В Україні бракує якісних телепередач про літературу, образотворче мистецтво, класичну музику, театр, кіно. Комерціалізація телебачення змушує телеканали ігнорувати високу культуру і заради глядацьких рейтингів зосередитися на популярних передачах, які задовольняють невибагливі смаки масової аудиторії. На відміну від комерційних каналів телеканал „Культура" ставить перед собою завдання навертати глядача до національних традицій, духовності, високого мистецтва. Подаємо розмову з першим заступником генерального директора державної телерадіокомпанії „Культура " Людмилою Васильєвою.

– Людмило   Борисівно,  Кабінет   Міністрів   України   підготував розпорядження    про    реорганізацію  телерадіокомпанії    „Культура", створеної ще в 2002 році. Чому так довго відбувається процес станов-лення телерадіокомпанії?

– Ми раді,  що Уряд звернув увагу на необхідність прискорення розвитку    телерадіокомпанії   „Культура"  і    розуміє    важливість   такого мистецького проекту   для розвитку українського суспільства й намагається знайти оптимальні шляхи для його реорганізації. Телерадіокомпанія дійсно
була   утворена   в   2002   році   в   системі   Держкомінформу   (нинішнього Держкомтелерадіо) на базі потужностей студії „Укртелефільм".Оформлення компанії як юридичної особи завершилося в 2003 році. Не маючи ліцензії на право мовлення і відповідних технічних засобів, канал „Культура" виходив в ефір на УТ-2. В листопаді 2004 року ми отримали ліцензію строком на десять років на право мовлення на супутниковому каналі в обсязі 24 години на добу. До речі, супутниковий сигнал нашої телерадіокомпанії покриває ефір 82 країн, зокрема, всієї  Європи, Близького Сходу і  Росії до Уралу. Ми здійснюємо також мовлення на території США та Канади у мережі Інтернет в режимі On Line.

–     Розкажіть    нашим    читачам    за    базу,    творчий   колектив, фінансування і плани телерадіокомпанії.

– Телекомпанія динамічно розвивається. Це стосується як технічного забезпечення, так і творчого. Штат творчих працівників в липні збільшився на 50% і зараз у нас працюють 75 високопрофесійних фахівців у галузі телебачення   та   кіномистецтва.   Ми   розрахували   оптимальну  кількість
персоналу для нашої телерадіокомпанії. Це має бути до 150 осіб. Але ми – державна структура і залежимо від бюджетного фінансування. На 2006 рік обсяги  бюджетних   видатків  каналу „Культура"  суттєво підвищені. Передбачено  виділення  5,8  мільйонів  гривень,  що  на 45% більше,  ніж минулого року. В 2005 році телерадіокомпанія завершила рекон-струкцію окремих приміщень і технічного центру. В цьому році планується ввести в дію ефірну студію й апаратну.

– Скільки „Культура" виробляє годин власного телепродукту?

– Заплановані  обсяги  виробництва  власного  продукту  на  цей  рік становитимуть до 4 годин на добу. Крім того,  ми уклали угоди, що надають нам право безоплатного показу українських фільмів та підписали відповідні документи з Міністерством культури і туризму. Ведуться  переговори із закордонними     організаціями     про     обмін    телевізійними     програмами культурологічного змісту. Хоча головний акцент все ж таки припадає на українську телепродукцію. Вагомою часткою нашого каналу є телепрограми обласних телекомпаній, залучені до співпраці.

 – Як   транслюються    в    Україні    програми    телерадіокомпанії „Культура"?

– Зараз   наші   програми   транслюються   операторами   кабельного телебачення  майже  у  всіх  регіонах України.   До  речі,  з  цього року  в
експериментальному режимі заплановано мовлення у цифровій мережі   на Київ і Київську область. Також ми пропонуємо обласним держтеле-радіокомпаніям виділити для нас ефірні «вікна»  для трансляції програм нашого телеканалу.

– Хто в телерадіокомпанії займається створенням креативних ідей?

– Насамперед, це наші  режисери та журналісти, які   цікавляться
культурним   життям.  Тому   наш   телепродукт   сьогодні   не   поступається
програмам зарубіжних культурологічних  телеканалів. Це програми   про класичну   та   сучасну   музику,   твори   архітектури,   художні   виставки, театральні вистави, літературні новини, стародавні цивілізації. Наприклад, про Шумер і Трипілля тощо. Чимало ідей надходить від театральних діячів, професійних     музикантів,  письменників  і  просто  від  молодих  людей  з оригінальним   мисленням.   І   хоча  держава  не  завжди  може   ці   проекти профінансувати, ми шукаємо людей, які можуть нас підтримати.

– Чому канал „Культура" не йде шляхом комерційних каналів і не створює популярних проектів?

– Як державний телеканал, ми ставимо перед собою завдання підняти масову свідомість до рівня надбань високої культури. В цьому ми вбачаємо свою  місію.  Якби  ми  гналися  за  глядацькими  рейтингами,  то  були  б звичайним комерційним каналом, зорієнтованим на масову культуру.

– У газеті „Голос України" за підписом генеральних директорів обласних телерадіокомпаній з'явилося звернення до Президента України, в якому ідея реорганізації   обласних   телерадіокомпаній   і   створення на їхньому радіочастотному ресурсі оновленої телерадіо-компанії „Культура" була названа „повною руйнацією інформаційного простору держави"?

– Уряд, певно, виходив із тієї ситуації, що на сьогодні вільного радіочастотного резерву в Україні немає. Але документ буде доопра-цьований із врахуванням думок фахівців із Держкомтелерадіо,
Мінфіну, Мінекономіки, телерадіокомпаній та інших зацікавлених сторін. Безперечно, існує нагальна потреба модернізувати роботу регіональних телекомпаній. Виходячи з того, що йде процес переоснащення телерадіокомпаній сучасною технікою і розбудова регіональних мереж мовлення, така модернізація може бути здійснена у досить короткий термін. І це не суперечить інтересам місцевих громад, а держава від цього тільки виграє. Хоча майбутнє – за цифровим телебаченням. Міністерство транспорту та зв'язку запропонувало проект переходу на цифрове мовлення, який має завершитись у 2012-2013 роках. Українські телевізійники сподіваються, що держава не буде зволікати із прийняттям цієї концепції з огляду на те, що перехід на цифрове мовлення неминучий. Адже він забезпечить технологічну доступність інформації у будь-якому населеному пункті країни.