ліцензії і затверджують програми, зокрема, враховують нюанси і по мові, зважаючи на соціологію, на ситуацію у певному регіоні, де видається ліцензія, якщо цей орган не буде визначати ці речі, то як все це може правильно визначити один власник радіо чи телебачення?» - сказав Шевченко у розмові з Радіо Свобода.

Що ж до рішення Нацради про вилучення графи «мова» із заяв про видачу ліценцій, то, на переконання Віталія Шевченка, зважаючи на обіцянки влади про те, що мовний закон має бути доопрацьований, вона могла з цим рішенням ще зачекати.

Досі ж, згідно із законом про телебачення та радіомовлення, загальнонаціональні канали мусили мати не менше 75 відсотків україномовного продукту. А регіональним дозволялося зважати на особливості компактного проживання населення у тому чи іншому регіоні, проте жоден регіон такого статусу не мав.

Тетяна Ярмощук, «Радіо свобода»

Фото - «Радіо свобода»